Тетяна Баєва — голова Хмельницької обласної громадської організації Подільський центр «Гендерна Рада». Вона понад 20 років займається громадською активністю, зокрема — темою рівних прав та можливостей чоловіків і жінок. Каже, що в області стало значно більше жіночих та феміністичних організацій. І таке партнерство допомагає спільно досягати поставлених цілей.
Свій прихід у громадський сектор Тетяна згадує більше як випадковість. Вона працювала в інституті післядипломної педагогічної освіти, а її колежанка, юристка, проводила тренінги для жінок із лідерства. І запропонувала Тетяні долучитися до громадської роботи, очоливши напрямок протидії домашньому насильству та торгівлі людьми. Так згодом Тетяна Баєва почала цікавитися питанням гендерної рівності.
«Я почала шукати причину: чому люди вчиняють насильство. І зрозуміла, що насильство — це наслідки, а причини все-таки полягають у питаннях нерівності. Що на жінок традиційно покладають відповідальність за сім’ю, і вони не завжди можуть реалізувати себе як професіоналки. А економічна залежність часто породжує відчуття домінування чоловіка», — зауважує Тетяна Баєва.
2007 року Хмельницька районна асоціація «Світанок», яку на той час очолювала Тетяна, провела обласну конференцію з питань реалізації гендерної політики на регіональному рівні. І там колежанки Тетяни запропонували спільно створити обласну організацію, яка б займалася саме реалізацією гендерної політики в області.
Так з’явився Подільський центр «Гендерна Рада», який почав працювати над упровадженням гендерної політики та забезпеченням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Згодом теми та цільові групи, з якими працює організація, значно розширилися. Однак незмінною залишилася робота в напрямку досягнення рівності в усіх сферах.
Від економічної незалежності до гендерної рівності
Один із напрямків роботи організації — це підтримка жінок в економіці. Проводяться адвокаційні кампанії та реалізовуються проєкти, спрямовані на підтримку жінок в економіці, розвитку підприємництва та самозайнятості.
«У 2015-2017 роках у партнерстві з Міжнародною організацією з міграції ми втілювали великий проєкт, метою якого було збільшення кількості підприємців та підприємиць у регіоні. Ми свідомо обирали для участі більше жінок, бо це якраз та частина населення, якій більше потрібна допомога для започаткування власної справи. Але, звісно, долучали й чоловіків. Хоча після завершення проєкту проаналізували ініціативи, які підтримали, і виявилося, що бізнеси, які втілювали жінки, були більш успішними. Звісно, це лише наші спостереження, а не дослідження. Але ми теж помітили, що в сім’ях, де було присутнє насильство, чоловіки не змогли змиритися із успішними бізнесами жінок. І щойно жінки почали заробляти — заборонили їм цю діяльність. Тож ми вкотре зрозуміли, що обрали правильні вектори роботи, бо не можна допомогти жінкам подолати насильство, якщо вони не мають економічної стабільності».
Ще одним напрямком роботи, яким займається Тетяна Баєва, є підтримка депутатських груп «Рівні можливості». Нині вона також працює координаторкою по роботі з депутатськими групами ще у трьох областях — Чернігівській, Чернівецькій та Волинській.
«Зараз ми працюємо із різними цільовими групами. Бо іноді доводиться реагувати на виклики, які є в суспільстві. У групи «Рівні можливості» об’єднуються депутатки та депутати місцевих рад різного рівня: починаючи від маленьких громад і завершуючи депутатськими групами обласними центрами. Залучення до роботи з депутатськими групами важливо, бо щоб ухвалювалися рішення, необхідні для забезпечення рівних прав та можливостей, треба, щоб ці рішення ухвалювалися зокрема жінками. Голос жінок важливий для ухвалення збалансованих і справедливих рішень.
Тож спочатку ми боролися, аби ввели обов’язкові гендерні квоти в списки політичних партій. Проводили акції на підтримку цієї ініціативи, розвінчували міфи про жінок у політиці. А зараз працюємо над підсиленням жінок в політиці», — пояснює Тетяна Баєва.
«Коли раніше говорила про фемінізм, мені закидали, що «ви, мабуть, нещаслива, незаміжня, у вас дітей немає»
Тетяна відзначає, що за більш ніж 10 років роботи із темою гендерної рівності та розвитку жіночого лідерства й фемінізму, досі є випадки, коли люди не зовсім розуміють, що гендерна рівність — це забезпечення рівних прав та можливостей, а фемінізм — це захист прав жінок. У Хмельницькій області вже більше двох десятків активних жіночих/феміністичних організацій, які проводять заходи, спрямовані на впровадження гендерної політики. Є й конкретні результати в просуванні цієї теми. Хмельницька область займає перше місце щодо кількісного представництва жінок-підприємиць, одне з перших місць в Україні за представництвом жінок в органах місцевого самоврядування.
«У Хмельницькому робота щодо теми гендерної рівності проводиться системно, тож яскравих випадків дискримінації жінок та дівчат я не бачу. Може це завдяки тому, що ця робота проводиться роками саме жіночими/феміністичними громадськими організаціями та активістками. У нас в області є дві коаліції — «Жіночий рух Хмельниччини» та Коаліція «Хмельниччина 1325». Останні 5 років я свідомо працюю над тим, щоб інститутилізувати всі рухи та ініціативні групи, які є в області. Щоб активні жінки реєстрували громадські організації. І це приносить свої результати. За останні п’ять років зареєстровані десь до п’ятнадцяти громадських жіночих/феміністичних організацій. І цей процес триває. А от я їх через рисочку завжди пишу, бо комусь поки що зручніше вживати слово «жіночих», і я не наполягаю, щоб усі говорили саме «феміністичні». Але до поняття «фемінізм» уже немає такого спротиву, як колись. Пам’ятаю, коли раніше говорила про фемінізм, мені часто закидали, що «ви, мабуть, нещаслива, незаміжня, у вас дітей немає».
