Автор Левчина Вероніка 
25 січня за новим церковним календарем Православної церкви України та Української греко-католицької церкви віряни вшановують пам’ять святителя Григорія Богослова, архієпископа Константинопольського. У народі цю дату давно прозвали Григорієвим днем або Григорієм-весновказівником. Того ж дня моляться перед іконою Божої Матері «Утамуй мої печалі». Саме ця дата сьогодні звучить у відповідь на запит «яке свято 25 січня» для більшості українців, які живуть за оновленим календарем.
Раніше, до переходу на новоюліанський стиль, 25 січня асоціювалося з днем святої мучениці Тетяни Римської. Тепер її пам’ять припадає на інший день, а Григорій Богослов зайняв міцне місце в січневому календарі. Поруч із церковним змістом дата наповнена народними прикметами, сімейними звичаями та кількома сучасними міжнародними ініціативами, які роблять її багатогранною.
Святий Григорій став одним із трьох Вселенських учителів Церкви разом із Василієм Великим і Іоанном Златоустом. Його слова про Трійцю, проповіді та поетичні твори досі звучать у богослужіннях. День його пам’яті спонукає не лише до молитви, а й до тихих роздумів про мудрість, стриманість і доброту — саме те, чого часто бракує в метушні січня.
Життя святителя Григорія Богослова: шлях від Каппадокії до Константинополя
Григорій народився близько 329–330 року в маєтку Аріанз неподалік Назіанза в Каппадокії (сучасна Туреччина). Батько, Григорій Старший, був єпископом, мати Нонна — жінкою глибокої віри. Ще до народження сина вона пообіцяла присвятити його Богові. Хлопець отримав блискучу освіту: навчався в Кесарії Каппадокійській, Александрії та Афінах. Саме в Афінах він подружився з майбутнім Василієм Великим. Їхня дружба стала одним із найяскравіших прикладів духовної близькості в історії Церкви.
Після повернення додому близько 30 років Григорій прийняв хрещення від батька. Він прагнув чернечого життя, деякий час жив у монастирі Василія на річці Ірис. Проте батько наполіг, щоб син прийняв сан пресвітера. У 379 році Григорія запросили до Константинополя, де аріани майже повністю витіснили православних. Він почав служити в невеликій домовій церкві «Анастасія» (Воскресіння). Саме там пролунали знамениті «П’ять слів про богослов’я», які закріпили за ним ім’я Богослова.
У 381 році Другий Вселенський собор затвердив Григорія патріархом Константинопольським. Він коротко очолював собор, але через інтриги та тиск відмовився від кафедри. Останні роки провів у рідній Каппадокії, пишучи листи, вірші та богословські трактати. Помер 25 січня 389 року. Залишив після себе 45 проповідей, понад 240 послань і близько 500 віршів. Церква вшановує його як захисника чистоти віри та майстра слова.
Особливо цінним у спадщині святителя залишається вчення про Святу Трійцю. Він умів говорити складно, але ясно. Його тексти досі допомагають людям, які шукають відповіді на глибокі питання віри. У день пам’яті віряни просять у нього мудрості, спокою духу та сили протистояти сумнівам.
Ікона «Утамуй мої печалі»: історія зцілення та значення
Разом із Григорієм Богословом 25 січня вшановують ікону Божої Матері «Утамуй мої печалі». Образ потрапив до Москви в 1640 році з білоруського Шклова, куди його привезли козаки. Спочатку ікона стояла в храмі святителя Миколая на Пупишах. Згодом її забули, і вона опинилася на дзвіниці серед старих образів.
Чудо сталося 25 січня 1760 року. Тяжкохвора жінка побачила уві сні Богородицю, яка веліла їй молитися саме перед цією іконою. Коли образ знайшли і принесли до храму, жінка змогла перехреститися, а після молебню повністю одужала. Відтоді ікону вважають чудотворною. Святкування на її честь закріпилося саме на 25 січня.
На іконі Богородиця тримає Немовля, у руках якого сувій із словами про милосердя, справедливий суд і захист вдів і сиріт. Люди звертаються до цього образу в хвилини скорботи, хвороб, сімейних негараздів. Багато хто відчуває, що саме цей день особливо сприяє внутрішньому полегшенню.
