48% українських медіа вдаються до сексистських, дискримінаційних та стереотипних матеріалів щодо жінок. Про це йдеться в новому дослідженні Інституту масової інформації, проведеному в серпні 2024 року.
Уявіть: для досягнення гендерної рівності в усьому світі потрібно цілих 134 роки. Такі дані оприлюднено у звіті WEF (Всесвітнього економічного форуму). Щодо України, то ми як держава посідаємо 63-тє місце зі 146 країн, які внесено до Глобального індексу гендерного розриву. До речі, за останній рік Україна виросла на три сходинки.
Втім, не все так позитивно, якщо дивитися на гендерний баланс в українських медіа.
Моніторинг ІМІ свідчить що за останні 10 років гендерні показники в медіа дещо покращилися, але на представленість жінок у медіа впливали вибори, пандемія коронавірусу. І особливо шалено впала кількість жінок-експерток у медіа після повномасштабного вторгнення. Наразі експерти ІМІ фіксують, що рівень сексистських, дискримінаційних та стереотипних матеріалів щодо жінок в українських медіа залишається незмінним — 48%. Минулого року дослідники ІМІ фіксували аналогічні показники.
Такими є результати дослідження Інституту масової інформації в серпні 2024 року, що охопило 50 українських онлайн-медіа*.
Ключові підсумки дослідження
- 24 з 50 досліджених онлайн-медіа у своїх матеріалах про жінок використовують елементи мови ворожнечі, сексизму, дискримінаційної лексики та стереотипізації щодо жінок;
- найчастіше редакції згадували про жінок у сексуалізованих описах, акцентували на віці, одязі та зовнішності або відтворювали стереотипний образ «господинь».
Що таке сексизм та що з ним не так
Сексизм — це меседжі, новини, словосполучення та лексеми, які знецінюють і дискримінують осіб за гендерною ознакою. Незважаючи на те що сексистські матеріали часто потрапляють до новинних стрічок, вони не мають нічого спільного з реальністю. Такі матеріали відбивають виключно суб’єктивну думку автора, втім юридично відповідає за їхній зміст медіа. Зазвичай сексистські матеріали створюються на основі фотографій, стягнутих із соціальних мереж відомих людей, згодом журналісти фантазують, додаючи вигадані меседжі. Під сексистську роздачу від медійників потрапляють відомі жінки, які позують на фото в різному одязі, купальнику, в білизні або взагалі без одягу. Це їхній вибір, що показувати та як фотографуватися, втім деякі редакції досить неетично використовують це у своїх клікбейтних матеріалах, додаючи еротизацію, сексуалізовані описи та принизливі лексеми. ІМІ наголошує, що першочергово медіа, які публікують дискримінаційні новини, не тільки принижують жінок, але й порушують професійні та етичні стандарти журналістики.
Світ сексуалізації, еротизації та дискримінації. Хто з медіа принижує жінок?
Здебільшого українські редакції, які намагаються накрутити показник переглядів сайту, використовують не завжди етичні речі. Одна з них — накручування переглядів за допомогою сексистських, еротизованих матеріалів, де згадуються жінки. Літній антитренд сексистських редакцій — фантазувати про розмір купальника або бікіні. До речі, навіть узимку ці редакції пишуть про купальники.
- «Час для пляжу». Клум знялася в мініатюрному купальнику з невеликих клаптів тканини» (Гордон)
- «Ґабріель Епштейн засвітила інтимні місця у дуже маленькому купальнику» (Gazeta.ua)
- «Відчайдушна домогосподарка 49-річна Єва Лонгорія засвітилася в крихітному купальнику» (Інформатор)
- «Ледве щось прикривало: Яслен Клементе шокувала мережу екстремально крихітним бікіні» (24 канал)
- «Ух, яка: сексуальна Оля Полякова у бікіні похизувалася ідеальною фігурою» (ТСН)
Матеріали які нав’язують стереотипи про «ідеальне тіло»
Водночас медіа акцентували на вазі, яку мають жінки. В одній редакції називають жінку пишною красунею, а в іншій редакції акцентують, що «лишні кілограми» — це щось не дуже добре і їх варто ховати. У таких матеріалах не лише знижується цінність жінки як особистості, а також зміщується акцент на те, який вигляд має тіло, та нав’язуються стереотипи про «ідеальне тіло».
- «Пишна красуня 1+1 Соломія Вітвіцька змінила імідж, що всі аж ахнули» (Newsyou)
- «Кейт Вінслет відмовилася приховувати зайві кілограми у кадрі» (Кореспондент)
Читайте також: Мова ворожнечі в інтернеті найчастіше спрямована на жінок — дослідження
Базовий пакет сексистських медіа також складається із сексуалізації та детального еротичного опису жінки. Включно з детальним описом тіла, одягу. Зазвичай редакції дописують свої суб’єктивні фантазії щодо жінок. До прикладу, три редакції вирішили описати фотосесію співачки Віри Брежнєвої. Водночас редакція «Главкома» вирішила згадати в заголовку про розлучення, неначе це якось впливає на фотосесію чи самі знімки.
