У Єгипті 15-річну дівчину звинувачують у вбивстві. Вона кілька разів ударила ножем водія автобуса, який, за її словами, намагався зґвалтувати її.
Правозахисниці, які запропонували допомогу, вимагають від суду пом’якшення вироку, бо підліток захищала себе.
Адвокатки твердять — вирок на користь дівчини може створити важливий правовий прецедент і допомогти змінити “глибоку мізогіністичну культуру” звинувачення в таких історіях жінок, а не нападників, – пише Independent.
В Україні ж пом’якшення вироку для жінки в такій справі – не унікальна ситуація, проте досі не аксіома. Причина – в гендерних стереотипах, якими досі послуговуються деякі прокурори, адвокати та судді, – говорить суддя Дніпровського районного суду міста Києва Віра Левко.
“Законодавство в нас досить непогане, але існують стереотипи, і в них живуть усі — судді, прокурори, адвокати. Згідно з даними одного дослідження 2016 року, серед прокурорів та суддів 58% опитаних вважали, що більшість повідомлень про домашнє насильство — неправдиві. При цьому 84% опитаних суддів погоджувалися, що у випадках домашнього насильства в пріоритеті — примирення і збереження сім’ї. Ця статистика дуже негативна”, — говорить Віра Левко.
І попри наявність успішних кейсів (перекваліфікацію на м’якшу статтю) більшість усе ж отримують вирок за статтею 115 Кримінального кодексу України – “умисне вбивство”.
Аби такого не траплялося, у справах про домашнє насильство та зґвалтування вкрай важливо, щоб адвокати зібрали максимум доказів, а судді забезпечили під час засідань гендерно нейтральний розгляд справи – без стереотипів. Зокрема, адвокати і прокурори не мають дозволяти собі надто детальних чи образливих запитань, – говорить суддя Левко.
Не менш важливо, аби не мовчала й сама жінка, бо при постійному замовчуванні проблеми адвокати не зможуть переконати суд, що це був самозахист, – додає Віра Левко й наводить один із прикладів “перемоги” в розгляді справи про вбивство жінкою.
Жінка нанесла чоловіку одне ножове поранення, внаслідок якого він помер. Справою займалися приватні адвокати, яких винайняв син цієї жінки. За 72 години (до обрання запобіжного заходу підозрюваній) адвокати не встигли зібрати необхідних доказів, і її взяли під варту. Проте через два місяці адвокати отримали низку доказів того, що насильство з боку чоловіка було систематичним. Зокрема виписки дзвінків із телефону жінки підтвердили, що вона неодноразово дзвонила в поліцію, зокрема й у день убивства. Також захисники встановили, що раніше її співмешканця тричі притягали до відповідальності за домашнє насильство. Крім цього, вбитий був майстром спорту з боротьби. А дані з медичної карти свідчили, що вона не раз отримувала травми, характерні для побиття, хоч і вказувала, що їхній характер побутовий. У сумі це дало змогу переконати суд — їй змінили запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт та випустили з СІЗО.
На думку судді Левко, у цій справі зміна запобіжного заходу на м’якший може бути першим кроком до того, що надалі справу перекваліфікують із умисного вбивства на м’якшу статтю.
Довідка: Як повідомляв сайт LB.ua з посиланням на дані Департаменту кримінально-виконавчої служби, станом на 1 січня 2019 року в Україні за умисне вбивство відбувають покарання 526 жінок. Скільки з них засуджені за захист свого життя або життя своїх дітей — точно невідомо.
Анастасія Горпінченко
