Лише у 30% публікацій жінки є експертками журналістських матеріалів і в 28% — героїнями. Однак фемінітиви стають нормою навіть для медіа тих регіонів, де раніше були рідкістю. Одна з ключових причин — перехід на україномовний контент, інша — фемінітиви все частіше використовують у всіх сферах. Стають звичними вони і в повідомленнях пресслужб різноманітних організацій.
Такими є дані гендерного моніторингу регіональних медіа 24 областей України (підконтрольних територій), який тривав із 12 по 18 червня цього року. Загалом Волинський пресклуб проаналізував понад 22 тисячі публікацій.
У контенті видань більшості областей кількість фемінітивів сягає понад 80%
Найвищий відсоток фемінітивів — 98% — зафіксовано у публікаціях львівських медіа. А в контенті всіх друкованих видань, які підлягали моніторингу, їх 100%. Таку ситуацію зафіксовано вперше за всі роки моніторингу регіональних і гіперлокальних видань.
Лише на 1% менше — у публікаціях рівненських медіа, і на 2% — херсонських видань. Зрештою, в контенті видань більшості областей України кількість фемінітивів сягає понад 80%. Лише в половині випадків їх використовують сумські журналісти й журналістки — 48%.
Із гендерним балансом, на жаль, не така позитивна ситуація: кількість жінок як експерток (тих, кого цитували, чию думку/позицію передавали) коливається від 17% (херсонські медіа) до 42% (франківські медіа). Орієнтовно така ж ситуація і з жінками як героїнями публікацій (тими, про кого йдеться, хоча вони не коментують подій чи ситуацій).
Найбільш гендерночутливими (за рівнем гендерного балансу і кількістю фемінітивів) стали у червні такі видання:
- Газета «Подільська зоря» — 60% (Вінницька обл.)
- Канал соціальних новин «Перший» — 60% (Волинська обл.)
- Сайт «Закарпаття онлайн» – 60%
- Сайт «Є» — 60% (Хмельницька обл.)
- Сайт POKROVSK.NEWS – 61% (Донецька обл.)
- Газета «Експрес» — 61% (Львівська обл.)
- Сайт «ЧаРівне» – 61% (Рівненська обл.)
- Газета «Субота» — 62% (Житомирська обл.)
- Газета «Західний кур’єр» — 62% (Івано-Франківська обл.)
- Сайт «Гречка» — 62% (Кіровоградська обл.)
- Газета «Високий замок» — 62% (Львівська обл.)
- Сайт «ОГО» – 64% (Рівненська обл.)
- Газета «RIA плюс» – 65% (Тернопільська обл.)
Загальний індекс гендерної чутливості у червні склав 43%
Рівень гендерної чутливості медіа визначає загальний індекс гендерної чутливості. Він у червні склав 43% (на 1% більше, ніж у квітні). А також можемо сформувати такий індекс по кожній із областей. Так, найвищий показник — 55% — у рівненських медіа. На другій позиції — по 53% — львівські, франківські та кіровоградські видання, на третій — донецькі, житомирські, хмельницькі, чернівецькі видання — по 51%.
Найбільшою мірою на показник впливає кількість вживання фемінітивів, а над гендерним балансом редакціям варто замислитись.
«Чоловічі» теми — політика, війна, кримінал/надзвичайні ситуації, «жіночі» — освітня і соціальна сфери
Тематика журналістських матеріалів теж має гендерне забарвлення. «Чоловічими» продовжують залишатися політика, війна, кримінал/надзвичайні ситуації (чоловіки найбільше вчиняють правопорушення), бізнес і спорт. А «жіночими» — освітня і соціальна сфери (багато жінок і у волонтерській темі, однак все одно менше, ніж чоловіків).
Ключовою у контенті регіональних медіа є тема війни (бойові дії та пов’язані з нею події, ситуації, стани, люди). Такі публікації складають 42% від усієї кількості матеріалів. Найбільше їх — у херсонських (87%), донецьких (84%), луганських (79%), миколаївських (66%), харківських (61%), одеських (58%) виданнях.
Однією з ключових стала тема підриву Каховської ГЕС (особливо болюча для херсонців), екологічної ситуації на затопленій території і там, де не стало води, евакуація людей і гуманітарна допомога потерпілим.
Читайте також: Стереотипи та сексизм: навіщо медіа транслюють упередження щодо жінок?
Інша тема — це втрата бійців, проведення їх в останню дорогу, ситуація на фронті. Так само актуальною залишається волонтерська допомога і благодійна діяльність людей мистецтва, які збирають кошти для ЗСУ. Не оминали медіа і питань міжнародної підтримки України в боротьбі з терористичною Росією.
Однак у червні з’явилась іще одна актуальна тема, яку активно почали висвітлювати медіа, — це зрада. Колаборант/к/и, гауляйтер/к/и, інформатор/к/и, пропагандист/к/и були на сторінках газет і в стрічках новин чи не кожного медіа, хоча найбільше, закономірно, у виданнях із тимчасово окупованих областей.
Жінок як експерток залучають для 25% публікацій
Коментували більшість подій і ситуацій чоловіки. Жінки як експертки становлять четверту частину (24% – 26% у друкованих і 22% в онлайн-виданнях), а як героїні — 17%.
Ключовими персонами серед жінок були керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, заступниця міністра оборони України Ганна Маляр, очільниця Центрального представництва Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юлія Приймак, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, очільниці ОВА, міст і громад, міністерки іноземних країн, речниці міжнародних організацій і структур, волонтерки, громадські активістки, мисткині.
Серед чоловіків фігурували бійці, командири та речники ЗСУ, президент Володимир Зеленський, голови ОВА й очільники міст і громад, міністри українського уряду та прем’єр-міністри іноземних країн, фахівці з різних сфер, які прогнозували і коментували наслідки від підриву Каховської ГЕС.
Читайте також: Регіональні медіа рідко залучають жінок як експерток — моніторинг
У багатьох регіонах в медійному контенті майже відсутні жінки і як героїні, і як експертки (Харківська, Полтавська, Черкаська, Житомирська, Закарпатська області).
«Чим це зумовлено — важко сказати. Швидше всього, питання у виборі самої тематики. У червні медіа багато писали про загиблих бійців, а також публікували історії про бійців на фронті і на лікуванні. Крім того, підрив Каховської ГЕС і наслідки затоплення коментували переважно очільники міністерств і відомств, а це переважно чоловіки. І на їхньому фоні Ганна Маляр чи Наталя Гуменюк хоч і виглядали потужно — а саме вони переважно коментували ситуацію на фронті, — все ж це поодинокі постаті, хотілося б більше жінок у медійному просторі», — зазначила координаторка Волинського пресклубу і керівниця проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» Богдана Стельмах.
Інфографіка — Дмитра Авраменка
