Повага
Image default
Статтi

Законопроєкт 5488: чого бояться антигендерні рухи?

Законопроєкт 5488 про відповідальність за дискримінацію та нетерпимість зареєстрували 13 травня 2021 року. Зараз документ перебуває на розгляді у профільному комітеті Верховної Ради. Релігійні та консервативні організації активно протестують проти його прийняття. Що ж у цьому законопроєкті так лякає антигендерні рухи?

Чи є чого боятися антигендерним рухам?

Як і зі Стамбульською конвенцією, основні претензії противників та противниць не до суті законопроєкту, а до слів.

У «Правому секторі» пишуть: «У КУ та КК (вперше!) внесуть такі поняття, як «статева приналежність»«сексуальна орієнтація» та «гендерна ідентичність». А поняття статі – звичне та нормальне для всіх людей, фактично буде ліквідованим. Надалі це може стати основою для внесення змін до шкільних підручників у частині сексуального виховання. Наших дітей навчатимуть новій реальності. Без хлопчиків і дівчаток, зате з понад 50 гендерами (лесбіянками, геями, трансгендерами, агендерами, гендерквірами та іншими потворами)».

Законопроєкт, покликаний боротися з дискримінацією та нетерпимістю, називають «україноненависним, антихристиянським та антилюдським».

«Цей законопроєкт є небезпечним не лише для християн та традиційної української сім’ї. Але й для будь-якого тверезомислячого українця, патріота своєї держави», — пишуть у «Правому секторі». Маніпулюючи на патріотизмі, вони порівнюють законопроєкт 5488 із «диктаторськими законами» 16 січня 2014 року.

А радикальна організація «Традиція і порядок», відома своїми нападами на активісток та активістів, називає законопроєкт «печерною дикістю та абсолютно неприхованим інструментом репресій». Цікаво, що проросійські сили в Україні також часто апелюють до свободи слова, отримуючи звинувачення у розпалюванні ворожнечі.

Антигендерні рухи справді непокояться через «неможливість критики ЛГБТ». Наприклад, релігійні організації тривожаться через «підготовку державного тотального перешкоджання будь-якій просімейній діяльності, яка суперечить ЛГБТ-порядку денному».

«Важливим є те, що нема виключень за релігійними чи іншими переконаннями. Тобто коли пастор чи священник буде засуджувати чи говорити, що такі речі погані, що Біблія вчить, що гомосексуалізм ― це погано, його можуть притягти до відповідальності за вчинення правопорушення з мотивів нетерпимості!», — переймаються віряни.

17 червня навіть зареєстрували петицію «Про заборону законопроєктів 5109 та 5488 як неконституційних». Станом на 7 липня вона зібрала 682 підписи з необхідних 25 тисяч.

Найнебезпечніше, що подібні ініціативи антигендерних рухів підтримують також консервативні регіональні політики.

Що ж це за законопроєкт 5488?

Повна назва — Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації.

Проєктом 5488 впроваджується відповідальність військовослужбовців за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації. Також проєкт закону вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. А також до Кримінального кодексу України щодо визначення нетерпимості та впровадження відповідальності за її прояви.

Наприклад, пропонується встановити кримінальну відповідальність за «публічні заклики до насильства на ґрунті нетерпимості, а також інші вмисні дії, спрямовані на розпалювання ворожнечі та ненависті на ґрунті нетерпимості», внісши відповідні зміни до ст. 161 КК України.

Відповідно до змісту проєкту закону, нетерпимість ー це відкрите, упереджене, негативне ставлення стосовно категорії осіб, відмінних за такими ознаками, як раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, статева приналежність, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний і майновий стан, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, місце проживання, мова, або іншими ознаками.

Проєкт пропонує додати до обтяжувальних обставин за адміністративне правопорушення вчинення правопорушення з мотивів нетерпимості. Крім того, впроваджує відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації у вигляді штрафу для громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн). А для посадових осіб та суб’єктів підприємницької діяльності – від трьохсот до п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн).

Проєкт закону розширює повноваження уповноваженого або уповноваженої Верховної Ради України з прав людини щодо запобігання та протидії дискримінації, надаючи право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

У чому цінність 5488?

Аналітичний центр ЮрФем зазначає, що законопроєкт має гендерночутливий характер, сприяє захисту від дискримінаційного ставлення та притягненню до відповідальності тих, хто практикують дискримінаційну поведінку.

«Позитивним є положення щодо встановлення відповідальності на загальних підставах за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації для військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів. Це сприятиме ефективному реагуванню на випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі», — кажуть у ЮрФем.

У європейському законодавстві не надано визначення поняття «нетерпимості», але такий термін активно використовується у директивах та регламентах.

Наприклад, у пункті 14 Регламенту ЄС 2021/692 поняття вживають ось так: «Програма повинна підтримувати дії щодо запобігання та боротьби з усіма формами дискримінації, расизму, ксенофобії, афрофобії, антисемітизму, ромофобії, антимусульманської ненависті. А також всіх форм нетерпимості, включаючи гомофобію, біфобію, трансфобію, інтерфобію та нетерпимість на основі гендерної ідентичності».

5 червня під Офісом президента ухвалення законопроєкту 5488 вимагали представники та представниці ЛГБТ-спільноти, пише Украінформ. За словами організаторів та організаторок акції, поліція кваліфікує напади та погрози на ЛГБТ+ як «хуліганство». Адже зараз в законодавстві України немає важелів впливу на тих, хто використовує нетерпимість як основний привід для атак мирних зібрань, освітніх та культурних заходів. Саме тому, на їхню думку, законопроєкт 5488 має бути ухвалений якнайшвидше.

Схожі записи

Оксана Луцишина отримала Шевченківську премію за роман «Іван і Феба»

Не чекати слушного моменту: чому сексуальна освіта має бути базовою для підлітків і дорослих

Євгенія Цебрій

Уривок із книжки Христини Морозової «Фанатка. Біполярна історія»