• Home
  • Статтi
  • Виховання в стилі «Авада Кедавра»
Колонки Статтi

Виховання в стилі «Авада Кедавра»

За легендою імперський керівник пропаганди НСДАП Йозеф Геббельс сказав, що брехня, яку повторили тисячу разів, стає правдою. Насправді ця фраза з’явилася ще до Геббельса, а в українському фольклорі є прислів’я, яке нашій розмові більше пасує – «Якщо людині тисячу разів сказати, що вона свиня, то вона захрюкає».

Давайте поговоримо про те, що чують наші діти в повсякденному житті і тоді, можливо, ми зрозуміємо чому вони такими виростають.

Не плач – ти ж не дівчинка

Отже, як хлопчик і тато двох хлопчиків, можу авторитетно запевнити, що одна з найвживаніших фраз, яку доводилося чути у дитинстві по відношенню до себе це «Не плач – ти ж не дівчинка». І ми навіть не будемо говорити про те, що не правильно змушувати чоловіків подавляти емоції – адже наступними кроками такої програми виховання хлопчиків є алкоголь і сигарети, тобто ризикована поведінка і серцево-судинні захворювання. Що в результаті призводить до того, що 40% чоловіків не доживають до 60 років.

Ні, сьогодні наша мова не про це. Давайте поговоримо про те, на що ми програмуємо хлопчиків і дівчат, чому вчимо цими, здавалося б, звичайними фразами, які на автоматизмі повторюють своїм дітям і онукам цілі покоління українок і українців.

Так ось фраза «Не плач – ти ж не дівчинка» фактично повинна налякати хлопчика, що він стане подібний до дівчинки. І цей педагогічний прийом має на меті примусити його зробити все, щоб уникнути цієї вельми не бажаної ситуації. Давайте ще раз. Хлопчик, який не плаче – кращий за дівчинку, оскільки та плакати може, але вона істота нижчого порядку. Мовляв, що з неї візьмеш?!

В дитинстві я не усвідомлював сексистського підтексту, а от коли мої близькі заявили сину «Не плач – ти ж не дівчинка» я замислився до яких педагогічних практик доведеться вдаватися рідним, якщо наступна дитина буде дівчинка?

Та власне і дівчата, коли стають свідками таких слів, навряд чи засвоюють, що потрібно бути емоційно-стійкими, чи що вони з хлопцями рівні. Ні, вони зчитують, що хлопців застерігають від того, щоб вони в жодному разі не «опустилися» на рівень дівчат. Не найкращий меседж, якщо ви планували виховати успішну доньку.

«Давай – ти ж хлопець»

Ситуація схожа на протилежну. Є речі, які хлопці мусять робити незважаючи ні на що, лише тому, що вони хлопці. Хоча обставини бувають різні. У мене була ситуація у дорослому віці, коли я зірвав спину. І мені категорично було заборонено підіймати щось важче за кілограм. Але на 3 день після виписки з лікарні хтось сказав «Коля, давай – ти ж хлопець». І я дав. А потім викликав таксі і знову відправився у лікарню робити блокаду. Зате вважав себе героєм – пожертвував собою заради подвигу. Майже як давньогрецький Геракл. Хоча, звичайно, це була дурість, нераціональне використання сімейного бюджету і невиправданий ризик для здоров’я.

Фраза «Давай – ти ж хлопець», по суті, є прийомом, який називається «взяти на слабо». І призводить до того, що хлопці перепливають річки в нетверезому стані, стають руферами, зацеперами і роблять свій неоціненний внесок у статистику «40% не доживають до 60 років».

«Справжні чоловічі розваги»

Тут я хочу поговорити про те, що хлопчиків і дівчат з дитинства привчають до розподілу обов’язків. Вчать до того, що є «жіночою справою», а що «чоловічою».

Мама однієї фейсбук-знайомої, коли дізналася, що та вагітна дівчинкою сказала, що доньці буде помічниця. Тобто, дитина ще не народилася, а їй вже подумки купили фартух і виділили місце біля плитки. На щастя, знайома категорично не погодилася з мамою щодо такого формулювання.

Інший приклад, коли з другом збиралися на риболовлю і я брав з собою сина. На що друг сказав, що це правильно «привчати сина з дитинства до справжніх чоловічих розваг». На що я запитав, чи означає це, що він не збирається свою доньку брати на рибалку, коли та підросте. І з’ясувалося, що збирається і навіть не може дочекатися цього. Просто фразу про «справжні чоловічі розваги» ми чуємо змалечку – від близьких і не дуже, від героїв мультфільмів і кінокартин, а також з рекламних роликів.

І цих разів за час дитинства назбирається навіть більше за тисячу і тоді не дивно, що дитина хоч і не хрюкає (як в українському прислів’ї), але намагається триматися подалі від тих справ, від яких її так наполегливо відохочували.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Знаєте, в чому проблема?

Хлопці заходять на кухню лише поїсти, а дівчата навіть не питають про те, що у машини під капотом. Тому, що тато, якому ліниво пояснювати доньці, скаже «Твою машину чоловік ремонтуватиме» і не стане нічого пояснювати. А в цей час на кухні, мама, яка вважає, що син менш вправний, скаже «Йди синку, я сама».

А через 10-15 років ані син, ані донька не подякують, коли він голодний готуватиметься до сесії, нездатний приготувати нічого окрім пельменів. А донька сидітиме в машині, що заглухла на сільській дорозі і чекатиме, коли з’явиться, хтось тямущий.

І подібний розвиток подій цілком імовірний, адже саме ми своїми фразами програмуємо дітей на безпорадність у майбутньому. Ми вбиваємо в них бажання вивчати, щось за межами визначених гендерних ролей.

У серії книг про Гаррі Поттера є таке вбивче закляття «Авада Кедавра». Кожен раз, коли ми говоримо, щось, що має втримати наших дітей в межах чогось «чоловічого» або «жіночого», подумки промовляйте «Авада Кедавра» і знайте, що ви щойно вбили в дитині частинку її багатогранної особистості, її можливість бути всебічно розвинутою, а не лише «справжнім хлопчиком» чи «справжньою дівчинкою».

Микола Ябченко

Схожі записи

Квест нерівності. Наслідки Фестивалю рівності у Львові

admin

В Українському правописі з’явилися фемінітиви

admin

Чому Україна повинна підтримати Стамбульську конвенцію

admin

Залишити коментар