Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Не підкаблучник і не герой: як набирає обертів відповідальне татівство
Статтi

Не підкаблучник і не герой: як набирає обертів відповідальне татівство

81% чоловіків в Україні вважають, що не можуть приділяти своїм дітям більше уваги, бо багато працюють, 18% відповіли, що піклування про дітей – обов’язок жінки, 5% вважають, що не вміють цього робити, а 3% – що дитина ще занадто мала для спільного дозвілля. 26% чоловіків визнали, що приділяють дітям недостатньо часу і планують це змінювати, 19% також погоджуються, що замало часу проводять із дітьми, але наразі не мають можливості це змінити. Такий результат опитування, проведеного Дослідницькою компанією «Info Sapiens» для Фонду ООН у галузі народонаселення України серед чоловіків, які мають дітей віком до 17 років. 

«Повага» з’ясовувала, як розвивається в Україні усвідомлене батьківство, чому це важливо для жінок, із якими проблемами та стереотипами стикаються родини, в яких тато хоче більше піклуватися про своїх дітей, а також які є майданчики для обміну досвідом?

Навіщо потрібні Тато-хаби?

Щоб змінити цю ситуацію та показати, що відповідальне татівство – це не лише в інтересах дитини, а й усієї сім’ї, в Україні створюють Тато.HUB’и – спеціальні майданчики для спілкування татів, де вони можуть обмінятися досвідом, поставити запитання, які їх цікавлять, отримати консультації психологів. Зараз в Україні діє мережа з 9 таких хабів. Як розповів комунікаційний менеджер Тато.HUB Київ Олександр Остапа, у квітні онлайн-спільноту відкрили в Києві, а в травні аналогічна почне діяти в Краматорську.

«Деякі хаби працюють в офлайновому режимі, як наприклад, у Вінниці чи Одесі, де є окремі приміщення для проведення подій. Однак в онлайн-спілкування також є свої переваги, адже не має значення, якого розміру місто та скільки учасників – вони завжди мають можливість поспілкуватися про те, що для них важливо. У нас є два психологи, які проводять вебінари. Ми запустили можливість “Запитай у психолога” – можна скинути запитання анонімно та отримати відповідь, або ж, за згодою тата, відповідь потім публікують, аби з нею могли ознайомитися всі учасники, плюс залучаємо до обговорення всіх охочих»,  – розповів Олександр Остапа.

Зараз у столичному Тато.HUB уже близько 560 учасників. Долучають до спільноти не лише татів, а й мам. За словами комунікаційника, приблизне співвідношення: 73% чоловіків, 27% – жінок. 

«Мам ми не дискримінуємо. Питання лише, наскільки їм цікаво в нашій групі. Я як тато-блогер, який пропагує активне та відповідальне татівсто, і в цій темі вже майже півтора року, помітив таку тенденцію, що групи для мам не завжди долучають татів. Але ж я також хочу деякі моменти для себе зрозуміти та обговорити», – зауважує Остапа.

Читайте також: Хто такі профеміністи і як чоловіки приймають фемінізм

Ресторатор Дмитро Борисов

Із його думкою погоджується ресторатор Дмитро Борисов, батько 7 дітей. На онлайн- презентації хабу він розповів, що тати часто стикаються з цією проблемою. Бо мами мають де це все обговорити, а от татам немає кому поставити запитання, наголошує він. 

«Раніше як було? Дівчата та жінки мали з ким поспілкуватися, є ж навіть досить багато інстамам. А тати, навіть якщо й хотіли між собою поспілкуватися, то не було такої можливості. Бо де це робити? Лише десь із друзями. Навіть банально спитати, як ти це все витримуєш, не було в кого», – жартує Дмитро Борисов.

У суспільстві, де діти – переважно на мамі, із малечею гуляють також зазвичай жінки, навіть у парку підійти познайомитися, щоб обговорити якісь спільні теми, було страшнувато, – пояснює проблему Олександр Остапа.

Відповідальне татівство для тата, мами й дитини

Доньці Олександра – рік і чотири місяці. Ще під час вагітності дружини він вирішив, що останні місяці перед пологами максимально багато часу приділятиме їй, а після народження доньки також візьме на себе значну частину піклування. Оскільки він є ФОПом, то саме поняття офіційного декрету для тата в родині не стояло. Але це дало можливість залишити собі ті проєкти, які можна виконувати дистанційно, аби багато часу приділити сім’ї. Після початку локдауну в країні це стало ще актуальнішим.

Комунікаційний менеджер Тато.HUB Київ Олександр Остапа

«У нас із дружиною завжди були партнерські стосунки, я спокійно міг приготувати сніданок чи прибрати вдома, тож для нас і поділ турботи про дитину – це норма. Коли я спілкуюся з мамами в парку, вони часто діляться тим, як у них: тато не робить цього й цього. Але якщо всіх усе влаштовує, то це добре. А якщо ні, то ті ж татохаби мотивуватимуть татів ставати відповідальнішими. Колеги з інших міст діляться досвідом, що після проведення зустрічей у родинах відбуваються розмови, наслідком яких є перегляд поділу домашніх обов’язків. Подружжя починають спілкуватися й пояснювати, як би хотіли покращити атмосферу в домі», – розповідає Олександр Остапа.

