9-го лютого цього року Постійне Представництво України при ООН в Нью Йорку організувало та провело вебінар «Права жінок та сталість навколишнього середовища: виклики та можливості». Співорганізаторами цього заходу виступили постійні представництва Катару, Мальдів, Гондурасу та Ботсвани.
Я також була запрошена і брала в ньому участь, оскільки тема заходу мені близька. Вона нагадує роботу мого батька, який був знаним науковцем і фахівцем в Україні в галузі енергетики. Він багато років займався проблемами зменшення її негативного впливу на навколишнє середовище. І саме завдяки йому я маю глибоке переконання щодо важливості екологічної безпеки та мислення такими категоріями. Від батька вперше я почула про глобальну проблему переробки відходів та сміття, парниковий ефект та відновну енергетику. Його немає вже майже шість років, та його ідеї спонукають до активізму й пошуку рішень. І я вдячна йому за це.
Ми поки що мало задумуємося над тематикою екологічної безпеки в контексті гендерної рівності. Водночас погляд на тему прав жінок у розрізі змін клімату актуальний в усьому світі. Наслідки катастроф, до яких можна віднести й пандемію COVID-19, впливають на життя всіх мешканців планети. Однак такі впливи непропорційні для жінок і чоловіків.
Погіршення стану навколишнього середовища та бідність – пов’язані явища. Так само пов’язані бідність та гендерна нерівність. Клімат змінюється, жінки вразливіші до таких змін і мають менше можливостей для адаптації. Серед населення, що живе за межею бідності, або населення, зайнятого в сільському господарстві, більшість складають жінки.
Наслідки зміни клімату виявляються по-різному в різних регіонах і мають неоднаковий вплив на різні соціальні, вікові та гендерні групи. Серед сільського населення України переважають жінки. Обробка присадибних ділянок, утриманням домашньої худоби або вирощування традиційних сільськогосподарських культур ускладнюється в умовах зміни клімату, як то посухи на півдні країни й повені на заході, непередбачуваності та складності прогнозування погодних явищ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому зміна клімату по-різному впливає на жінок і чоловіків та як це змінити?
ГО «Центр «Розвиток демократії» провела опитування сільських жінок у декількох областях України. Виявили, що в низці сіл Чернігівської, Кіровоградської, Одеської, Вінницької областей погіршилася якість питної води або взагалі вода частково зникла. Жінки, які часто самотужки несуть відповідальність за побут, мають витрачати більше часу й ресурсів, для забезпечення свого господарства водою.
У Донецькій та Луганській областях внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України й окупації частини території зменшилася площа сільських угідь. В інших регіонах внаслідок створення великих агрохолдінгів відбувається забруднення землі та води хімічними речовинами, що негативно впливає на здоров’я.
Тому ми маємо включати питання забезпечення гендерної рівності в порядок денний розгляду кліматичних проблем та виносити їх на широке обговорення.
На глобальному рівні формуються підходи, які інтегрують права жінок у відповідь на негативні наслідки зміни клімату та екологічних катастроф. 1995 року тема «Жінки та навколишнє середовище» стала однією з 12 стратегічних цілей Пекінської платформи дій – підсумкового документу Четвертої Всесвітньої Конференції ООН зі становища жінок. Серед сімнадцяти Цілей Сталого розвитку більше половини стосуються питань навколишнього середовища.
2018 року Комітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок ухвалив 37 загальну рекомендацію щодо пов’язаних із гендерною проблематикою аспектів зменшення ризику катастроф у контексті зміни клімату. В ній зазначається, що «віднесення жінок і дівчат до категорії пасивних «уразливих груп», які потребують захисту від наслідків катастроф, є негативним гендерним стереотипом, який не визнає важливого внеску жінок у зменшення ризику катастроф, управління в період після катастроф, пом’якшення наслідків зміни клімату та стратегії адаптації». І тому участь жінок та жіночих громадських організацій, формалізована та неформальна в процесах, пов’язаних з кліматом та екологічною безпекою, є умовою їхньої ефективності.
Належним чином розроблені екологічні ініціативи, які забезпечують повноцінну участь жінок, сприяють досягненню дійсної рівності жінок та розширенню їхніх прав та можливостей. І навпаки, така участь сприяє досягненню Цілей Сталого Розвитку та зменшенню ризику катастроф та зміни клімату.
Хотіла б звернути увагу на ще один важливий документ у контексті екологічної безпеки. Це Резолюція РБ ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека», добре відома тим, що наголошує на важливості посилення участі жінок у процесах встановлення миру. Але поняття безпеки достатньо широке, так само, як і поняття миру не зводиться лише до відсутності війни. Говорячи про екологічну безпеку світу та країни, ми маємо використовувати підходи та принципи цієї Резолюції в розробці політик та планів, спрямованих на забезпечення не тільки гендерної рівності, але й екологічної безпеки, для того, щоб гендерна складова стала складовою сучасної екологічної політики в Україні.
Мислити глобально, а діяти локально. Цей лозунг дуже актуальний. Ідеї міжнародних документів і програм мають втілюватися в політику на національному рівні, бути локалізованими. Своєю чергою ЛОКАЛІЗАЦІЯ дозволяє не тільки принести найкращі практики та підходи на місцевий рівень, але й враховувати місцеві особливості в міжнародній політиці.
Сьогодні в Україні переглядаються підходи до формування та реалізації гендерної політики. Гендерна інтеграція в усі сфери та галузі є основним підходом поруч із секторальною політикою посилення прав жінок. Для узагальнення таких концептуальних засад, враховуючи Рекомендації Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок та завдання Національного плану дій, спрямованого на їхнє виконання, починається робота над Стратегією гендерної рівності до 2030 року. І ця тема обов’язково буде відображена в ній.
Катерина Левченко
