Повага
Колонки

Що про це думає твій хлопець?

Задовго до феміністичних поглядів у моєму житті з’явився досвід довготривалих романтичних стосунків із чоловіками. А разом з ним і роздратування від світу довкола. І лише з появою в моєму житті фемінізму я дізналася, що це називається патріархальною культурою

Мені 16 років. Я кілька місяців зустрічаюся з хлопцем. Ми з подругами йдемо в клуб. Для нас це завжди було більше про розваги та танці, а не про знайомства. Чого не скажеш про хлопців у клубах. Поява постійного партнера дала мені можливість «відбиватися» від залицяльників. На будь-які «Привіт, хочеш познайомитися?» я могла гордо відповідати «Вибач, але в мене є хлопець».

Я не могла сказати: «Ні, не хочу». Бо вже тоді знала, що у спокої мене ніхто не залишить. Сьогодні ж я знаю, що в патріархальному світі бажання жінки не варті нічого. А ось факт того, що вона «належить» якомусь невідомому чоловіку — це вже справа честі. Мабуть, чоловіча солідарність.

Мені 20. Я асоціюю себе з фемінізмом. Я півтора роки зустрічаюся вже з іншим хлопцем. Я святкую день народження з дівчатами з гуртожитку. Моя знайома виголошує тост. Крім щастя-здоров’я, вона побажала мені «зустріти нарешті нормального хлопця та забути про фемінізм». У кімнаті застигає тиша. Я нагадую, що в мене ж уже є хлопець. Моя знайома додає, що вона знає. Дякую за нагадування про те, що погляди жінки (навіть, блін, феміністичні) визначаються «якістю» того чоловіка, з яким вона у стосунках. Якщо він нормальний, то їй дурня всяка в голову не лізтиме. 

Надалі я не хочу вказувати періоди життя, бо такі ситуації відбуваються регулярно.

Ти коротко підстриглася/ пішла на марш/ змінила роботу/ (вставити свій варіант)? А що про це думає твій хлопець?

Я пішла на вечірку з подругами? А як твій хлопець тебе відпустив?

Люди, які знають про мої погляди, дізнаються, що я в стосунках? Ми б ніколи не подумали, що в тебе є хлопець. Ну, ти ж ця, як її…

Ви з Настею так довго гуляли. У неї що, немає хлопця? Їй що, не треба чимось удома займатися? (це вже слова хлопців моїх подруг).

Ти поїхала на кілька тижнів до батьків у інше місто? А що ж робитиме твій хлопець? Тут є два варіанти підтексту. Люди або переживають про його сексуальне утримання протягом цих двох тижнів, або про його побутовий добробут.

Чи варто вам казати про те, що я ніколи не чула від свого хлопця про дзеркальні ситуації? Складно повірити, але його знайомих не цікавить моя думка про довжину його шортів та зачіску. Не питають його й про те, що я робитиму, поки він у кількаденному відряджені. Йому навіть ніколи не бажали зустріти нарешті нормальну жінку, а не мити щодня посуд. Останнє мене щиро дивує.

Зараз я рідко спілкуюся з далекими від фемінізму людьми. І в цьому є позитив. Я все менше відчуваю себе придатком до чоловіка, з яким ці люди можуть навіть не бути знайомими. Тож коли кажуть, що фемінізм не потрібен… Мені він потрібен хоча б заради того, аби людей, які сприймають мене повноцінною, було більше.

Настя Юрченко, Феміністична майстерня

Підтримати організацію й читати тексти інших активісток можна на Patreon

Схожі записи

«Дєвочки» і КВН

Ви просто не вмієте їх готувати

Жінки за кермом: невже суспільство досі катається на гендерних стереотипах?

Тамара Марценюк