Кількість жінок, яких українські онлайн-медіа цитують як експерток, упала на 9% за 10 місяців 2019 року. Такими є результати дослідження гендерного балансу в 17 онлайн-ЗМІ, яке провели експерти ІМІ в грудні 2019 року
Наразі співвідношення жінок і чоловіків як експертів у ЗМІ становить 15% проти 85%. Для порівняння: у лютому 2019 року показник присутності жінок-експерток в онлайн-медіа становив 24%.
Згідно з даними моніторингу, жінки-героїні вчетверо рідше трапляються в матеріалах, ніж чоловіки. У середньому цей показник становить 26% жінок проти 74% чоловіків.
Найбільше згадок про жінок як експерток було зафіксовано в таких медіа: ТСН (28%), “Знай” (28%) та “Тиждень” (22%). Щодо героїнь, то найчастіше жінки траплялися в матеріалах ТСН (49%), “Знай” (41%) та 24 каналу (34%).
Найчастіше жінки згадувалися в новинах кримінальної хроніки та надзвичайних ситуацій – 28% загальної кількості матеріалів зі згадками про жінок. На другому місці – згадування жінок у матеріалах про шоу-бізнес (27,3%). На третьому – згадки про жінок-політикинь (10,4%). Серед політикинь найчастіше траплялися згадки про Єлизавету Ясько (нардепку від “Слуги народу”), Ірину Геращенко (нардепку від ЄС) та Ганну Скороход (нардепку, екс “слугу народу”).
“За 10 місяців помітно погіршилася ситуація з присутністю жінок-експерток в онлайнових медіа. Так, експерти зафіксували, що цей показник упав на 9% і наразі становить лише 15%. Востаннє такі низькі показники ми фіксували у 2017 році. Щодо жінок – героїнь матеріалів, то відсоток згадок також погіршився на 2% і зараз становить 26%. Дещо змінився порядок топових тем, де згадуються героїні та експертки, але це можна обґрунтувати тим, що в моніторинговий період були актуальні інші теми, на відміну від попередніх моніторингів. Ще одним із ключових питань є те, що більшість медіа, які потрапили під моніторинг, відверто ігнорують та не вживають фемінітиви у своїх матеріалах”, – зазначила медіааналітикиня ІМІ Яна Машкова.
Таке падіння показника може бути пов’язане з декількома причинами, вважає виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. “Три причини. Перша – до виборів жінок активніше залучали в політичних темах, більше говорили про правозахист, здоров’я. Друга – зміна влади, стало якось менше спікерок жінок. Та ж Супрун пішла, а вона одна тягнула великий відсоток публічності. І третя причина – в головах, і в ліні напевно”, – зазначила Оксана Романюк на своїй сторінці у Фейсбук.
Складно сказати, чому зменшилась присутність жінок у ЗМІ в якості героїнь та експерток, оскільки цього року є передумови навпаки для збільшення, вважає головна редакторка сайту Центру прав людини ZMINA Ольга Падірякова “У Верховній Раді значно збільшилась кількість депутаток – вони тепер складають близько 20%. Також не зменшилась кількість жінок в уряді, водночас багато жінок очолюють громадські організації і можуть виступати спікерками та експертками. Та й загалом гендерна рівність та фемінізм сьогодні є певним трендом, зокрема серед молоді. Але водночас, і це теоретично може бути однією з причин згаданої тенденції, я помічаю такий часом відчайдушний спротив просуванню питань гендерної рівності в публічній дискусії з боку чоловіків. Часто лунають досить агресивні тези про те, що жінок ніхто не дискримінує, натомість дискримінують чоловіків. А варто дівчині чи жінці назватись феміністкою чи висловитись відповідним чином у соцмережах, завжди знайдуться «друзі», які почнуть дискусію на підвищених тонах із поступовим переходом у цькування та булінг. Мені це схоже на спроби утримати панівне становище чоловіків, яке, на їхню думку, стрімко вислизає з рук”, – підкреслює Ольга Падірякова.
А на думку головної редакторки Громадського радіо та тренерки з комунікації Тетяни Трощинської, є і ряд інших причин. “Якщо йдеться про політикинь, то медіа часто залежні від волі прес-служби і їхніх графіків коментувань. Припустімо, га Громадському радіо ми точно пам’ятаємо про гендерний баланс, але іноді доводиться погодитись на того, кого дають. Це неодноразово було у програмі “Свобода вибору” з Андрієм Куликовим. Тим не менше, я припускаю, що у багатьох ЗМІ немає політик щодо гендерного балансу у підборі коментаторів/ок, а це допомогло б подолати проблему на інституційному рівні”.
Також, на думку Тетяни Трощинської, видимість жінок у професіях можуть забезпечувати окремі проєкти, на зразок “Я захищаю її”, “Правда про жіноче здоров’я”, “Ген справедливості”, інші, де представлені лікарки, психологині, юристики, адвокатки, правозахисниці. “А редакційна політика щодо фемінітивів дає дуже практичну річ. Коли звикаєш вживати фемінітиви, ти раптом помічаєш, що у тебе в ефірі давно не було жінок. Це треба виправляти”, – говорить Тетяна.
*Дослідження проводилося в 17 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.ua, interfax.com.ua, censor.net.ua, tyzhden.ua, znaj.ua, dt.ua. Вибірка становила 1700 новин (по 100 новин з кожного досліджуваного ЗМІ, взятих одночасно, у грудні 2019 року). З повним дослідженням можна ознайомитися за посиланням.
