Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Херасмент без премії: Як реагують українські видавці на скандал довкола Нобелівської премії
Статтi

Херасмент без премії: Як реагують українські видавці на скандал довкола Нобелівської премії

Нобелівська премія з літератури у 2018 році не відбудеться, а імя переможця оголосять тільки у 2019 році. Знаєте чому? Сексуальні домагання.

Саме в сексуальних домаганнях та розголошенні імен лауреатів премії звинувачують фотографа Жана-Клода Арно, чоловіка членкині Шведської академії Катаріни Фростенсон. Про це повідомляє Громадське радіо з посиланням на BBC News.

Арно звинувачують у сексуальних домаганнях і насильстві над 18 жінками з 1996 по 2017 рік.  За словами жертв, деякі інциденти відбувалися в квартирах, які належать Шведській академії, а тому після звинувачень академія розірвала відносини з Арно. Фотограф відкидає всі звинувачення на свою адресу.

Яка ситуація з літературними преміями в Україні, що говорять про можливі звинувачення в сексуальних домаганнях та як реагують українські видавці на скандал з однією з найпрестижніших премій з літератури у світі, дізнавалася Повага.

На думку Софії Челяк, програмної директорки Форуму видавців у Львові, таке рішення Нобелівського комітету з літератури є абсолютно правильним, оскільки такі випадки дискредитують прозорість академії і піддають сумніву дотримання принципів свободи і захисту прав людини.

«Якщо розглядати конкретний приклад Форуму видавців, то ми максимально стараємося слідкувати за контентом, який присутній на фестивалі, і відміняти події чи вилучати книги, які суперечать принципам дотримання прав людини з одного боку, а з іншого боку, ми готові захищати права наших учасників», – говорить Софія Челяк.

Програмна директорка Форуму видавців у Львові говорить, що за всю історію свого існування Форум уже неодноразово відміняв заходи, вилучаючи людей з програми чи забороняючи продавати книжки – через політичну позицію, що суперечить принципам діяльності Форуму чи порушує Закон України.

«Захист прав жінок і запобігання насильству – один із принципів, яким керується Форум видавців, і в разі виникнення схожих скандалів ми будемо готові відмінити події за участі фігурантів», – додає вона.

У свою чергу, Ілля Стронговський, співзасновник видавництва «Видавництво» говорить про те, що Скандинавія – один із найпрогресивніших регіонів щодо захисту прав людини, вони ніколи не соромляться визнавати свої помилки та намагаються їх виправляти.

«Мені подобається рішення Нобелівського комітету з літератури, бо вони намагалися вийти із скандалу з честю. За цей час, поки премія не буде присуджуватися, вони зможуть розібратися в причинах, чому така ситуація взагалі мала місце, а літературна спільнота в рамках всього світу зможе придивитися пильніше, що взагалі відбувається», – говорить Ілля Стронговський.

«Було би дивним очікувати, що подібні історії відбуваються тільки в Голівуді. Голівудський скандал, пов’язаний із сексуальними домаганнями і згвалтуваннями, а також рух #MeToo призвів до того, що тема насильства над жінками в професійних колах стає видимою», – додає видавець.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: #metoo. Початок ери виходу з темноти  

Водночас Тарас Малкович, менеджер міжнародних зв’язків у Видавництві Івана Малковича «Абабагаламага», стає на бік звинувачених: «Від самого початку подібних скандалів з сексуальними домаганнями (а це, очевидно, скандал зі знаменитим Кевіном Спейсі минулого року), я чомусь часто стаю на бік обвинувачених: надто вже спокусливий мотив у «жертв» облити знаменитість брудом і в одну мить зламати кар’єру геніальному актору».

Малкович не виключає, що бувають винятки: «Можливо, деякі з цих звинувачень правдиві, збоченців вистачає всюди, але масовий характер таких камінгаутів створює враження, що «підмайстри» нарешті знайшли справді дієвий спосіб усунути талановитіших конкурентів. Щодо можливості подібних інцидентів в Україні – я точно так само певен, що охочих обливати брудом у нас не бракує, а ось щодо істинності чи неправдивості «вини», знову ж, дозволю собі засумніватися: у нас дуже традиційне суспільство, виховане на цілій низці моральних заборон”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сексуальні домагання на робочому місці – що говорить закон

Звісно, спокуса в одну мить відкинути ці заборони і «пуститися берега» є, ще й яка, але точно не в літературних українських колах”, – вважає Тарас Малкович.

На його думку, практика показує, що багатьом українським молодим і «молодим душею» письменникам ніколи не бракувало уваги протилежної статі, а тому він дуже сильно сумнівається, що за такої популярності в них виникала б потреба когось домагатися.

“Тільки прошу врахувати, що це винятково моя особиста думка і вона не має на меті відобразити світогляд ані моєї родини, ані друзів, ані жодних близьких мені людей”, – додає Тарас Малкович.

Цікаво, що останній раз вручення Нобелівської премії переносили аж у 1943 році, через Другу світову. Можливо, херасмент у професійних колах – це наша нова війна?

Єлизавета Кузьменко

Схожі записи

«Українська Моніка Левінські»: Як медіа виправдовують насильство

Олександра Горчинська

Жінки й доглядова праця: як піклуватися про людей із деменцією

Леся Богдан

Мої 12 найкращих фільмів про феміністок