У контенті регіональних медіа жінки як експертки становлять 30%, а як героїні — 28%. Фемінітиви вживані у 81% випадків. Такими є дані трьох хвиль моніторингу (лютий, квітень, червень) друкованих та онлайн-видань, які працюють на рівні областей та обласних центрів України. Загалом проаналізували понад 65 тисяч публікацій. Про це пише Волинський прес-клуб.
Жінки коментують соціальні питання та культуру, чоловіки — спорт, війну, політику та економіку
Найчастіше жінки коментували питання у сферах соцполітики, освіти, охорони здоров’я, волонтерства і культури, а чоловіки — спорту, війни, політики, економіки, дозвілля і правопорушень. Героїнями були жінки переважно в матеріалах про освіту і волонтерство, чоловіки домінували в темі війни (загиблі бійці), політики й економіки країни.
Найчастіше точку зору жінок передавали медіа Житомирщини — 40%. У 37% випадків експертки присутні в контенті франківських, чернівецьких та дніпропетровських видань, у 36% — у медіа Кіровоградщини та Тернопільщини, у 35% — Сумщини і Хмельниччини.
Читайте також: «Спитай жінку» та WIJN: як працюють бази експерток для медіа?
Найвищий відсоток вживання фемінітивів — у львівських і рівненських медіа — 95%. Найрідше фемінітиви використовують видання Сумщини — 51%. Однак загалом журналістська спільнота все менше послуговується маскулінітивами — нерідко причина просто в копіюванні релізів без редакторської вичитки.
Найбільш гендерночутливі медіа у центральних та західних регіонах України
Найбільш гендерночутливими у 2023 році виявилося 25 друкованих та онлайн-видань, більшість яких працюють у центральних та західних регіонах України. Однак маємо також медіа із Херсонщини та Донеччини. При цьому хоча мова йде про ті видання, Індекс гендерної чутливості яких не менше 55%, більшість медіа перейшли 50% рубіж.
Читайте також: Більше фемінітивів, але менше експерток — моніторинг регіональних ЗМІ
Загальний Індекс гендерної чутливості по всіх медіа України, що підлягали моніторингу, складає 46%. Найвищий він у видань Львівщини і Рівненщини (по 52%). На відсоток менше (51%) — в івано-франківських, чернівецьких і кіровоградських медіа, ще на один відсоток — у житомирських видань. Власне, розрив між наступними індексами складає переважно 1%.
«Попри повномасштабну війну і труднощі в організації медіабізнесу, регіональні медіа намагаються працювати для аудиторії. На жаль, кількість жінок у контенті продовжує який рік поспіль триматися на умовній третині, однак рівень використання фемінітивів дуже високий, усе більше видань вживають їх у 100% випадків. Власне, завдяки фемінітивам маємо досить високі показники по багатьох виданнях.
Сподіваюся, після перемоги (адже війна дуже впливає на тематику публікацій і гендерний баланс) медіа частіше почнуть звертатися за коментарями до жінок як фахівчинь у різних сферах», — зауважує координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» Богдана Стельмах.
Інфографіка Дмитра Авраменка