Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Відсутність знань про жінок-науковиць – це викривлена картина світу
Статтi

Відсутність знань про жінок-науковиць – це викривлена картина світу

 

У Києві презентували книгу історій для дітей і підлітків про 50 жінок, що стали частиною історії України

Леся Українка, Марія Примаченко, Ліна Костенко… кого ще з видатних українських жінок ви можете пригадати ось так одразу?

Видавництво «Видавництво» у своїй новій книзі «Це зробила вона» розповідає про менш відомих, але не менш важливих для історії України жінок, зокрема про Антоніну Прихотько, Надію Пучківську і ще про десятки інших науковиць, винахідниць, активісток та бійчинь.

Читайте також: Уривок з книги «Це зробила вона»

Читачам та читачкам обіцяють відкрити завісу таємничості, щоб вони змогли побачити справжню роль українських жінок у науці, політиці, культурі України.

Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка написала передмову до збірки, зазначила на презентації, що гендерна рівність – ідея, яка стикається з великою кількістю перешкод.

«Усі великі й потужні ідеї народжувалися як дещо неординарне, вони вважалися радше винятком із правила. Це ідеї, пов’язані з розумінням того, як, наприклад, влаштований Всесвіт. Справді, 500 років тому уявити собі, що Земля кругла й обертається навколо Сонця, могли тільки окремі науковці. Крім того, 200 років тому говорити про рівність прав для людей, незалежно від кольору шкіри, соціального походження чи статі  – було неможливо. Але поступово ці ідеї пробивають собі місце у світі. Власне, гендерна рівність – це та ідея, що є з проривних ідей, а тому стикається з великою кількістю перешкод, традицій та стереотипів», – говорить Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Співзасновник «Видавництва» Ілля Стронговський розповідає, що початок роботи над книгою ознаменувався повним вакуумом, кого обрати на героїнь. Виявилося, що кожне ім’я, яке потрапило до книжки «Це зробила вона», за словами Іллі, доводилося буквально «видирати»:

«Нормальна логіка, ти йдеш у Вікіпедію, гортаєш імена вчених, скільки там жінок? Кілька імен. Або я поставив питання архітекторам, вийшовши на спільноту у Фейсбуці, які досліджували, хто в нас в Україні жінки-архітекторки».

«Ще один приклад, у бібліографічному посібнику «Видатні вчені України» 160 імен, з них лише 2 жінки! Це повний нонсенс і, більше того, це викривлена картина світу», – дивується видавець і ілюстратор Ілля Стронговський.   

За його словами, після підготовки книги «Це зробила вона», у видавництві аргументовано переконалися, що астрофізикинь в Україні було набагато більше, ніж астрофізиків.

Крім видатних науковиць, книга також містить історії про українських письменниць. Зокрема, відома літературознавиця і перекладачка Ірина Славінська писала історію про Ольгу Кобилянську.

«Це був кумедний момент, ми списувалися з Наталкою Сняданко, яка теж авторка книжки. І вона каже, мовляв, що бачила список жінок, яких планують подавати, і що вона не чіпала Кобилянську, бо знала що я захочу її робити. І це правда. Водночас, кілька місяців я прокрастинувала цю роботу, бо Ольга Кобилянська – це щось велике й важливе для наших літературних теренів, що я ніяк не могла почати роботу. А потім одного разу я сиділа снідала й читала фрагмент статті Тамари Гундарової про Ольгу Кобилянську, і в один момент я зрозуміла, що це буде за текст. Написала його буквально за півгодини, бо все, над чим я думала кілька місяців, склалося докупи», – згадує Ірина Славінська свою роботу над історією про Ольгу Кобилянську.

Не менш цікава, але менш відома героїня дісталася адвокатці та письменниці Ларисі Денисенко, вони писала про юристку Мері/Марію Бек.

За словами письменниці, Марія Бек – українка з української діаспори. Походила з родини твердих лемків, її батьки переїхали до Америки з Лемківщини (нині Словаччина). У 1921 року батьки відправили Мері Бек на батьківщину в Україну, де вона навчалася в українській гімназії. Потім вона повернулася до США, де закінчила в 1936 році університет і далі працювала як юристка і адвокатка. Крім того, Мері Бек стала першою жінкою, яка була обрана до Муніципальної Ради міста Детройт у 1949 році, а пізніше його очолила.

«Її обирали впродовж 20 років мером Детройта. Це дуже непросте місто й непрості часи. Їй доводилося вирішувати купу проблем, у тому числі пов’язаних із сегрегацією. Це неймовірно сильна особистість. Я, насправді, хочу, щоби змінилося викладання юридичної освіти в наших українських університетах», – ділиться історією життя і роботи Марії Бек Лариса Денисенко.

«Я хочу, аби про Марію Бек говорили у львівській юридичній школі, у київській юридичній школі та в одеській юридичній школі. А не продовжували говорити, що наш Пшонка був видатним юристом України. Марія Бек є видатною юристкою не тільки України, а й усього світу», – підсумовує Лариса Денисенко.

Завдяки підтримці Національного демократичного інституту більше 600 книг буде відправлено в місцеві бібліотеки України.

Видавництво також зазначає, що, придбавши книгу «Це зробила вона», можна долучитися до благодійної акції. Кожна придбана книга – це ще одна безкоштовна книга, що відправляється в одну з бібліотек на локальному рівні. На сайті видавництва можна прослідкувати, де саме опинилася ваша книга.

Єлизавета Кузьменко

Схожі записи

Гроші на вітер: Як секс у рекламі перестав продавати, а в Україні цього не помітили

Вікторія Кобиляцька

Війна – це дитина, яку вона мусила народити

Ганна Улюра

Мама в АТО. Після і до