Сексизм – наскрізна проблема українського суспільства. Усе зовнішнє середовище – медіа, реклама, публічні виступи, розважальні шоу – пронизані неповагою до особистості жінки, намаганням використати її тіло в рекламних цілях, перетворити людину на об’єкт торгівлі та маркетингу.

Масштаб проблеми видно неозброєним оком, його підтверджують оцінки фахівців. У вересні 2017 року ГО Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних» здійснила експертне опитування. За оцінками опитаних експертів, рівень сексизму й мізогінії в Україні становить 7,1 бал за 10-бальною шкалою. Ці ж експерти переконані, що українське суспільство недооцінює реальний рівень важливості гендерних питань.

Ця стаття – спроба запропонувати алгоритм дії при виявленні сексистської реклами. Ми ділимося своїм досвідом у контексті проведення соціальної акції, що полягає у створенні мережі антисексистських інспекторів. У 16 містах вони відстежують факти сексизму, інформацію оприлюднюють та систематизують, аби потім надіслати її до відповідних державних установ. Основна увага Ліги та її активістів спрямована на рекламну продукцію, публікації у ЗМІ та висловлювання публічних осіб.

Читайте також: Чи можливо продати рекламу без сексизму?

За два місяці нашої роботи за допомогою активістів ми зафіксували більше 100 фактів дискримінаційної реклами. Понад 90% такої реклами стосувалося саме жінок. Переважно це зображення оголених жінок у рекламних цілях, транслювання гендерних стереотипів, вульгаризація жінки, зображення сцен насильства над жінкою. Такого штибу реклама поширена практично в усіх галузях. За нашими спостереженнями, найчастіше така реклама зустрічалася серед закладів харчування, стоматології, косметології, нічних та чоловічих клубів, лаунж-барів, у рекламі нерухомості, мобільного зв’язку, одягу, взуття, будівельних матеріалів.

Які існують законні підстави для боротьби з сексистською рекламою? Чинне законодавство прямо забороняє дискримінацію в рекламі за ознакою статі. Про це йдеться в ст. 8 закону «Про рекламу». Крім того, ст. 7 цього ж закону стверджує, що реклама не повинна містити інформації або  зображень,  що порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

Також діє маркетинговий стандарт «Недискримінаційна реклама за ознакою статі». Згідно з ним реклама не може описувати жінку або чоловіка як прикрасу чи сексуальний об’єкт, повинна виключати натяки на статеві стосунки та сексуальність людей, які нічим не пов’язані з рекламованим продуктом. Порушення посилюється, якщо сексуальність людини зображена чи описана принизливо, зневажливо, наклепницьким чином (для людської гідності) через мову, позування, вербальні або невербальні натяки тощо. Також цей стандарт вважає дискримінаційною ту рекламну продукцію, яка стверджує або натякає, що роль однієї статі в соціальному, економічному й культурному житті нижча за роль іншої.

Наразі кілька державних інституцій приймають скарги громадян на сексистську рекламу і здатні припинити поширення такого контенту.

1. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів – центральний виконавчий орган влади, який, серед іншого, здійснює контроль у сфері реклами. Держпродспоживслужба має право штрафувати порушників на суму, що дорівнює п’ятикратній вартості розповсюдженої реклами. Звернення треба писати на ім’я Голови цієї установи Лапи Володимира Івановича та надсилати за адресою: 01001 м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1 або на електронну пошту [email protected]
2. Індустріальний гендерний комітет з реклами – організація для саморегуляції українського рекламного ринку. Вона перевіряє дотримання рекламодавцями стандарту щодо заборони дискримінаційної реклами за ознакою статі. Отримавши скаргу, Комітет у двотижневий термін її розглядає, здійснює експертизу й складає свій висновок. Комітет за результатами висновку звертається до рекламодавця з проханням зняти рекламну продукцію. Якщо це не допомагає, то передає справу до Дисциплінарного комітету, що вирішує її в юридичній площині. Спрямовуйте звернення до Комітету на ім’я його секретаря Лилик Ірини Вікторівни за адресою: 03058, м. Київ, вул. Генерала Тупикова, 11А або на електронну пошту [email protected]
3. Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У випадку, якщо Держпродспоживслужба не діє, можна звернутися до Офісу Омбудсмена, аби змусити держустанову виконувати свої обов’язки. Звернення треба писати на ім’я Уповноваженого Лутковської Валерії Володимирівни та надсилати на адресу: 01008,  м. Київ, вул. Інститутська, 21/8 або на електронну адресу [email protected].
4. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення приймає скарги на телевізійну сексистську рекламу. В її арсеналі різноманітні каральні санкції: від анулювання ліцензії  телеканалу (за позовом Нацради) до значних штрафів (від 5% загальної суми ліцензійного збору). Надсилайте звернення на ім’я Голови Нацради Артеменка Юрія Анатолійовича за адресою: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2 або на електронну пошту [email protected]

(Від редакції сайту кампанії “Повага”: найближчим часом ми опублікуємо статтю-інструкцію про те, як найбільш ефективно та вчасно поскаржитися на телевізійний або радіо-контент у Нацраду з питань телебачення та радіомовлення)

У вашому зверненні важливо вказати точну та детальну інформацію щодо місця (населений пункт, вулиця, номер будинку) та часу, коли така реклама була виявлена, а також назви підприємства чи організації, яка таким чином рекламує свої товар і послуги. Це суттєво допоможе під час розгляду звернення по суті.

завантажити зразок скарги

За результатом моніторингу нами спрямовано 107 скарг до Держпродспоживслужби,  Індустріального гендерного комітету з реклами,  Омбудсмена та Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Наразі накладені штрафи на порушників законодавства в Луцьку, Рівному, Житомирі, Вінниці, Тернополі.

Також можна скористатися електронним сервісом скарг на факти сексизму в рекламі на сайті Гармонії рівних за посиланням.  

Лізі захисту прав жінок також вдалося підписати Меморандум про співпрацю з засобами масової інформації. Меморандум спрямований на боротьбу з сексизмом та супутніми негативними суспільними явищами. Його вже підписали більше 10 друкованих та онлайн видань. Він відкритий до приєднання і з часом буде поповнюватися новими учасниками, які готові боротися з сексизмом у медіа.

Акція «Україна без сексизму!» безстрокова, тому ми плануємо розширити покриття регіонів мережею волонтерів-активістів та розраховуємо переконати народних депутатів України в необхідності внесення змін до закону «Про рекламу». Це зробить рекламодавців відповідальнішими та допоможе їм дотримуватися цивілізованих європейських стандартів.

Олександра Голуб, Ліга захисту прав жінок