Хоча жінок більшість у керівних органах редакцій, серед власників медіа переважають чоловіки. Такі результати показало дослідження «Гендерний баланс у прийнятті рішень у медіаорганізаціях України», яке провела громадська організація «Жінки в медіа» за підтримки IFES Україна та у співпраці з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики України.
Голова ГО «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко зауважила, що серед редакцій, де взагалі не представлені жінки на посадах, що передбачають стратегічне планування, більшість регіональні.
Читайте також: Як Росія поширює гендерну дезінформацію про українських медійниць — дослідження
Таким чином, немає жінок на керівних посадах у 17 регіональних редакціях, а це практично кожне п’яте регіональне медіа. При цьому 34% респондентів вказали, що в їхній організаціях немає жодної політики рівності. Також 67% учасників дослідження зазначили, що у них немає практики проведення тренінгів із питань толерантності, недискримінації, жіночого лідерства.
Розмір редакцій впливає не лише на гендерну репрезентацію, а й на навантаження на керівниць. Часто в маленьких колективах одна й та сама людина поєднує одразу кілька керівних посад, оскільки медіа мають брак кадрів та ресурсів. Деякі опитувані вказували, що саме низькі доходи у медіа стають причиною того, що редакції складаються переважно з жінок, які й обіймають керівні посади.
Водночас чоловіків у медіа бракує з низки причин. Серед них респонденти виділяють як виклики мобілізації, так і небажання офіційного працевлаштування на низькі зарплати.
Гендерний баланс — це і про якість медійного контенту
Урядова уповноважена з питань гендерної політики України Катерина Левченко прокоментувала, що дотримання гендерного балансу в ухваленні рішень у медіаорганізаціях України є не тільки виявом справедливості, а й шляхом для підвищення якості медійного контенту.
У свою чергу, Ліза Кузьменко зазначила, що це дослідження є однією з перших спроб в Україні оцінити гендерну репрезентацію на керівних позиціях у медіа. Воно ґрунтується на показниках, які застосовує Європейський інститут із гендерної рівності (European Institute for Gender Equality (EIGE). Було опитано 173 представниці та представників 168 українських медіа.
Результати дослідження можуть використовуватися із метою посилення політик гендерної рівності як для органів влади всіх рівнів (зокрема, підкріпити даними впровадження державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків), так і на рівні окремих медійних організацій. Особливо актуальним це є у час проведення медіареформи в Україні та під час запровадження змін у медійному законодавстві.
