Блогерка Вікторія Moriweather зробила переклад тесту для визначення наявності сексуальної об’єктивації від авторки Кароліни (Керолайн) Хелдман.
Хелдман пропонує протестувати зображення за сімома питаннями і таким чином зрозуміти, чи об’єктивуюче воно.
«Враховуючи актуальність теми, підвищення освіченості щодо сексуальної об’єктивації жінок у рекламі точно зайвим не буде», — пише Вікторія.
Але спершу активістка пропонує розібратися із поняттям «сексуальна об’єктивація».
Читайте також: Сексуалізації тут не місце: що не так із ютуб-шоу «У ліжку»?
Сексуальна об’єктивація — це процес поводження з людиною чи представлення людини як сексуального об’єкта, який служить виключно для сексуального задоволення інших.
Сексуальна об’єктивація не має стосунку до репрезентації та здорової сексуальності. Її мета — розлюднення людини (найчастіше через це страждають саме жінки) та зведення її цінності до набору функцій.
Тест на сексуальну об’єктивацію
А тепер сам тест. Якщо зображення підпадає хоча б під один критерій, можна говорити про сексуальну об’єктивацію.
1. Чи показано на зображенні лише частини тіла сексуалізованої людини?
Зображення жінки без голови, наприклад, полегшують сприйняття її лише як тіла, стираючи індивідуальність, яка передається через обличчя, очі та зоровий контакт. Акцент на сексуалізованих частинах тіла (груди, сідниці, ноги, губи), які показані як окремий від людини предмет.
2. Чи представляє зображення сексуалізовану особу як заміну якогось предмета?
Це може проявлятися у зображенні людини як товару нарівні з товарами, які рекламують. Та демонстрації тіла як девайсу для вирішення певних завдань.
3. Чи зображення показує людей як взаємозамінних?
Взаємозамінність — поширена рекламна тема, яка підсилює ідею про те, що жінки, як і предмети, взаємозамінні. Проявляється це у зображенні людей як майже однакових «товарів», які відрізняються лише своїми «товарними характеристиками» (наприклад, розміром грудей) і замість одного «товару» можна взяти інший, кращий.
4. Чи натякає зображення, що сексуальна доступність є визначальною характеристикою людини?
Цей критерій проявляється у натяках на сексуальну доступність там, де мова взагалі не про секс (наприклад, реклама «сосу за копейки»,«я дала твоєму сусіду», «сосну в подарунок»). І подається як єдина чи головна цінність людини (нарівні з їх «прекрасним товаром»).
5. Чи натякає зображення на те, що сексуальна доступність є визначальною характеристикою людини?
6. Чи зображення показує людину як товар (те, що можна купити та продати)?
Читайте також: Календар «без цензури» від 5 каналу: в чому сексизм?
7. Чи трактує зображення тіло сексуальної людини як полотно для рекламних оголошень?
На таких зображеннях тіла представлені як певний тип об’єкта: полотно, яке розмічене або намальоване, предмет, на якому можна писати/клеїти оголошення. Тіло зведене до девайса з функцією прорекламувати щось, але сама людина не споживач цього товару (як, наприклад, було б, якби людина показала нігті чи сукню, яку зробили для неї), а лише річ для комунікації зі споживачами та товар нарівні з тим, який вона рекламує.