Виконавці Skofka та Kalush презентували кліп на нову пісню «Батьківщина», яку в соцмережах розкритикували за рядок «Кулі-дебіли полетіли, бо не мали права вони на слова. Воля — це дівчина, що любить дім, тіки рускім би не дала». У мережі користувачі зазначають, що такі рядки недоречі, а артистів звинувачують у сексизмі та мізогінії.
«Ви впевнені, що «воля», яка не дає росіянам, — це хороший текст?», «Вилазьте з тих сексистських печер. Ну як так хлопці?», «Як пов’язано те, що дівчина любить дім і не дала би руським. Чому це звучить так?» — обурюються корситувачі у соцмережах.
Користувачі й користувачки соцмереж також апелюють до того, що під час повномасштабного вторгнення багато жінок постраждали під час насилля, тож такі порівняння недоречні.
Чи такий образ української жінки нам варто просувати?
Експертка з протидії торгівлі людьми проекту SURGe Олена Зайцева зауважує, що пісня не пройшла б класичний текст на визначення упередження. Одже, можна говорити, що тут присутня об’єктивізація.
«Якщо зробимо класичний тест — замінити стать в тексті — то одразу зрозуміло, що тут про упередження щодо жінок, про ставлення до жінки як до сексуального об’єкту.
Популярні пісні — частина культури, яка впливає на наші цінності і орієнтири. Які асоціації і ставлення має закріпити рядок «дівчина… не дала»? Чому навіть патріотична пісня, яка порівнює жінку з волею, виставляє її як тіло, а головним акцентом робить доступ до нього? Тому що це відображення уявлень певної групи людей про роль і образ українських жінок, які «роздягаються, коли в Києві починають цвісти каштани». Чи такий образ української жінки нам варто просувати?»
Окрім дискримінації за ознакою статі Олена Зайцева також бачить у тексті натяк на засудження жінок, які зазнали насильства під час війни.
«Іншою проблемою вказаного тексту є прозорий натяк на недопустимість сексуальних відносин «із ворогом». Але упускається з виду важливий аспект: добровільна згода тут неможлива, оскільки примус вважається невіддільним під час війни (що закріплено при розгляді справ Міжнародного кримінального суду, міжнародних трибуналів). Ми вже це проходили: згадаймо фотографії осоромлених, поголених і побитих жінок після Другої світової, над якими чинили самосуд за реальні і вигадані сексуальні стосунки «з ворогом». А перші ластівки засудження і навіть заклики до насильства над українськими жінками, яких лише підозрюють у сексуальному контакті з ворогом, вже можна побачити в соцмережах.
І головне — як потерпілі від сексуального насильства з боку окупантів мають зараз себе відчувати, коли от правильна дівчина у відомій пісні «не дала»? Що вони недостатньо опирались? Що винні, бо не змогли зробити «як треба»? Впевнена, що про це навіть не подумали, а варто було», — коментує Олена Зайцева.
Українське суспільство реагує активно і швидко
Консультантка та тренерка із гендерної рівності, недискримінації та інклюзії Ольга Попадинець додає: важливо, що такі ситуації набирають розголосу.
«На мій погляд, це дуже позитивна тенденція, що в нашому суспільстві виникають отакі хвилі обурення і обговорення. Бо ще декілька років тому подібний випадок пройшов би непоміченим. А зараз коли хтось із публічних осіб допускає сексистські висловлювання, чи в медіа просторі виникає сексистський продукт — українське суспільство реагує активно і швидко. Так, поки ще завжди є два табори — тих хто бачить проблему і хто не бачить. Бо поки що ми, як суспільство, вчимося розуміти, що таке дискримінація, а що таке — гендерночутливий матеріал».
У пісні зовсім інший зміст — запевняють артисти
На критику відповів співвиконавець Skofka. Музикант у коментарях до допису, де анонсують відео, пояснив, що в ці рядки закладав інший сенс. А гурти «поважають жінок, і ні в якому разі ніяк не хотіли принизливо висловитися».
«Я чітко розумію, про що саме ви кажете, читаючи цей рядок, і дійсно, з такого ракурсу погляду — це некоректне різке висловлювання і, звичайно, все візьметься до уваги. Звичайно, ми поважаємо жінок, і ні в якому разі ніяк не хотіли принизливо висловитися. Просто інший оригінальний ракурс погляду на суть цього рядочка затьмарив, мабуть, свідомість, тому і не звернулася увага, тому що і подумати погано не могли про наших дівчат, саме тому і не помітили різкість», — написав виконавець у коментарях під дописом.
Згодом і лідер гурту Kalush Олег Псюк опублікував допис, у якому вирішив уточнити про що він насправді говорив.
«У цьому рядку я заклав зовсім інший зміст, від того, що ви почули. Я писав про ДІМ, а не про дівчину. ДІМ* би не дала, ДІМ* би не ВІДдала, тому що любить!
Загалом, я мав на увазі: «Воля — це дівчина яка любить свій ДІМ, свою Батьківщину (трек цей же про неї, а не про дівчину), і цей ДІМ вона б не віддала «руским». Але при написанні, хто пише музику, той мене зрозуміє, часом ми скорочуємо якісь слова, якісь прибираємо, щоб воно влізло за звучанням. Вже розумію, що я невдало скоротив, і ви побачили іншу суть, образливу. Образливу, комусь для «волі», комусь для «дівчини». За що мені прикро і прошу вибачення, як би це складно не було. Але і вас прошу поставитись з розумінням, тому що ми зі Скофом робили цей трек для вас, для України, і дуже дивно було б, якщо ми спеціально вирішили б вкласти такий поганий зміст, і «вистрілити собі в ногу», — написав репер.
Що говорить закон?
Адвокатка Наталя Семчук зауважує, що нині в Україні діє низка законів, які протидіють сексизму. Це зокрема закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» також є зміни до закону «Про рекламу», які протидіють дискримінації за ознакою статі. Крім того, у законодавстві також є обмеження щодо поширення творів, які закликають до жорстокості та насильства, пропагують комуністичну ідеологію та інші подібні речі. Тому, наприклад, записати пісню формату «Я люблю Гітлера» є незаконним. Водночас, говорить експертка, у випадку пісні «Батьківщина» навряд чи діятимуть ці норми. Тож притягнути виконавців до відповідальності за дискримінацію у цьому випадку неможливо.
«На жаль, у нерекламному творі поміщати безглуздий, мізогінний текст, який при цьому не закликає до, скажімо, вчинення масових зґвалтувань чи вбивств жінок напряму не заборонено. Проте право не є єдиним регулятором в суспільстві.
Особисто мене як громадянку цей текст обурює, тому що під час війни, коли є масові статеві злочини щодо жінок (не лише зґвалтування, а, й, скажімо, користування вразливим положенням жінок на окупованих територіях, які заради виживання змушені погоджуватися багато на що всупереч дійсним бажанням). Для мене це неповага до всіх жінок України та до мене особисто», — говорить Наталя Семчук.