Повага
Image default
Статтi

У вогні

“Я прагнула зобразити інтелектуальний діалог і не забувати, що в кімнаті є кілька мізків”.

Ці слова Селін С’ямма в інтерв’ю для журналу «Film Comment» визначальні для розуміння її четвертого повнометражного фільму “Портрет дівчини у вогні”.

Головні героїні – це художниця та її модель. Маріанна (Ноемі Мерлан) успадкувала фах і талант від живописця-батька; вона приїздить  у віддалений маєток на острові у Бретані, оскільки отримує замовлення на весільний портрет Елоїзи (Адель Енель). Вони однолітки й занадто волелюбні для своєї епохи – 1770-ті, передреволюційна, але все ще абсолютистська Франція, в якій у жінки лише дві можливості: або під вінець, або в монастир. Маріанну, як виняток, рятує її професія, а ось Елоїзу вивезли з монастирських стін, щоб вигідно віддати заміж. Щойно портрет буде закінчено – його відправлять потенційному нареченому в Мілан, а слідом поїде Елоїза.

Саме тому, бажаючи бодай трохи насолодитися свободою, вона відмовляється позувати. Маріанну спочатку представляють їй як компаньйонку для прогулянок. Вона уважно вивчає свою модель, а ночами пише портрет. Поступово Елоїза й Маріанна зближуються. В них зовсім мало часу – трохи більше тижня.

Мотив непростого зв’язку між жінками – сталий у С’ямма. У “Водяних лілеях” (2007) емоції вирують у трикутнику між 15-річними дівчатами: сором’язливою Марі, ізгойкою Анною та нарцисичною красунею Флоріаною (дебют Енель у С’ямма).  У “Шибенику” (Tomboy, 2011) гендерно некомфортна тінейджерка, дівчина-томбой, з ризиком для себе вдаючи хлопця,  зав’язує дружбу з сусідкою по двору. В “Дівоцтві” (2014) юна афрофранцуженка, аби підвищити свій статус в очах подруг, стає агресивною хуліганкою. “Портрет” – перший фільм С’ямма на історичному матеріалі, перша непідліткова драма й так само її перша робота, де між героїнями відсутній навіть натяк на ієрархію.

Важливість останньої тези потребує детальніших пояснень.

Сюжет, обраний С’ямма, обтяжений безліччю шаблонів. Ситуація митця і його моделі чи музи відпрацьована багаторазово, переважно в сексистському тоні: суб’єкт-художник, якого емоційно/творчо обслуговує об’єкт-жінка. Не менше стереотипізована романтична лінія з обов’язковим поділом ролей на мисливця й здобич чи активн_ою спокусни_цею та пасивн_ою спокушуван_ою. До того ж, варто враховувати аберацію, внесену експлуатаційним кіном про лесбійок.

Усіх цих небезпек С’ямма уникає майстерно і, можна сказати, елегантно. Передусім – у доборі виконавиць та в драматургії. Ноемі Мерлан з її південною зовнішністю та деякою подібністю до Фріди Калло та неусміхнена, відсторонена й інтонаційно жорстка Адель Енель ідеально доповнюють одна одну. Вони обидві люблять музику, таким чином “Пори року” Вівальді стають мотивом їхньої близькості. Їхні діалоги – це дуель рівних (“у кімнаті кілька мізків”): уже коли Маріанна отримує згоду Елоїзи на позування, відбувається прикметна розмова, де жінки “читають” одна одну: “Коли ви засмучені, ви кусаєте губи” – “Коли ви не знаєте, як відповісти, ви торкаєтесь чола”.

І, звісно, засадничий елемент – оптика.

Візуально “Портрет дівчини у вогні” апелює до “великих стилів” (пост)ренесансного живопису, що посилюється нерухомою та хірургічно точною камерою   Клер Матон, але в цьому випадку шукати значущі алюзії чи конкретні цитати – зайва справа. Живописна фактура сама по собі є повідомленням – бо дозволяє уникнути патріархального, експлуатаційного погляду на героїнь; так, це – лесбійське кохання, але це кохання двох вільних – бодай на недовгий час – жінок, які не потребують ані участі, ані опіки чоловіків, і їхній зв’язок є мистецьким не менше, ніж тілесним. Недарма Елоїза риторично питає в Маріанни: “Поки ви дивитесь на мене, на кого дивлюсь я?” Оця взаємна гострота погляду вивищує “Портрет…” над множиною мелодрам зі схожою фабулою.

Парадокс: історичну нерівність жінок ХVІІІ століття С’ямма використала як підґрунтя для показу цілковито рівних стосунків, у той час як у її попередніх оповідях про умовно вільний сучасний світ рівність між героїнями завойовувалася тяжко і не без насильства.

Вогонь – це те, що зробило Елоїзу й Маріанну відкритими одна до одної: багаття під час нічних співів сільських жінок, настільки ж прекрасного, настільки й загадкового ритуалу. Саме в ту мить, подивившись одна на одну через мерехтіння полум’я, вони розуміють свою спорідненість, свою силу.

Їхнє кохання приречене, але вони, як справжні протагоністки трагедії, не приймають велінь Року. Вони знають, що Орфей озирнувся на Еврідіку, бо зробив вибір не як коханець, а як поет, як хранитель пам’яті. Вони знають, що це Еврідіка попросила його обернутися.

І Маріанна обертається – на прохання Елоїзи. І вогонь назавжди лишається з ними.

***

«Портрет дівчини у вогні» (Portrait de la jeune fille en feu)

Режисура, сценарій: Селін С’ямма

У головних ролях: Адель Енель, Ноемі Мерлан, Валерія Голіно

Операторка: Клер Матон

Виробництво: Lilies Films, ARTE France Cinéma, Hold Up Films

Тривалість: 120 хв.

Франція, 2019

 

Дмитро Десятерик, “День” – спеціально для Поваги

Схожі записи

Чортів чорт

Як ефективно поскаржитися на сексизм у Facebook: поради від Катерини Крук

8-годинний марафон “Час жіночого лідерства” став новим рекордом України

Залишити коментар