Наскільки рівноправні жінки й чоловіки в різних сферах життя, наскільки суспільство готове сприймати жінку як політика, допомагати їй реалізовувати себе, наскільки важлива роль жінок у розвитку країни та наскільки суспільство готове змінюватися й позбавлятися стереотипів. Про все це йшлося на Першому регіональному Українському жіночому конгресі в Одесі. Захід зібрав понад 70 учасників та учасниць.
Почесною гостею заходу стала головна радниця і старша директорка Національного демократичного інституту в Україні Мері О’Хейген. Вона розповіла присутнім про економічні переваги гендерного паритету. Згідно досліджень, які навела Мері О’Хейген, якщо гендерна рівність буде досягнута в економічній діяльності, то вплив буде значним.
Так, додатково до ВВП у США вдалося залучити $1,75 млрд. Але вже в Німеччині показники сягнули $310 млрд., а в Японії $550 млрд.
Якби розрив був закритий лише на 25% в усьому світі, зазначила Мері О’Хейген, то світовій економіки це принесло б додаткові $5.3 трлн.
Велика дискусія розгорнулася на тему збільшення представництва жінок у політиці на всіх рівнях. Учасники заходу шукали відповідь на запитання: «це необхідність чи тренд?».
Читайте також: «Світ має перестати бути суто чоловічим»: про що говорили на першому Українському жіночому конгресі
Фахівці НДІ провели дослідження серед українців та українок. Вони ставили запитання
«Хто, на вашу думку, більшою мірою залучений до політичного життя – чоловіки чи жінки?». Більшість респондентів відповіли: «значно більше чоловіки, ніж жінки». Друге місце посіла відповідь «в основному чоловіки», а відповіді «значною мірою жінки» та «трохи менше чоловіки, ніж жінки» взагалі не набрали жодного голосу.
У дискусії також узяли участь перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко, віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко та співголова Міжфракційного депутатського об’єднання в парламенті Олена Кондратюк.
“Ми вважаємо, що забезпечення гендерної рівності – один з важливих факторів, здатний підсилити реформи в Україні, в тому числі, –децентралізації. Йдеться не тільки про забезпечення прав жінок, а збільшення можливості кожної громади за рахунок розширення їхніх прав і ролі в вирішенні актуальних проблем. Маємо реалізувати величезний кадровий потенціал: при наявності 24 мільйонів працездатного населення – 8 мільйонів чоловіків і 16 мільйонів жінок, половина з яких знаходиться вдома – це питання економіки країни“, – зазначив Геннадій Зубко.
У свою чергу Ірина Геращенко зазначила, що низький відсоток представництва жінок у політикумі є загальносвітовою проблемою. Але Україна відстає навіть від цих показників. Так, за даними Всесвітнього економічного форуму, країна посідає 61 місце з рейтингу з 144 країн.
«Гендерна рівність стала трендом, але ще не стала ідеологією. І мені здається, що це – завдання політичних сил. Без цього тренду українська політика і українське суспільство будуть біднішими», – розповіла Ірина Геращенко.
Учасники/ці дискусії навели позитивний приклад Німеччини. Ангела Меркель допомогла жінкам досягнути так званої «критичної маси» в політиці – вона віддала їм 50% місць.
Таке питання обговорюють і в Україні. Але наразі в Парламенті тільки працюють над Виборчим кодексом, у якому буде прописана гендерна квота.
Боротьба жінок за свої права у світі поступово дає плоди, хоча в Україні досі в парламенті депутаток тільки 10% (зараз у Раді працює 52 жінки-парламентарії), значно зросла їхня активність у бізнесі й військовій справі.
Український жіночий конгрес – ініціатива міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості», до якого входять і чоловіки, і жінки. Організатори планують провести аналогічні збори в інших містах України. Наступні регіональні конгреси пройдуть восени у Львові й Харкові. Другий Український Жіночий Конгрес за участю перших осіб держави, іноземних гостей, міжнародних місій, представників бізнесу, громадського сектору та медіа відбудеться 7–8 грудня 2018 року в Києві.
Всеволод Ананьєв
