Цьогоріч в український парламент зайшло понад 20% жінок, порівняно з 11,6% у попередній каденції. Попри значний “стрибок”— це 102 місце серед 192 країн за представництвом жінок у роботі парламенту. Про те, як нині представлені жінки в українській політиці, наскільки вони “впливові” та як змінити ситуацію — обговорювали під час однієї з дискусійних панелей на Третьому жіночому конгресі в Києві.
Сексизм та булінг: передумови та наслідки?
Нардепка VIII скликання Оксана Сироїд зауважує: звертати увагу на гендерну рівність варто ще в родинах і школах.
“Чи достатньо приділяється увага для того, щоб заохочувати дівчаток і хлопчиків, щоб вони сприймали себе з рівними бажаннями і можливостями. Це є фундамент, тому що якщо жінка, наприклад, від своєї родини знає, що в неї немає обмежень, то вона не буде боятися щось робити, а коли їй говоритимуть “Ти не можеш цього зробити, бо ти дівчинка” зрозуміло, що такі обмеження у неї з’являться”, — говорить Оксана Сироїд.
Політикиня також додає, що не раз стикалася з таким ставленням у Раді, коли обіймала посаду першої віцеспікерки, то чула у свій бік фрази на кшталт: “Ти, Оксанко, звичайно, гарна дівчинка, але що ти можеш знати?”.
“Уявіть собі, щоб Оксаночка таке сказала стосовно будь-якого чоловіка : “Петрику, та шо ти там можеш про це знати?”, — жартує Сироїд. На такий коментар у залі овації.
Колега нардепки Сироїд у парламенті попереднього скликання та обраниця вже нового Ірина Геращенко зазначає – боротися із стереотипами в політиці слід не тільки на рівні парламенту, а й на місцях.
“Результатом впливу стереотипів є те, що нині немає жодної жінки очільниці обласної державної адміністрації та майже немає жінок мерів”, — зауважує Геращенко.
Звернути уваги на представлення жінок слід також серед військового керівництва та в миротворчому процесі, бо їх там замало, додає Геращенко.
Жінки в політиці: кількість=якість?
Цього року Україна пережила третю революцію — електоральну, це змінило політичний ландшафт країни, – каже під час свого виступу Ірина Геращенко.
“Ми отримали 20% жінок у парламенті, але чи є там 20% жінок-політиків? Я особисто давно в політиці і була в політичній журналістиці до того, але я вперше не знаю усіх членів і членкинь уряду, боюся, що навіть члени правлячої партії не всіх знають. А політик – це професія, а не тільки стать (..) Мені подобається здорове оновлення влади, але у владі у нас багато нових людей, але мало політикинь. Мені дуже хотілось би, щоб там був баланс, але ще до того хотілось би, аби жінки, які прийшли у цю сферу, стали політиками ”, — говорить Геращенко.
За словами Геращенко , за кількісною характеристикою подекуди забувають про основний принцип міжфракційного об’єднання “ Рівні можливості” (співорганізаторів конгресу) — важлива не кількість, а вплив жінок на ухвалення рішень.
“ Я хочу і смію стверджувати, що в нинішній владній команді вплив жінок на ухвалення рішень значно зменшився”, — стверджує нардепка, аргументуючи це тим, що у Раді попереднього скликання жінок було більше у президії та серед очільниць профільних комітетів.
Натомість голова фракції “Голос” у парламенті Сергій Рахманін каже — жінки-політики, принаймні у їхній фракції, мають вплив та в деяких питаннях більш рішучі, ніж чоловіки.
50 на 50: як досягти рівності в Верховній Раді?
Серед учасників панелі часто звучить теза “Оскільки жінок серед населення України 54%, то і їхнє представництво у Раді в ідеалі має бути не менше половини”. Нині це трохи більше 20%. Для того, аби ця цифра росла — слід зробити гендерні квоти обов’язковими, говорить у коментарі Повазі у кулуарах Конгресу нардепка від “ЄС” Іванна Климпуш-Цинцадзе.
“Для того, щоби швидше вийти на рівне предствництво жінок і чоловіків такі тимчасові кроки як квоти і як відповідальність за їх недотримання для політпартій є важливими – і тому трохи турбує той факт, що пропозиції
президента України, з якими повернувся виборчий кодекс до парламенту, якраз не враховують цього компоненту. Будемо далі вести дискусію на рівні парламенту. Квотна історія для нас є тимчасовим, але потрібним заходом для того, щоб перейти на інший рівень представництва”, — говорить Климпуш-Цинцадзе.
Голова правлячої партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко каже: заборон чи обмежень у новій редакції Виборчого кодексу немає, проте є інший механізм. Він і контролюватиме дотримання політсилами гендерних квот.
“Там є можливість для ЦВК відмовляти у реєстрації при порушенні умов реєстрації, а це одна з умов. Тому фактично це є механізмом блокування та зняття з реєстрації партій, що не дотримуються цього списку” — говорить Корнієнко.
Крім того, за словами Корнієнка, проблема з представництвом жінок у політиці та на держслужбі більш помітна в регіонах та на керівних посадах.
“Ми готуємо деякі зміни до закону про місцеві вибори. Зокрема, хочемо виправити відсутність відповідальності за недотримання гендерних квот. (..) І думаємо також не тільки над обмеженням, а і над стимулюванням — на кшталт фінансування, як нині на рівні держави, така практика є у європейських країнах”, — анонсував Корнієнко.
Серед надважливих місій нового парламенту спікери конгресу називають також ратифікацію Стамбульської конвенції.
“Провалення” голосування за цей документ нардепка попереднього та нинішнього скликання Ірина Геращенко називає “помилкою” та додає — нині готова підтримати документ із “молодими та затятими”.
Анастасія Горпінченко
