Притягнути причетних до відповідальності!
Громадський активізм в Україні, як на мене, це стан душі відповідальної та сучасної людини. Я живу та працюю в прифронтовому місті Дніпро. Сьогодні тут одночасно відбуваються несумісні, здавалося б, явища: рейдерські захоплення та впровадження ІТ-технологій на державному рівні, розвиток діяльності волонтерських організацій та корупція й «відкати» з боку влади, упровадження посади радниці з гендерних питань при облдержадміністрації та сексизм у рекламі на головному проспекті Дніпра.
Ось таку рекламу я побачила в центрі міста:
І таку:
Магазин розташований просто біля міської ради, і рекламу на ньому можна було побачити до грудня 2016-го.
Моя боротьба з цією порнографією почалася на початку серпня 2016 року. Дуже допомогли спеціалістки та спеціалісти Індустріального гендерного комітету з реклами (далі у тексті – ІГКР). Я відправила їм звернення на проведення експертизи, і спеціально створений комітет визнав рекламу дискримінаційною та такою, що порушує вимоги ст. 5, 7 та 8 Закону України «Про рекламу».
Одразу після цього представники та представниці ІГКР почали проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу з магазином: відправляли листи з рекомендаціями змінити чи зняти рекламу. Натомість крамниця відписалася: «У зв’язку з тим, що виготовлення нового макету реклами і виготовлення безпосередньо самої реклами займає певний час, повідомляємо Вам, що протягом 2 місяців реклама магазину «PROCвет» в м. Дніпрі буде змінена».
Реклама продовжувала зухвало демонструватися на центральних вулицях міста, що свідчило про свідоме ігнорування Закону про Рекламу й думки експертів та експерток, споживачів та споживачок (серед яких неодноразово проводили опитування, і більшість назвала такий спосіб просування продукту відразливим). Одним словом, усе це говорило про небажання щось змінювати.
Ми з колежанками та колегами чого тільки не робили: і зверталися до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, і особисто просили магазин прибрати плакати, щоб попередити розповсюдження дискримінаційної практики. Усі зусилля виявилися марними…
Тоді я звернулася до громадськості. Ми почали буквально бомбардувати всі можливі заклади зверненнями – хтось писав до Державної служби, хтось до ІГКР. Інцидентом зацікавилися ЗМІ та почали висвітлювати цю проблему, надаючи їй ширшого розголосу.
Наступив дедлайн обіцянок магазину, і рекламу було змінено… на це:
«Повний бєзпросвєт», – подумала я.
Ми не опустили рук, усе почалося знову. Розголос у ЗМІ, звернення активістів та активісток.
Фото документ з датою 9 грудня
Нарешті – перемога! Реклама виглядає ось так:
Магазин притягнули до відповідальності та мають призначити штраф за порушення Закону України про рекламу!
Для тих, хто захоче наслідувати наш приклад, наведу коротку інструкцію дій:
• Зафіксувати рекламу (фото, відео) та записати адресу, де ви її бачили;
• На сайті ІГКР заповнити відповідну форму для подання скарги;
• У якості альтернативи – звернутися безпосередньо до Держпродспоживслужби.
Будьте готові до довгої бюрократичної тяганини та непростих розмов із рекламодавцями чи власниками закладів, яким доведеться пояснювати все, так би мовити, «з азів» – що то за страшні слова такі: «сексизм», «дискримінація» та «об’єктивізація», чому не можна використовувати жіноче тіло для продажу лампочок і до чого може призвести така практика. Це буде складно, а іноді навіть огидно.
Але, як писав Кобзар: «Борітеся – поборете!». Вам фемінізм помагає! – це вже від мене рядочок. Повірте, крапля камінь точить, і виховання толерантного суспільства починається саме з таких простих речей.
Ольга Полякова, громадська діячка, координаторка проектів у ГО «ГЕНДЕРНИЙ КЛУБ Дніпро»