- «Брежнєва прогулялася без одягу й білизни. Фото» (Гордон)
- «Гола Брежнєва після розлучення з Меладзе залізла на коня» (Glavcom)
- «Зваблива вершниця — Віра Брежнєва розбурхала уяву спокусливими кадрами» (novyny.live)
Життя жінок крутиться лише навколо чоловіків?
У цьому сексистському світі є стереотипне та хибне уявлення, що жінки одягаються, фарбуються, одягають прикраси та загалом намагаються мати добрий вигляд лише для чоловіків. Одне з таких печерних тверджень згенерував працівник редакції «Інформатора», втім через свої упередження висловився, що жінки одягають сукні лише на радість якимось чоловікам.
- «На радість чоловікам: Блейк Лайвлі одягла еротичну сукню Брітні Спірс» (Інформатор)
До речі, інколи сексистським редакціям здається, що все життя жінок крутиться лише навколо чоловіків. До прикладу, редакція «Фактів» вирішила опублікувати новину про співачку про Настю Каменських і про те, що вона розчулилася на концерті.
Редакція чомусь не зуміла написати про співачку, не згадавши її чоловіка, який, до речі, менш медійний, ніж вона. Водночас у новині про нього нічого не йшлося.
Лукізм у медіа
Також у медіа траплялися випадки з лукізмом (коли жінок оцінювали за їхнім вбранням). У кейсах з Оленою Зеленською українські медіа робили акцент на одязі, прикрасах, але або не згадували, або дуже поверхнево писали про її діяльність чи участь у заходах.
- «З оригінальною деталлю. Олена Зеленська для поїздки у Стамбул обрала стильний костюм від Івана Фролова» (NV)
- «Олена Зеленська з’явилася на заході з красивою підвіскою на шиї» (Апостроф)
Читайте також: Ольга Герасим’юк про сексизм у медіа та протидію стереотипам і дезінформації
Або жінок намагалися дискредитувати за допомогою стереотипних тверджень, наприклад що випрасуваний одяг дорівнює охайність. Утім, як помітили дослідники ІМІ, такі негативні твердження про жінок — це лише фантазія журналістів, яка не має нічого спільного з реальністю.
- «Нечупара, яка не вміє прасувати: Меган Маркл висміяли за незграбну спробу пробитися в клуб мільйонерів» (Інформатор)
Крім детального сексуалізованого опису українські редакції не забувають дискримінувати жінок і за віковою ознакою.
- «Акторка Демі Мур приголомшила фігурою: кожна мріяла б так виглядати у її роки» (Знай)
- «57-річна Сальма Гаєк сколихнула мережу ефектним образом на вечірці тенісиста» (Gazeta.ua)
- «Поки молода»: 41-річна Лобода засвітила декольте, позуючи в ліжку (фото)» (Телеграф)
Коли редакції акцентують на віці жінок, зовнішньому вигляді, то посилюють стереотип про те, що старші жінки автоматично втрачають привабливість чи сексуальність із віком. Такі стереотипні твердження пропонують думку, що в певному віці жінка має дотримуватися певної моделі поведінки.
Як російська джинса поширює стереотипи щодо українок
У моніторинговий період також потрапив матеріал із сайту Depo.ua з посиланням на російський сайт знайомств із «шугар деді».
Найгірше, що в цьому матеріалі на українську аудиторію поширюються сексизм та об’єктивізація, що українки, неначе товар, «б’ють рекорди» на сайтах знайомств. Крім того, в матеріалі поширюються стереотипні твердження, що українки — це обслуговчий персонал для іноземних «шугар деді», тому вдома «завжди панує запах щойно приготовленої їжі». Також у матеріалі зазначалося, що «шугар деді» використосвують сайти знайомств, щоб «підшукати відповідну маму своїм спадкоємцям».
Залишається загадкою, як українська редакція не вичитала текст на граматичні помилки, закрила очі на печерний сексизм та стереотипи щодо українок, та найголовніше — без сумнівів розмістити джинсу з посиланням на російський домен. Можна лише здогадатися, що в редакції дуже скупо з фінансуванням та рекламними інтеграціями, тому вони не соромилися брати гроші в росіян.
Світ господинь, берегинь та стереотипів
Поради, рекомендації, лайфаки — це ще одна ніша, де можна проговорити, що жінки є господинями та мають піклуватися про добробут і комфорт сім’ї, відповідно до цієї тези медіа готували стереотипні поради для господинь. Оскільки моніторинг відбувався в літній сезон, частина згадок стосувалася консервації.