Але я розповідала, що й діти в мене є, і в шлюбі понад 40 років. Це знімало певну напругу, бо були стереотипи щодо фемінізму. Хоча добре усвідомлюю, що бути заміжньою і мати дітей — це ще не є ознакою щастя. Життя більш багатогранне і важливо робити свій вибір, щоб почуватися щасливою. Зараз таких яскравих проявів проти феміністичного руху я не бачу», — коментує громадська діячка.
«Хмельниччина 1325»
Тетяна відзначає, що неабиякий внесок у об’єднання жінок в області зробила коаліція «Хмельниччина 1325». Вони були одними із перших, хто об’єднався ще у 2018 році. І, як зауважує Баєва, попри все досі працюють разом, розширюючи коаліцію та сфери її діяльності та впливу на розвиток демократії.
«Я дуже пишаюся, що ми досі разом уже понад 6 років. Нам вдалося не тільки зберегти коаліцію, а й зробити партнерство досить стійким. Думаю, що однією із сильних сторін нашої коаліції є те, що ми активно працюємо з жінками із сектору безпеки й оборони.
У нас підписаний меморандум про співпрацю з Національною академією прикордонних військ імені Богдана Хмельницького. Провели разом багато активностей, спрямованих на реалізацію гендерної політики. На постійній основі працюємо з ветеранами та ветеранками, курсантами та курсантками: інформаційні семінари, психологічні консультації, виставки, тренінги, залученість до конференцій, в тому числі й міжнародних. Проводили арт-терапію, долучалися до заходів до Дня захисника і захисниці».
Після повномасштабного вторгнення коаліція почала працювати з проблематикою сексуального насильства під час війни. Проводять просвітницьку роботу з молоддю, працюють із представниками та представницями різних служб, дотичних до цієї проблематики. Влітку відкрили гендерний хаб на базі методичного центру ДСНС, де проводяться навчання щодо впровадження гендерних політик у програми громад.
«Такі навчання – це можливість залучити до роз’яснювальної роботи з питань гендерної політики різні категорії населення, які мають вплив у своїх громадах», — відзначає експертка.
Ще один напрямок діяльності, який також з’явився під час війни, — робота з родинами військовослужбовців. Тетяна пригадує, що ще після 2014 року, коли почали повертатися додому бійці АТО та ООС, не була налагоджена робота з психологічної та юридичної підтримки. Тож організація (за фінансової підтримки Українського Жіночого Фонду) створила інформаційно-консультативний центр для родин, які потребували допомоги.
«Тоді це була не дуже популярна тема серед донорів, і єдина організація, яка зрозуміла цінність цього напрямку, – це Інформаційно-консультативний жіночий центр. Вони нам передали певну суму коштів, що дало змогу відкрили кризову кімнату в цьому центрі».
Коли ми об’єднуємося, ми тільки виграємо
Тетяна Баєва надзвичайно радіє, що в Хмельницькій області так стрімко розвивається жіночий рух. Каже, що не варто думати, що нові організації — це конкуренти, адже в громадському секторі мають вибудовуватися партнерські відносини. Бо це працює на підсилення розбудови вільного та демократичного суспільства.
«Дуже пишаюся, що мені вдалося донести жінкам, представницям громадського сектору, що коли ми об’єднуємося, тільки виграємо. Організації дуже часто подають партнерські проєкти, і це тільки підсилює їхні ідеї перед донорами.
Хоча, звісно, я часто чую, що так створюю собі конкурентів. Але, як на мене, здорова конкуренція — це прекрасно. Це стимул до розвитку. До того, що стає більше громадських організацій, які об’єднані спільною метою. І це сильна сторона нашої області. Ми постійно обмінюємося інформацією, обговорюємо кращі практики та ділимося досвідом. Пишаюся, що вдалося ініціювати створення громадських організацій не лише в обласному центрі, але й у невеличких територіальних громадах. Я впевнена, що коли ми об’єднуємося, стаємо набагато сильнішими. Особливо коли ти адвокатуєш якусь ідею чи програму, а поряд із тобою стоїть багато організацій. Тоді ці ідеї мають більшу силу й кращий результат».
Тетяна Баєва переконана, що залишатися так довго у темі гендерної рівності (попри всі виклики) їй допомагає система цінностей, що ґрунтується на принципах сестринства та взаємопідтримки.
«Я багато подорожувала світом як громадська діячка і бачила, що підсилення жінок у політиці й економіці сприяє розвитку демократії, розвиває країну в усіх сферах життя, робить її сильною та впливовою.
Голос жінок — важливий. Адже, погодьтеся, чоловіки та жінки можуть мати різні підходи та погляди на вирішення проблем. Тому дуже важливо, щоб жінки мали змогу висловити свою думку і були почутими. Я прагну, щоб у всіх робочих групах, які займаються відбудовою України, дотримувалися квотного принципу. Це не про присутність жінок заради присутності – це має стати частиною державної політики та цінностями всіх громадян і громадянок, державних структур різного рівня впливу», — наголошує Тетяна Баєва.
Інна Наливайко
