Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Жінка зі шваброю, чоловік з ноутбуком: реакції на сексистську інфографіку МОЗ
Статтi

Жінка зі шваброю, чоловік з ноутбуком: реакції на сексистську інфографіку МОЗ

Міністерство охорони здоров’я проілюструвало заклик залишатися вдома на травневі свята серією робіт від художниці Євгенії Гапчинської. На них, серед іншого, жінка – прибирає, а чоловік – працює за комп’ютером.

Зображення публікують в Telegram-каналі, верифікованому Міністерством охорони здоров’я “Коронавірус_Інфо”.

Дві з ілюстрацій викликали обурення у мережі.

Так, на одній картинці, зображена жінка в масці, рукавичках та зі шваброю і напис: “Дезинфікую оселю, роблю вологе прибирання щодня”.

На іншій – чоловік. Він сидить за ноутбуком, у білій сорочці.

“Нарешті є час закінчити онлайн-курси”, — написано на зображенні.

Розробником цих листівок став Інститут когнітивного моделювання.

 

 

 

 

Одна із користувачок Йордана Дранчук у коментарях до допису продемонструвала, як би, на її думку, мали виглядати ілюстрації, аби не підкріплювати сексистські стереотипи.

“Як змогла, вибачте за кустарність, не могла стриматись ..”, — написала жінка.

 

Що не так із зображеннями МОЗ?

Повага попросила прокоментувати таку інфографіку від МОЗ доцентку кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія” та гендерну експертку Української гельсінської спілки з прав людини Тамару Марценюк.

Експертка відзначає, що попри позитивну мету соціальної реклами, ілюстрації пропагують поширені гендерні стереотипи.

Прикро, але зображення саме жінки як такої, яка здійснює вологе прибирання, а чоловіка, який у той час займається онлайн навчанням – це усталені гендерні стереотипи, які варто було б підважувати, а не поширювати. В українському суспільство саме жінки стикаються із подвійним навантаженням, адже окрім оплачуваної праці здійснюють непропорційно велику частку неоплачуваної хатньої і доглядової праці. Відповідно через брак такого ресурсу як час жінки зазвичай не можуть собі дозволити проходити онлайн курси і займатися самоосвітою. А ця соціальна реклама якраз підтримує такий несправедливий розподіл гендерних ролей, замість того, аби, навпаки, використати карантин як можливість зазначити, що у скрутний час варто підтримувати одні одних і справедливо розподіляти хатню роботую. Загалом державні органи також повинні дотримуватися міжнародних зобов’язань України і вітчизняного законодавства. Тому я б радила людям, які створили цей креатив і представникам МОЗ, що його затвердили, перечитати Закон України “Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків”, якому уже 15 років. Та й загалом від креативної соціальної реклами хочеться розмаїтих нестереотипних ідей, а не відтворення сексизму“, — зазначає Тамара Марценюк.

Нагадаємо, як писала Повага раніше, 4 травня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт “Про внесення змін до закону” Про рекламу”  щодо протидії дискримінації за ознакою статі”.

Схожі записи

«Той божевільний рік» Євгенії Кононенко: щоденник подвійної біди

Б’є значить любить — про домашнє насильство у сучасних українських мультфільмах

Уривок із книжки Голлі Рінґланд «Втрачені квіти Еліс Гарт» 

1 comment

Константин 7 Травня 2020 at 1:15 am

У меня вопрос, почему вы здесь в дите сексизм, а в плакатах, где мужчина дарит женщине дорогие украшения-нет? Может быть вы и есть сексисты?

Коментарі закриті.