- «У такій каструлі не можна варити варення: її використовують майже всі господині» (УНІАН)
- «Ніякого ботулізму: де та як правильно зберігати консервацію» (РБК-Україна)
Утім, традиційно українські медіа готували поради для жінок, як очистити плями, як приготувати смачно їсти або віддерти дім від застарілого жиру.
Читайте також: Олена Бучинська: Проблему сексизму в рекламі не можна ігнорувати
- «Ось навіщо огірок у ванній: кмітливі господині використовують його постійно» (УНІАН)
- «Якої помилки припустилася господиня, якщо гірчить картопляне пюре» (Newsyou)
- «Чому печериці вийшли несмачними: якої помилки припустилася господиня» (Newsyou)
- «Чим видалити сліди від праски на одязі: господиням на замітку» (Newsyou)
- «6 порад господиням, як зварити ідеальний бульйон» (Newsyou)
Цікаві кейси трапляються, коли в медіа зустрічаються стереотипні згадки про те, як нагодувати всю сім’ю, видраїти весь дім, а потім — матеріал про те, що магазинні пельмені «паличка-виручалочка» для господинь. Цікаво, чому ці самі рекомендації про пельмені не стають чарівною паличкою для чоловіків.
Водночас, крім рекомендацій для справжніх господиньок, жінок стереотипно зображували в матеріалах, які стосувалися схуднення. Традиційно в матеріалах про спорт та зниження ваги зображують жінок, що, на думку експертів ІМІ, є ще одним маркером візуального сексизму.
Насправді рекомендації щодо покращення свого фізичного стану та вигляду стосуються всіх гендерів, а не лише жінок, тому справедливо, щоб медіа добирали до таких публікацій і чоловіків також.
Стереотипні твердження про токсичних жінок
До речі, дослідники ІМІ фіксували в попередніх моніторингах, що, коли медіа пишуть про хвороби чи проблеми зі здоров’ям, для візуалізації тексту обирають жінок, які мають явні ознаки хвороби, проте якщо в матеріалі зображений чоловік, він завжди буде маскуліним та здоровим. Ще один маркер стереотипного світу, де жінки обов’язково кволі, хворобливі, мають «зайву вагу», а чоловіки завжди здорові та сильні.
Не обійшлося без стереотипних тверджень про токсичних жінок у ролі тещі чи свекрухи. Водночас у моніторинговий період не зафіксовано жодного матеріалу про те, як захиститися від токсичного свекра чи тестя. Так, наче лише жінки бувають токсичними.
Такі матеріали нав’язують стереотип про те, що жінки сварливі, лізуть у життя дітей тощо. Візуальний супровід цих матеріалів містить лише зображення жінок під час сварок.
Що робити, якщо втомилися від сексизму, стереотипів та знецінення жінок у медіа?
ІМІ рекомендує звернутися напряму до редакції. Якщо ви не отримали задовільної відповіді, медіа не відреагували на прохання виправити неетичний матеріал, ви можете звернутися до КЖЕ та МедіаЧеку.
Комісія з журналістської етики — орган саморегуляції журналістів та редакцій, який дозволяє обговорювати та пропонувати шляхи розв’язання конфліктних ситуацій, базуючись на Кодексі етики українського журналіста.
МедіаЧек — ініціатива, яку організували ІМІ та «Детектор медіа». Скаргу можна залишити в електронній формі. Розгляд проводитиметься на предмет порушень законодавства, а також базових професійних стандартів журналістики та журналістської етики.
Також ІМІ рекомендує звернути увагу на перелік медіа, які ввійшли до Білого списку якісних медіа та Мапи рекомендованих медіа, де перелічено медіа, що дотримують журналістських та етичних стандартів і уникають сексистких меседжів щодо жінок.
*Моніторинговий аналіз проводився з 12 липня до 12 серпня 2024 року включно в 50 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: ТСН, «Українська правда», NV, Цензор.Нет, РБК-Україна, «24 канал», Liga.net, «Еспресо», «Гордон», «Фокус», «Кореспондент.net», УНІАН, Obozrevatel, «Главком», Gazeta.ua, «Апостроф», «Суспільне», Zahid.net, «Українські новини», Укрінформ, Newsyou.info, Delo.ua, «Главред», «Телеграф», «Новинарня», «Громадське», УНН, «Політека», LB.ua, «Слово і діло», Знай.UA, ZN.UA, «Хвиля», «Коментарі», «Інформатор», Інтерфакс-Україна, «КП в Україні», Новини.Live, «Радіо Свобода», «Букви», «Рубрика», «Бабель», «Факти», «Економічні новини», «Подробиці», Lenta UA, Depo.ua, «Страна», «Прямий» та «5 канал».