Психологи пояснюють: тато, активно залучений у процес піклування та виховання дитини, не лише покращує стосунки в сім’ї. Він також і сам отримує чимало переваг. Так, психолог Тато.HUB Київ Євген Гречаник наголошує: роль тата у вихованні дитини в наш час украй важлива. Ми століттями жили в розширеній родині, де були бабусі та дідусі, дядьки й тітки, де піклування про дитину рівномірно розподіляли між усією родиною. Зараз сім’ї живуть в окремих квартирах, де є лише чоловік  і дружина. Тому, коли все навантаження лягає лише на жінку, це дуже швидко призводить до емоційного вигорання. Через це псуються стосунки з чоловіком, виникають агресія та образи.

Читайте також: Чи потерпають чоловіки від гендерної нерівності?

Психолог Тато.HUB Київ Євген Гречаник

«Бо виховувати дитину й піклуватися – це складно. У великому колективі була колективна турбота, зараз же всі ізольовані, тож це виклик для сучасних чоловіків. Але водночас, коли тато долучений до батьківства, це позитивно впливає на його рівень гормонів, які формують прив’язаність. Якщо батько рідко бачить дітей, це впливає на настрій, на самооцінку, на успіхи в роботі», – пояснює Гречаник.

За словами психолога, це так звана біологічна основа. А є ще й соціальна – спілкування. Навіть якщо дитина маленька, це емоції, комунікація, своєрідна гра. Бо тати грають різні ролі: на роботі – одну, а вдома, щоб відпочити й погратися, діти – ідеальні партнери. Щоб щось вигадувати, бути спонтанним і відкритим.

«На дитину впливають усі залучені дорослі. Прив’язаність у дитини формується до кожного члена сім’ї. А батько – це така ж головна людина для малюка, як і мама», – наголошує Євген Гречаник. 

Народити дитину – це великий стрес і для психіки, і для організму

Із колегою погоджується психотерапевтка Ірина Басіста. Вона звертає увагу на таку залежність: раніше виховання дітей лягало саме на плечі мам, тати були виключені з процесу. Як наслідок, виросло багато дорослих, які не вміють будувати стосунки навіть у парі, не те що, коли є дитина. 

Ірина Басіста, психотерапевтка

«Сучасним дітям дуже пощастило жити в  час, коли з’являється цінність батька в родині. По-перше, дитина вчиться отримувати контакт одразу з двома особами. Тобто ця дитина має приклад, як будувати власну сім’ю за такими ж принципами. І в цієї дитини є два досвіди: якщо не складуться стосунки з кимось одним із батьків, то завжди залишається другий. Якщо ж складуться обидві прив’язаності, то така дитина матиме величезний внутрішній ресурс, стрижень та силу», – пояснює фахівчиня.

«Народити дитину – це великий стрес і для психіки, і для організму, – зауважує психотерапевтка. – Ходити з візочком і бути абсолютно щасливою в перші місяці після народження – це міф, бо насправді це дуже складно. Навіть якщо жінка хотіла дитину і в шлюбі все гаразд, вона стикається з шоком: їй треба переналаштуватися на життя з дитиною. Коли ж тато включений у побудову побуту, проведення часу з дитиною, то для мами це чимале розвантаження, вона встигає відпочити, аби бути в ресурсі». 

«Є такий жарт: «Щоб у сім’ї все було добре, головне – аби в мами був гарний настрій». Бо якщо мама має час на себе, вона може дати увагу й дитині, і чоловікові. А це дуже важливо, бо дитина забирає багато ресурсу. Але якщо тато розділяє піклування, він і емоційно, і фізично розвантажує маму. Таким чином є більш здорова атмосфера в родині. Якщо в цінності тата включене піклування про дитину, це дозволяє підтримувати здоровий психологічний клімат у родині», – пояснює Ірина Басіста.

В Україні досі живі стереотипи про «чоловічі» та «жіночі» обов’язки

Відповідно до результатів соціологічного дослідження, яке організація «Жінки ООН» провела напередодні загострення ситуації з COVID-19 навесні 2020 року, 83% чоловіків і 84% жінок вважають, що головне завдання жінки – дбати про дім і сім’ю.  Але навіть якщо чоловіки хочуть узяти на себе частину побуту, можуть виникати конфлікти. І причина – різка критика, якій піддають спроби чоловіків виконувати щось для них нове.

