У позачергових парламентських виборах бере участь 5831 кандидат – 1314 жінок (23%) та 4515 чоловіків (77%). Хоча жінок-кандидаток менше, вони не менш мотивовані до участі у виборах – враховуючи пропорцію зареєстрованих кандидатів, жінки рідше відмовляються від участі у виборах.
Про це свідчать дані гендерного моніторингу позачергових виборів, проведеного Українським жіночим фондом у партнерстві з Національним демократичним інститутом міжнародних відносин за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку.
Проаналізовані списки та кандидати/ки від партій по мажоритарних округах 10 партій, які мають високий рейтинг та/або регіональну підтримку: «Батьківщина», «Громадянська позиція», «Голос», «Європейська солідарність», «Опозиційна платформа – «За життя», «Опозиційний блок», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Самопоміч», «Сила і честь» та «Слуга народу».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жінки у виборчому процесі: якою буде наступна Верховна Рада та що їй залишилося від попередників?
В результаті з’ясувалось, що 4 з 10 партій не дотримались квоти. Так, в списках «Голосу» 28% жінок, «Громадянської позиції» – 24%, «Європейської солідарності» – 29%, «Сили і честь» – 24%.
Партії «Батьківщина» (30%), «Опозиційний блок» (38%), «Опозиційна платформа – «За життя» (33%), «Радикальна партія Олега Ляшка» (41%), «Самопоміч» (35%), «Слуга народу» (33%) норму виконали.
Водночас, навіть ті партії, які дотримались квоти, почасту ставили жінок на малопрохідні позиції. В першій половині списків жінок вдвоє менше, ніж в другій.
З шести партій, що дотримались квоти, лише «Самопоміч» має у першій половині свого списку 32% жінок.
Партія «Слуга народу» в першій половині партійного списку номінувала лише 11% жінок, «Опозиційна платформа – «За життя» – 16%, «Громадянська позиція» – 20%, «Батьківщина» та «Сила і честь» – по 21%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більше 60% українців/ок виступають за більший баланс чоловіків і жінок у політиці
Що стосується решти партій – у «Голосу» 24% жінок в першій половині списку, в «Опозиційного блоку» та «Радикальної партії Олега Ляшка» – по 29%, і тільки у «Європейської солідарності» та «Самопомочі» – відповідно 30% та 32%.
Вдвічі менше, ніж в списках – жінок-кандидаток в одномандатних округах, тільки 16%.
Враховуючи кандидатів від десяти партій, «позаду» – західний регіон України, де жінок серед кандидатів лише 13%. Лідери «негативного рейтингу» – Закарпатська область (3%) та Волинь (0%). Дещо краща ситуація на Півдні та Сході. «Попереду» – центр та Північ, хоча і тут показник невисокий, тільки 20%. Найкраще жінки представлені в м. Київ (26%) та в Черкаській області (27%). Відповідно, прогнозується, що з мажоритарних округів буде обрано вкрай мало жінок.
Формального дотримання квоти в списках кандидатів недостатньо для представництва жінок на рівні 30% серед кандидатів, що будуть обрані за списками, та загалом у Верховній Раді.
Український жіночий фонд звертає особливу увагу на фактичні можливості для рівної участі жінок і чоловіків у виборах народних депутатів. Ключовою у досягненні більш збалансованого представництва жінок у виборчому процесі та в політиці є роль партій. З 5831 кандидатів, що беруть участь у виборах, 4151 висунуті партіями. Кандидати, які мають ресурсну підтримку від партій, мають більші шанси на обрання. Саме партії можуть сприяти тому, щоб жінки, які складають 54% населення України, були представлені у Верховні Раді хоча б на рівні 30%.
Нагадаємо, народні депутати ухвалили у другому читанні та в цілому новий Виборчий кодекс, він скасовує мажоритарку і, зокрема, вводить гендерну квоту при формуванні виборчих списків. Гендерна квота становитиме щонайменше 40% жінок у виборчих списках, але ці зміни наберуть чинності з 1 грудня 2023 року.