Народні традиції Григорієвого дня
У народі 25 січня називали Григорієм-весновказівником. Люди вірили, що природа цього дня починає тихо готуватися до весни. Господині пекли круглий коровай, схожий на сонце. Його розламували і роздавали всім у родині. Залишки не викидали — вважалося, що це принесе достаток.
День вважали сімейним. Вечір проводили в колі близьких, говорили про плани на весну, але без зайвої хвальби. Добрі справи цього дня мали особливу силу. Допомагали нужденним, але робили це тихо. Якщо про допомогу дізнавалися сторонні, благословення ніби «згоряло».
Дехто спостерігав за птахами та деревами. Якщо синиці голосно щебетали, чекали ще морозів. Якщо діброва темніла — готувалися або до хуртовини, або до відлиги. Погода до обіду й після обіду давала підказки про другу половину зими.
Що можна і що краще не робити 25 січня
Церква цього дня заохочує до молитви, читання творів святителя, добрих справ і спокійного спілкування з рідними. Можна займатися рукоділлям чи домашніми справами, якщо робити це з молитвою. Фінансові питання — повернення боргів, невеликі покупки — також вважалися сприятливими.
Народні заборони звучать так:
- Не стригти волосся і нігті — вірили, що можна «обрізати» удачу чи здоров’я.
- Не хвалитися успіхами чи добрими вчинками.
- Не ділитися детальними планами на майбутнє — щоб не «сглазити».
- Не сваритися і не лихословити.
- Не виходити без потреби після заходу сонця.
- Не виносити сміття з дому — щоб не винести щастя.
- Не ловити і не їсти рибу.
Ці правила більше про внутрішню дисципліну, ніж про суворі заборони. Вони нагадують: день варто провести в тиші, уважності та доброті.
Цікаві факти про 25 січня
Святитель Григорій — один із лише трьох святих, яких Церква офіційно назвала Богословами (разом з апостолом Іоанном і Симеоном Новим Богословом). Його вірші написані гекзаметром і пентаметром, а стиль порівнювали з античними класиками. У 2026 році 25 січня випало на неділю, тому Міжнародний день без інтернету (остання неділя січня) збігся з цією датою. День спостереження за погодою також закріплений саме за 25 січня і заохочує людей просто вийти на двір і уважно подивитися на небо, вітер і сніг.
Народні прикмети Григорієвого дня
Прикмети цього дня майже завжди пов’язані з погодою і майбутнім врожаєм:
- Сильний снігопад — до ранньої весни або ранньої осені наступного року.
- Синиці голосно співають — скоро вдарять морози.
- Почорніла діброва — буде хуртовина або різке потепління.
- Яка погода до полудня — такою буде перша половина зими, що залишилася; після полудня — друга.
- Зоряне небо — до ранньої весни.
- Південний вітер — до посушливого літа.
- Випадково пролите молоко — до радісної звістки.
Багато хто й сьогодні помічає: якщо 25 січня видається особливо тихим і світлим, настрій у родині теж стає спокійнішим.
Хто святкує день ангела 25 січня
За новим календарем іменини цього дня відзначають Григорій, Віталій, Олександр, Анатолій, Борис, Володимир, Петро, Дмитро, Василь, Фелікс. Каменем-оберегом для народжених 25 січня часто називають агат — камінь, який, за народними уявленнями, підтримує таланти і приносить стійкість.
Міжнародні та сучасні акценти дати
Окрім церковного змісту, 25 січня має кілька світських відтінків. День спостереження за погодою нагадує, як важливо помічати зміни в природі. У роки, коли остання неділя січня збігається з 25-м числом, відзначають і Міжнародний день без інтернету. Ідея проста: хоча б на добу відкласти гаджети і повернутися до живого спілкування, прогулянок, книг і тиші.
Деякі джерела згадують також професійне свято кіберфахівців Служби безпеки України. Воно підкреслює важливість захисту цифрового простору в сучасних умовах.
Усі ці шари — церковний, народний і сучасний — роблять 25 січня днем, який можна провести по-різному. Хтось іде до храму, хтось пече коровай, хтось просто виходить на вулицю і дивиться, як сіє сніг. Головне — зберегти внутрішню увагу і трохи тепла для близьких.
Григоріїв день не кричить і не вимагає гучних святкувань. Він тихо нагадує: мудрість народжується в спокої, а доброта — у справах, про які ніхто не кричить на весь світ. Саме тому ця дата залишається живою і потрібною навіть у XXI столітті.