«Між двох вогнів: чому ми досі обираємо між роботою та сім‘єю», Анна-Марі Слотер

У своїй книжці «Між двох вогнів: чому ми досі обираємо між роботою та сім‘єю» американська політологиня та юристка Анна-Марі Слотер посилається на професора Рутгерського університету Стюарта Шапіро, який звертає увагу на таке: «Якщо чоловікові часто повторювати, що він погано дає раду з дитиною (або з приготуванням їжі), або що сім’ї набагато краще, коли це робить жінка, він, швидше за все, почне в це вірити (як і в будь-що інше)». Письменниця та співзасновниця інституту батьківства – Джек О’Салліван погоджується з цим і стверджує, що одна з причин, чому чоловіки такі мовчазні під час розмов про роботу та сім’ю, – «це невпевненість в особистій, приватній та сімейних сферах, навіть якщо на роботі вони обіймають найвищі керівні посади». 

Як зауважує Ірина Басіста, коли жінки мають більше підтримки від чоловіків, це дозволяє їм частіше заявляти про себе як про фахівчинь, реалізовуватися. 

«Тобто жінка робить це не коштом лише малюка, не через малюнки дитини в садочку, які сама ж напередодні ввечері малювала, а через власне зростання. Раніше жінки реалізовувалися через накрохмалені серветки, такі, щоб аж стояли, бо не було інших шляхів. Тож дитина була в білих штанях і чепчиках, але не мала можливості вивчати світ, бо мама так реалізувалася», – пояснює психотерапевта. 

Навіть якщо жінка народжує дитину, то вона не мусить втратити себе. І тут ідеться не лише про те, що ми отримуємо власну цінність, а й фінансову стабільність.

«Коли мама має можливість працювати, заробляти гроші, це позитивно впливає на її емоційну стабільність. Жінка отримує задоволення і від материнства, і від самореалізації, і від того, що відбувається вдома», – підкреслює Ірина Басіста.

Татівство і декрет

Олександр Остапа згадує: до нього, як і до його дружини, підходили незнайомі люди на вулиці, з непроханими підказками, як правильно годувати дитину, як одягати, як виховувати. Все те ж, із чим стикаються й мами, які гуляють парком. Усі думки про такі та інші випадки Олександр викладає у профілі в ТікТоку, де публікує ролики про усвідомлене татівство та розвінчує міфи. Наприклад, одне відео, яке набрало чимало переглядів, було про те, яким тебе можуть бачити деякі люди, коли ти гуляєш із дитиною в парку.

«Хтось думає, що ти безробітний, що ти «підкаблучник» чи батько-одинак. Але насправді я ФОП, дружина працює, у нас прекрасна сім’я. А я – просто відповідальний тато. Хоча знаю, що часто ставлення до таких татів і кардинально протилежне – їх вважають героями, бо ж гляньте – він із дитячим візочком. Хоча якраз багато переглядів набрало також відео, коли в суботу я нафільмував татів у парку з візочками. Мами влаштували собі вихідний, поки тати гуляють з дітьми», – розповідає комунікаційник столичного Тато.HUB’у.

@alexostapa

Головне не заертати увагу на те, що можуть думати люди, яких ти і не знаєш! Головне – хто поруч! #осьтато #дочка #україна

♬ FACK by eminem – meez ♣︎

Олександр Остапа наголошує:

«Звичайно, змінився повністю графік життя, точніше, його таймінг. Якщо раніше на приготування їжі йшло пів години, то тепер година – бо треба паралельно готувати їсти й доньці. Якщо раніше на душ було 10 хвилин, то тепер 5. З’явилися прогулянки в парку, які начебто мають вирізати 2 години часу з твого робочого графіка. Але за півтора роки я зрозумів, що потрібно, аби дитина заснула, а далі я можу вирішувати якісь робочі справи, слухати вебінари, читати книжки і все інше. Я знайшов для себе оптимальний варіант».

Верховна Рада ухвалила закон про декрет для чоловіків

Тим часом Верховна Рада України ухвалила закон № 3695, який передбачає таке:

  • чоловіки можуть брати 14-денну оплачувану відпустку впродовж трьох місяців з дня народження дитини;
  • тато може піти в декрет на три роки, якщо мама ФОП або самозайнята особа;
  • батько дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю тепер матиме додаткову оплачувану відпустку до 17 (за сукупністю) днів;
  • тати дітей віком до 14 років або дитини з інвалідністю, одинокі тати можуть мати скорочений робочий день.

Чому це важливо? 

Відповідно до вже згаданого опитування, 65% чоловіків віком 19-26 років погодилися або швидше за все погодилися б на досвід декретної відпустки. 30-39-річні чоловіки відповіли аналогічно у 55% випадків. 59% чоловіків віком 40-49 років також позитивно відповіли на таку пропозицію. У  наступних вікових групах відповідь «так» та «скоріше так» звучали ще частіше.

Ірина Небесна,

фото зі сторінки ТатоHub.Київ у Фейсбуку

Схожі записи

«Грайлива норвезька білявка»: Як українські ЗМІ висвітлюють Зимові Олімпійські ігри?

Чи можна освідчитися в коханні Конвенції ООН?

Просто не гнобіть інших жінок

Залишити коментар