Снайперка Анастасія Савка втратила ногу, коли підірвалася на ворожій міні. І тепер має ще більше бажання нищити ворога. Нині бійчиня відновлюється після поранення у Національному реабілітаційному центрі Незламні. Про це розповідає видання NV.
25-річна снайперка Анастасія Савка зі Львова до великої війни сама виховувала сина Ярему та працювала адміністраторкою у салоні автосервісу. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Анастасія одразу ж подалася в ТРО. Утім, батьки дівчини благали її виїхати з маленьким Яремою в безпечне місце — за кордон. Заледве вмовили. Однак, коли вони вже саджали доньку з онуком на автобус, та розвернулася і навідріз відмовилася покидати свою країну. Більше того — взяла до рук зброю.
Читайте також: Андріана Ковалишин: Коли я в «пікселі» чи в «мультикамі», чоловіки відразу опускають очі
Настя стала снайперкою на псевдо Фенікс. У складі 118-ї бригади вона нищила ворогів на Запорізькому напрямку. Дівчина певна, що вона природжена снайперка, адже має сталевий характер, де немає місця страху чи слабкості. За півтора роки служби, каже, їй неодноразово довелося побувати в справжньому пеклі і на власні очі побачити ціну свободи, яка вимірюється життями полеглих захисників і захисниць.
Поранення та відновлення
Наприкінці листопада під час виконання чергового бойового завдання Настя випадково наступила на ворожу міну. Уламки сильно пошкодили праву ногу захисниці. Побратими одразу наклали їй турнікет та доправили до стабілізаційного пункту. Проте ногу врятувати не вдалося, надто важкі ушкодження.
Читайте також: Чи потрібна українській армії мобілізація жінок?
Далі шпиталь за шпиталем і нарешті — рідний Львів. Тут хірурги Центру Незламні сформували снайперці куксу. Поки рана гоїться, Анастасія займається із фізичними та психотерапевтами. У дівчини невисока ампутація, вона має силу волі до відновлення, тож спеціалісти центру дають сприятливий прогноз щодо майбутнього протезування снайперки.
5-річний Ярема, якого від початку служби Анастасії виховують її батьки, теж у Львові й навідує маму. Саме заради майбутнього свого сина і воює снайперка:
«Україна асоціюється у мого Яреми з війною. Він поки зовсім маленький і перебуває у відносно безпечному місці, тож гадає, що він мало не десь за кордоном. Малюк часто каже, що боїться вирости, поїхати в Україну і померти. Я не хочу аби він жив в постійному страху та здригався від звуку сирен. Я маю гарантувати його безпеку і майбутнє».
І для цього Фенікс каже, що зробить все можливе: відновиться після поранення, повернеться на фронт та продовжуватиме боронити майбутнє своєї дитини та своєї країни.
