Повага
  • Головна
  • Колонки
  • Якщо ви чоловік у «Сінево», вас привела мама або дружина: розбір кейсу
Колонки

Якщо ви чоловік у «Сінево», вас привела мама або дружина: розбір кейсу

Експерименти комунікаційників із гумором часто закінчуються скандалами. Цього разу в неприємну ситуацію потрапила лабораторія «Сінево», яка опублікувала допис про те, що чоловіки в лабораторії поділяються на дві категорії: ті, кого привела мама, й ті, кого привела дружина.

Лабораторія "Сінево" транслює сексистські жарти

Що не так із цим дописом?

Хоча після кількох негативних відгуків компанія видалила публікацію зі своєї сторінки, проте для багатьох коментаторів лишилось незрозумілим, у чому ж була проблема.

Якщо коротко, то допис утверджував одразу декілька шкідливих гендерних стереотипів: переконував нас у тому, що турбота про здоров’я це виключно «жіноча» зона відповідальності, й стверджував, що чоловіки самостійно неспроможні дбати про власне здоров’я.

«Це ж лише жарт!»

У «Сінево» знайшлося чимало захисників та прихильників серед чоловічої аудиторії, які наполягали, що нічого образливого в дописі немає, і що це «лише жарт». Цією ж тезою про «жартівливість» часто намагаються захистити й інші приклади сексизму чи расизму в комунікації компаній.

Такі коментатори ігнорують складну природу гумору та його впливу на суспільство. Гумор може допомогти уникнути відповідальності за заяви і вчинки, які були б очевидно неприпустимими: «Що ви? Ніяких домагань. Це був лише жарт». Також, гумор дозволяє одночасно як змінювати застарілі соціальні норми, висміюючи їх, так і формувати ієрархію та утримувати контроль у групі.

Бунтівники, які малюють образливі графіті про диктатора, і група хуліганів, які вигадують образливі прізвиська для однокласників, користуються однаковим гумористичним інструментарієм.

Тому сама по собі «жартівливість» будь-якої заяви не є автоматичним звільненням від відповідальності за повідомлення в ній. Навіть якщо ініціатор жарту не мав на меті чогось поганого, це не означає, що таких наслідків не буде.

Маємо черговий випадок утвердження негативних гендерних стереотипів

Якщо ми «розшифруємо» повідомлення з дописі «Сінево», то воно звучить таким чином: жінка має відвести сина/чоловіка в лікарню. Сам чоловік у лікарню не піде. І дитину туди теж не поведе, бо це «жіноча зона відповідальності».

Навряд чи SMM-спеціалісти свідомо хотіли зробити заяву, що «місце жінки в лікарні» і назвати своїх клієнтів-чоловіків «неповносправними». Скоріше це прояв проблеми з визначенням меж гумору в комунікації бізнесу.

Комунікаційники часто забувають, що в жартів немає універсальності, вони надзвичайно залежать від ситуації.

Ви можете назвати близького друга лайливим словом, і це не викликає агресії. Тоді як те саме слово, використане щодо колеги по роботі закінчується сваркою. Жарт, який є припустимим під час виступу стендап-коміка, може не годитись, щоб вставити його у випускну промову.

Читайте також: Приморожені жарти: що стоїть за «невинним» рекламним гумором

Створення реальних жартів це складний процес, який передбачає високу креативність, вміння помічати абсурд та досконале розуміння контексту.

У маркетологів немає часу працювати над вигадуванням жартів, тому найчастіше вони просто використовують примітивний стереотипний гумор. Їм здається, що так простіше й безпечніше. Хоча насправді саме гумор, побудований на стереотипах, найбільш ризикований, бо він не може врахувати всю складність реального життя і швидкість змін суспільства.

Таке несерйозне ставлення до гумору в комунікації призводить до скандалів і тяжких репутаційних наслідків, яких можна уникнути, якщо підходити до питання публічного спілкування більш відповідально.

Олександр Равчев

Схожі записи

Не треба було там-тоді-так ходити-бути-народжуватись

Як з мене не вийшла #яжемать і чому я не люблю цей мем

Три набори стереотипів про шлюб і розлучення

Юлія Фомічова