Скоро Новий рік, а значить саме час для нового провокаційного календаря від “Думської” — йдеться на сайті видання. Слово “провокаційний” дійсно підходить цьому явищу, але тільки якщо додати епітет “сексистський”. Календар носить назву “Одесі жопа?”.
Подібний креатив бачить світ не вперше. “Думська” робить це вже втретє. Також згадаймо календар від агрокомпанії, у якому чоловіки представлені в активних ролях, роблять щось цікаве й корисне, натомість жінкам відведена роль статисток: вони або “прикрашають собою кадр” в червоній сукні, або на задньому плані щось підносять.
Кожного разу ініціатори таких робіт пояснюють свої ідеї чимось важливим і, на їхню думку, необразливим. Цього разу “Думська” вирішила поєднати на світлинах частини жіночого тіла з соціальними та культурними проблемами Одеси. Гроші з продажу обіцяють віддати на благодійні проєкти і допомогу Збройним Силам України.
Але як це реалізовано. Ось, наприклад, фото оголених сідниць із відсилкою до страшних пожеж в Одесі. 
Тема корупції
Чи “русского мира”
Що ж з цим не так?
Цей календар говорить про важливі виклики в житті міста. Робота редакції “Думської” спирається на болісний досвід, як-то нещодавня екологічне лихо в Чорному морі та моторошні пожежі, котрі забрали життя багатьох містян. Одеса дійсно пережила не найпростіший рік, – говорить координаторка кампанії Повага Ірина Славінська.
“Цінуючи критичність редакції та відвагу вказати на проблемні сторінки життя міста, я водночас відчуваю дуже глибоку стривоженість, коли бачу цей календар. Чому? Тому що він є яскравим прикладом об’єктивації. В даному випадку маємо використання зображення жіночого тіла як сексуального об’єкта, без поваги до гідності та персоналії. Осуд проблем з забудовою, довкіллям, безпекою в цьому календарі озвучують анонімні жіночі сідниці”, – вважає Ірина Славінська.
Черговий календар “Думської” — це не про красу тіла, це про об’єктивацію та сексуалізацію жінки. Це підкреслює і координаторка Волинського прес-клубу, правозахисниця та феміністка Богдана Стельмах.
“Я не належу до тих людей, котрі вважають оголене чи голе людське тіло чимось сороміцьким. Яким би воно не було за віком чи формами. Проте черговий календар “Думської” – це не про красу тіла, це – про об’єктивацію та сексуалізацію жінки. Це про жінку як товар, як інструмент для зваблювання чоловіків (насамперед). Це про те, що жіноче тіло — розмінна монета: воно має привертати увагу і продавати. Прикро, що колектив видання, попри те, що в експертному та журналістському середовищах звертали на це увагу, не бачить проблеми. Вважаю, що медіа-спільноті варто більш серйозно підійти до цього явища, аніж просто його фіксація. Адже це не лише об’єктивація жінок загалом, а й знецінення ролі жінок у журналістиці”, — зазначає експертка.
Що говорить закон?
За роз`ясненнями Повага звернулася до очільниці Київського представництва індустріального гендерного комітету з реклами Олени Бучанської.
“У нас є дві скарги на цей календар від приватних осіб. Не від Держпродсвоживслужби. Ми будемо зв’язуватися безпосередньо із “Думською”, тому що ми пишемо відповідний висновок і даємо хід справі лише коли у нас є звернення від Держпродсвоживслужби. В інтернеті це з’явилося кілька днів тому, це новий календар. Другий аспект – це вже їхній третій календар і на них жодним чином вплинути неможливо, тому що вони вважають, що це – благочинність, вони роблять «круту» справу. Вони заявляють, що всі гроші, які вони отримають від продажу цього календаря, підуть на благочинність. І велика кількість людей це підтримує. Проте це не позбавляє цей календар сексистського характеру”, – говорить Олена Бучанська.
Як такі речі регулюються законодавчо, пояснює очільниця Київського представництва індустріального гендерного комітету з реклами.
“Попередній схожий календар був щодо передвиборчої кампанії – проти «вати», проти лицемірства у виборах за курс долару. Якщо їх порівняти з художньої точки зору (у нас є ще один елемент – художня експертиза), то ті були набагато ганебніші, ніж останні. Проте, це все одно стовідсотковий сексизм. Ми будемо це визнавати сексистським. Чому? Тому що зображення цих жінок не мають жодного відношення до об’єкту, до цієї соціальної тематики, яку вони намагаються підняти. У законі прописано, що не можна порушувати етичні, моральні норми, нехтувати правилами пристойності, також забороняється будь-яка дискримінація. У цьому випадку ми керуватимемося стандартами недискримінаційної реклами, які прийняті у 2011 році. Там у нас прописано: якщо зображення оголеної жінки немає відношення або до об’єкту, який рекламується, або до соціального мотиву, якщо йдеться про соціальну рекламу (у даному випадку це більш до цього відноситься), то, безумовно, це – дискримінація. Ми не можемо побачити тут жодного зображення чоловіка, а найкращий спосіб стовідсотково перевірити, чи є дискримінація за статевою, за гендерною ознакою – це вийти на місце цих жінок з оголеними дупами, вибачте, чоловікам. І, якщо це жодним чином не змінить ключовий меседж, то все ОК. Але ми з вами розуміємо: якщо ми помістимо на це зображення оголені чоловічі дупи, то це не буде сприйматися так аудиторією. То це є безумовно сексизм”, – розповіла Олена Бучанська.
Як могло би бути?
Як уникнути дискримінації, але зберегти соціально важливий меседж — говорить Ірина Славінська.
“Сексизму та дискримінації можна було би уникнути, якби не знімати оголених жінок, а акцент перенести з оголеного тіла на яскраві постаті медійниць — талановитих розслідувачок, редакторок та інших авторок, завдяки яким таємне стає явним. В супровідному тексті сказано, що цей календар є благодійним проектом, і що зібрані кошти будуть направлені на підтримку українських військових. Та об’єктивацію важко виправдати благочинністю, оскільки дискримінаційна практика навіть найсвітлішу справу перетворює на токсичну”, — підсумовує координаторка кампанії Повага.
