Найуживаніша буква в українському алфавіті – “П”, саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана – літера “Ф”. Саме про слова на букву «Ф» говорили письменниці на Книжковому арсеналі
Вчора на Книжковому арсеналі відбулася дискусія “Слово на букву “Ф” із письменницями Ларисою Денисенко, Оксаною Луцишиною, Катериною Калитко та Євгенією Кононенко в рамках Кураторської програми Ірини Славінської “Слова року”.
Катерина Калитко, поетеса, перекладачка, авторка поетичних збірок і прозових творів, запропонувала почати зі слова “Фрустрація”.
“Чому фрустрація? Тому що нібито ми вибороли вже певні соціальні права, і загалом суспільство – цивілізоване, але ми досі розриваємося фрустрацією. Зокрема, дуже багато жінок почуваються фрустрованими, через те, що не можуть знайти себе остаточно”, – сказала вона.
Оксана Луцишина, письменниця, перекладачка, літературознавиця підкреслила, що слово “фрустрація” емігрувало в нашу мову не так давно: “За радянських часів такого слова не було, було звичайне слово “буття”. При цьому всі були фрустровані, але ніхто про це не знав”.
“Якщо ж говорити про моє слово, то хочеться сказати слово на “F” з англійської мови, і всі ви його добре знаєте”, – пожартувала Оксана Луцишина.
Письменниця розповідає, що у 2002 році навчалася у США на програмі “Жіночі студії” і виявила для себе цікаве заміщення слова “фемінізм” на інше слово, про яке, на її думку, часто думають.
“Ці обидва слова є дуже табуйованими. Мабуть, тому, що вони апелюють до почуттів, які жінка стереотипно почувати не повинна. В нас же в суспільстві так історично склалося, що жінки мають бути терплячими та дуже добрими”, – підкреслила вона.
Письменниця, радіоведуча та адвокатка Лариса Денисенко зазначила, що для неї словами на літери “Ф” – є “фейки” або “фарс”.
“Коли ми говоримо про права всіх, не забуваючи про права жінок, тоді “фарс” є меншим”. Це чудово відчувається, якщо відключити ієрархічне та патріархальне бачення”, – поділилася своїми спостереженнями письменниця.
Кураторка програми “Слова року” Ірина Славінська зазначила, що назва дискусії “Слова на букву “Ф” – це спроба подумати про те, що кожного року світові словники пропонують нам свої слова року.
“У 2016 та 2017 роках різні словники пропонували свої власні версії, і один із них запропонував “фемінізм” як слово року. Йдеться про те, що це слово було найпопулярнішим протягом року”, – говорить Ірина Славінська.
Вона розповідає, що оскільки словник американський, то цей сплеск запитів про “фемінізм” пов’язаний із тим, що у США проходив Жіночий Марш, а також дискусії навколо інавгурації Дональда Трампа. Крім того, був скандал, пов’язаний із звинуваченнями у сексуальних домаганнях Вайнштайна та рух #MeToo.
Письменниці також дискутували про те, чому слово “фемінізм” досі сприймається в Україні як щось неоднозначне, а інколи навіть непристойне або скандальне.
Євгенія Кононенко, письменниця та перекладачка, звернула увагу, що часто чує слово “фемінізм” як неоднозначне саме з вуст жінок: “Часто жінки говорять мені, мовляв, ви – феміністки, зібралися там…Не знаю чому так, але часто це слово асоціюється із неелегантністю, із психологічними проблемами тощо. Я намагаюся не вступати в ці побутові дискусії, хоча часто мене хочуть туди втягнути”.
Лариса Денисенко згадала, що нещодавно обрана Уповноважена з прав людини Людмила Денісова публічно сказала: “Я не феміністка, тому що в мене застрягають підбори в люках, а також я не можу відкрити сама двері й потребую чоловічої допомоги”.
“І це говорить людина, яка має вищу освіту. Звичайно, я не знаю, як вона вчилася. Однак вона боронить права людини і вона дорівнює фемінізм прибитому чолу дверима. Звичайно, якщо виходити саме з такого концепту, то ти опускаєшся не просто на рівень інфузорії, а на рівень сірникової коробки”, – дивується письменниця.
Оксана Луцишина підкреслила, що перед українським суспільством лежить ще довгий шлях, доки воно почне справді сприймати й розуміти термін “фемінізм”. Бо поки що, на її думку, українська феміністка – це хтось на зразок Павла Корчагіна із роману Островського “Як гартувалася сталь”, тобто хтось, хто постійно має переборювати світ.
Єлизавета Кузьменко