Повага
Image default
Статтi

Жіночі й чоловічі: що не так із нашими зарплатами

У сфері поштової та кур’єрської діяльності жінки заробляють майже на 40 відсотків менше, ніж чоловіки. Наступна сфера з великою різницею в зарплаті – «фінансова та страхова діяльність». У «топ» також потрапили «мистецтво, спорт, розваги та відпочинок», «промисловість», «авіаційний транспорт», «наукові дослідження та розробки», «сільське господарство» та «інформація і телекомунікації». Така ситуація в більшості сфер діяльності в Україні. Чому так відбувається і про що це свідчить?

Згідно з законодавством України, будь-які прояви дискримінації за статевою ознакою заборонені. Про це йдеться зокрема у статті 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків»: «Роботодавець зобов’язаний здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці». 

Сфери діяльності, у яких є найбільший розрив між зарплатами, в більшості не пов’язані з важкою роботою. Чому саме тут спостерігаємо найбільший розрив, пояснює Галина Герасим, викладачка кафедри соціології та соціальної роботи університету «Львівська політехніка»: «Тут є історичні передумови. В основному вважається, що спорт є цікавішим і більш зрозумілим для чоловіків. В грецькі часи участь в олімпіадах вважалась суто чоловічим заняттям. Якщо подивитись на відвідування тих чи інших спортивних заходів,  то більше їх відвідують чоловіки.

Серед нобелівських лауреатів є лише декілька жінок, все решту — чоловіки. Вважається, що вони більш продуктивні у мистецтві і науці, оскільки їх менше відволікає домашнє господарство та інші речі. Якщо подивитись рейтинг 100 найбагатших людей світу чи України, жінок там ви знайдете менше ніж чоловіків. Це більш історичний, соціальний аспект, а не економічний. Якщо подивитись на наше дитинство, то нам змалечку показували, що жінка має присвятити себе сім’ї. Якщо ролі «жінка — для сім’ї, а чоловік — для заробляння грошей» починають мінятися, то для жінки знаходять багато негативних епітетів типу «кар’єристка». Так працює патріархальний уклад. Це закладено у міфах, казках, літературі, домашніх стереотипних установках». 

За даними державної служби статистики, найменший розрив між зарплатами у 2019 році був у таких сферах транспорту (3.27%), освіти (3.90%) та державного управління й оборони (3.72%). Тільки у сфері «адміністративне та допоміжне обслуговування» спостерігався розрив на користь жінок — вони заробляли на 5.04% більше, ніж чоловіки.

Побачити узагальнену картину можна на прикладі середньої зарплати Україні за останні чотири роки. Вона зросла приблизно удвічі, але розрив між зарплатами чоловіків і жінок зберігається. Так, у 2016 році чоловіки отримували 5220 гривень, а жінки майже на тисячу гривень менше. До 2019 року зарплата і чоловіків, і жінок зросла до 11969 і 9241 гривень відповідно. 

«Розрив у зарплатах зумовлено тим, що жінки переважно працюють у  «традиційно-жіночих», нижче оплачуваних секторах і їм зазвичай важче підніматись по кар’єрній драбині. Це дуже показово у важкій промисловості, наприклад, у шахтах теж є жінки, які працюють під землею, але у них зарплати нижчі, ніж у чоловіків-шахтарів», — розповідає соціологиня, заступниця директорки «Центру соціальних і трудових досліджень» Оксана Дутчак. 

Докторка соціологічних наук, публіцистка та представниця «Бюро гендерних стратегій і бюджетування» Олена Стрельник зауважує, що крім того, що жінки концентруються у галузях економіки, які оплачуються гірше, причиною такого розриву є розподіл за посадами. Так, якщо чоловіків більше на керівних посадах, то зрозуміло, що середні зарплати у них будуть вищі. На жаль, немає критеріїв, за якими можна визначити, чи види роботи є абсолютно однаковими. Тому дані щодо середніх зарплат у галузях не означають, що жінки отримують меншу заробітню плату за ту саму роботу. «У державному секторі економіки зарплата прив’язана до штатних посад, а не до статі. Але у приватних компаніях, де керівник часто сам встановлює оплату праці, припускаю, що жінкам справді можуть платити менше з міркувань гендерних стереотипів», — пише Олена Стрельник у своїй статті «Чому гендерні науки постійно маніпулюють статистикою?».

Також варто зважати, що дані Держстату показують ситуацію лише у формальній економіці. За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у 2018 році (це найсвіжіші з наявних даних) рівень тіньової економіки склав 30% від обсягу офіційного ВВП. За словами Оксани Дутчак, існують дослідження, які стверджують, що розрив у зарплатах у тіньовій економіці ще більший, але це лише припущення. Проаналізувати ситуацію у тіньовій економіці неможливо через відсутність чітких даних про зарплати. 

Жінки заробляють менше не тільки в Україні. «В країнах ЄС на сьогодні гендерний розрив оплати праці становить близько 16% і цей показник є незмінним упродовж останніх десяти років. Хоча спостерігаються значні розбіжності між країнами, скажімо у Бельгії, Італії, Польщі цей показник становить близько 8 %, натомість у Німеччині, Чехії, Великобританії близько 20%», — розповідає Олена Стрельник. За її словами, на скорочення цього розриву може вплинути державна політика оплати праці в тих галузях економіки де, як правило, більше залучені жінки. Наприклад, у сфері освіти, особливо дошкільної. Скоротити гендерні розриви може профорієнтаційна робота і орієнтація дівчат та жінок на здобуття STEM-професій (математика, інженерія, IT).

Такий гендерний розрив залежить від ролі жінок у сім’ї та їх обов’язків вдома і переважно стосується жінок з дітьми. «На жаль, це природним чином впливає на  економічну активність жінок і на їх зарплати. Тому на скорочення гендерного розриву могли б позитивно впливати різні механізми сприяння поєднання зайнятості та материнства, наприклад, запровадження оплачуваної відпустки по догляду за дитиною, запровадження квот для тата в цій відпустці і розвиток доступних дитячих садочків».

Галина Герасим вважає, що цей розрив поступово буде зменшуватися, адже все більше молодих жінок отримує хорошу освіту, тому вони стають більш вимогливими до себе і до рівня зарплати. 

Авторки:

Ірина Пельц

Катерина Полівчак

Юліана Космірак

Схожі записи

Кіноспільнота відреагувала на мізогінні заяви директора фестивалю Camerimage

Мар’яна Садовська увійшла до переліку «Жінки Року 2020» від польського Forbes

На Українському Жіночому Конгресі обговорять нові виклики, пов’язані із пандемією коронавірусу