Громадська організація «Інститут розвитку регіональної преси», проєкт «Жінки – 50% успіху України» та кампанія проти сексизму в медіа та політиці «Повага» за підтримки Національного Демократичного Інституту провели онлайн-Школу «Політика + Медіа».
У рамках цієї школи відбувся вебінар на тему “Гендерні аспекти політичної журналістики”. Повага пропонує його короткий виклад.
Що таке сексизм?
Упередження або дискримінація людей через їхню стать (чи гендер). Тобто через біологічні відмінності, а також ті відмінності, які не закладені природою, а формуються у процесі соціалізації, тобто відбувається підсилення гендерних стереотипів.
Ворожий vs доброзичливий сексизм
Ворожий сексизм — проявляється у відкритій дискримінації жінок, у твердженнях, що вони неповноцінні, дурніші та слабші за чоловіків, некомпетентні та мають нижчий рівень інтелекту.
Доброзичливий сексизм — сексизм, який так само, як і ворожий сексизм, дискредитує жінок, але в більш завуальованій формі (його навіть можна сплутати з компліментами). Це пасажі про те, що жінки слабші, їх потрібно захищати. Вони “ніжні красуні”, їм “треба народжувати дітей”, а не перейматися кар’єрою.
Сексистські заяви політиків чи матеріали у ЗМІ насправді зустрічаються не тільки в українському інформаційному полі, а і за кордоном.
Як приклад журналістка наводить колонку про зовнішній вигляд Гіларі Клінтон (вона була опублікована перед попередніми виборами президента США).
Як уникати сексизму в матеріалах?
- Частіше беріть коментарі у жінок експерток (не тільки в освітній та медичній сферах).
- Уникайте об’єктивації (якщо пишете про роботу нардепки, то доцільно розповідати про її законодавчу ініціативу, а не зовнішній вигляд).
- Не ставте на перше місце рейтинг вашого видання (поставте собі запитання: “Чи хотіли б ви, щоб таке написали про мене?”).
- Застосовуйте “правило дзеркала”, аби перевірити адекватність запитання: перш ніж ставити його жінці, подумайте чи запитали б ви те саме у чоловіка.
“Гендерне дзюдо”: що це?
Американська науковиця Джоан Вільямс, яка досліджує, як гендерні ролі впливають на кар’єру жінок та чоловіків, заявила, що жінки-лідерки змушені володіти таким собі «гендерним дзюдо». Їм доводиться поєднувати у собі стереотипні «жіночі» риси, як-от приязність, гумор та емпатію, з такими характеристиками, як агресивність та амбіційність, які в нашому світі все ще асоціюються з чоловіками. Мовляв, лише баланс цих рис може стати ключем до успіху. Бо якщо жінки будуть приязними та емпатичними, їх вважатимуть «занадто м’якими». А якщо будуть рішучими та жорсткими, то це може бути сприйнято як «надмірна агресивність».
“Але насправді сучасні жінки-лідерки своїм прикладом доводять, що не варто займатися таким «гендерним дзюдо». Треба бути собою. Яскравий приклад – Джасінда Ардерн, прем’єр-міністерка Нової Зеландії (і одна з небагатьох світових лідерок, яка народила дитину, перебуваючи на посаді). Після теракту, який стався в її країні, вона продемонструвала, як можна поєднувати співчуття із конкретними рішучими діями. Вона одягнула жалобу й сумувала з родинами загиблих, і водночас заборонила використання напівавтоматичної зброї в країні”, — відзначає журналістка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як жінки-лідерки країн ведуть боротьбу із коронавірусом — Forbes
Як написати гендерно чутливий матеріал?
- Уникати сексизму в своїх матеріалах.
- Оприявнювати насильство та цькування жінок.
- Плекати жіноче лідерство.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Твій гендерно чутливий матеріал
