Минулого тижня одразу два авторитетних світових видання, Financial Times та Forbes, опублікували списки найвпливовіших жінок 2020 року. Що визначало жіночу силу у році, що минає, і хто потрапив до переліку?
Хто і як обирав найвпливовіших жінок 2020 року
Для початку – декілька слів про методологію відбору обох видань. Перелік Forbes складає редакційна рада видання, а одним з чільних критеріїв відбору є фінанси та статки. Відтак, у їхній десятці – жінки, які дотичні або до великої політики, або до великих грошей (або, як президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард, і до того, і до іншого).
Окрім того, список Forbes є більш «заходоцентричним» – у першій десятці немає жодної жінки, яка б не походила зі США чи Західної Європи.
На цьому тлі рейтинг Financial Times виглядає значно демократичніше: у формуванні шорт-ліста редакція враховує не стільки статки, скільки думки читачів, а серед 12 жінок, які увійшли до списку фіналістів, є представниці з усього світу, від Нової Зеландії та Індії до Білорусі.
Фігурантки списку Times також молодші та належать не тільки до світу політики та бізнесу. Варто зазначити, що половина жінок зі списку Financial Times є і у переліку Forbes, однак у першу десятку обох видань потрапили тільки канцлерка Німеччини Ангела Меркель та обрана віце-президентка США Камала Гарріс.
Окрім того, список Financial Times є більш «злободенним» – йдеться не так про політичні та бізнесові досягнення жінок упродовж життя чи останніх десятиліть, а саме про події останнього року, беззаперечним лейтмотивом якого стала боротьба з Covid-19.
Жінки проти ковіду
Так, Ангела Меркель, яка фігурує в обох списках, опинилася там не просто як «де факто лідерка Європи» (за версією Forbes) та «гігант серед політиків» (Financial Times), але й як політикиня, яка провадила «одну з найефективніших» кампаній проти пандемії та була локомотивом створення фонду Європейського Союзу для боротьби з коронавірусом.
Financial Times також ставить у приклад політику Джасінди Ардерн, прем’єр-міністра Нової Зеландії, Цай Інвень, президентки Тайваню (як зазначає Forbes, у Тайвані із населенням 23 мільйони від ковіду офіційно померло тільки семеро осіб) та міністерки охорони здоров’я Індії К. К. Шайлаю за своєчасну та продуману політику щодо захисту своїх країн від пандемії.
З неполітичних фігур у списку Financial Times опинилася членкиня ради директорів німецької компанії Biontech Озлем Тюречі, відомої розробкою, спільною з американською компанією Pfizer, антикоронавірусної вакцини; усі працюючі матері, які в умовах локдауну продовжували справлятися із робочими завданнями у режимі ультраранкових та пізньовечірніх змін (до речі, жарт про те, що коронавірусну вакцину винайде працююча мати, виявився таки не жартом – Тюречі виховує доньку); та американська співачка Тейлор Свіфт, яку читачі похвалили за випуск успішного альбому під час карантину.
Жінки у демократіях та диктатурах
Утім, не ковідом єдиним. Інша домінуюча тема у списках – виборча. До списку Financial Times потрапила кандидатка у президенти Білорусі Світлана Тихановська, яка для світу стала обличчям нового політичного класу у Білорусі та опору режиму Лукашенка; та чотири американки – покійна суддя Рут Гінзбург, Камала Гарріс та менш відомі в Україні Стейсі Абрамс та Александрія Окасіо-Кортес.
Абрамс та Окасіо-Кортес – також політикині, обидві належать до Демократичної партії. Абрамс приписують ключову роль у перемозі Джо Байдена у штаті Джорджія, де демократи перемогли вперше за майже тридцять років. Окасіо-Кортес – представниця нового покоління американських політиків, їй усього 31 рік. У віці 29 років вона стала наймолодшою жінкою-депутаткою Конгресу США.
Тоді як список Forbes через свою методологію є доволі передбачуваним, список Financial Times відображає найбільші несподіванки року, що минає. У грудні 2019 Тихановська чи Тюречі навряд чи могли б уявити собі, що про них знатиме і говоритиме весь світ. До цього їх не привели ані влада, ані гроші – лише готовність та сміливість його міняти.
Нагадаємо, співачка та акторка Мар’яна Садовська увійшла до переліку «Жінки Року 2020» від польського Forbes.
Катерина Зарембо, для «Повага. Кампанія проти сексизму»
