Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Від кожного керівника має бути результат. Неважливо, жінка це чи чоловік — мер Чорткова
Статтi

Від кожного керівника має бути результат. Неважливо, жінка це чи чоловік — мер Чорткова

«Не сприймаю жінок керівників. Вважаю, що чоловіки краще керують. Вони практичніші, швидше приймають рішення, – говорив у січні 2017 року міський голова Чорткова, що на Тернопільщині, Володимир Шматько. – Довго не розумів жінок сільських голів. Мені важко дається зрозуміти – навіщо це їм. Все таки є винятки, коли жінки дуже класні керівники. Але це рідкість. Вважаю, що жінка – це мама, вихователь, вчитель по життю. Але не керівник».

«Коли був молодшим, боявся стоматологів, змій і жінок за кермом. Десь до 20 років дивувався, як жінка може автомобіль водити. Це дитячі фобії», – розповідав Шматько місцевому виданню PRO.te.ua.

Після обговорення цих висловлювань у соцмережах партія «Сила людей», членом якої є Шматько, публічно засудила таку заяву. Наступного дня перепросив і сам міський голова.

«Я, Володимир Шматько, міський голова Чорткова, безумовно поважаю жінок, не заперечую рівних прав людини будь-якої статі займати будь-які керівні посади та чітко заявляю про це. Я недооцінив важливість і чутливість цієї теми та шкодую, що, не будучи в ній експертом, почав ці розмови», –  написав Володимир Шматько.

У липні цьогоріч до Чорткова приїхали гендерні експертки й у міській раді розповідали про проблеми гендерної рівності.

«Повага» зустрілась з міським головою Чорткова Володимиром Шматьком, аби запитати, що змусило його змінити свої погляди.

Володимир Шматько, фото: pro.te.ua

Діана Буцко: Ви досі боїтеся жінок за кермом?

Володимир Шматько: Ні, я вже на це увагу не звертаю. До цього вже звик.

Діана Буцко: Чому під час інтерв’ю ви про це сказали і звертали тоді увагу?

Володимир Шматько: Те інтерв’ю було спілкуванням двох хороших друзів. Це не було офіційне інтерв’ю. Ми давно товаришуємо з Наталею (Лазукою – журналісткою, яка записала інтерв’ю, – ред.). Вона сказала, що хоче написати про мене. Я сказав: «Напиши», і ми почали говорити. Це було емоційне трьохгодинне інтерв’ю увечері у кафе у Чорткові. Наталя була з маленькою дитиною.

Більшість тих слів, які образили жінок чи дівчат, – це були думки з попереднього етапу  життя – з молодості, коли я тільки пішов у політику і почав працювати. Емоційні спогади, скажемо так. Я зовсім інше мав на увазі. Я згадав тонкощі роботи, коли був сільським головою і були моменти спілкування з колегами-сільськими головами.

Діана Буцко: Тобто про сільських голів ви так досі думаєте?

Володимир Шматько: Ні, я взагалі змінив думку про ці речі. Працюйте, будь ласка, вибачте, якщо я вас образив.

Діана Буцко: Після розголосу інтерв’ю чи думали ви про те, як сформувався ваш тип мислення, принаймні на той час?

Володимир Шматько: Результат інтерв’ю і вся ця історія змусили задуматись про те, що не все можна сприймати буквально, ставитися до речей простіше. Я не є людиною з жорсткими переконаннями, яка сліпо в це вірить. У мене дуже мало часу на якісь там роздуми. Я живу, працюю, не встигаю над цим задуматися. Це були емоційні спогади – не більше. Те, що сталося потім, змусило мене сильно задуматися. Я перепросив і хотів, щоб мене правильно зрозуміли. Я не мав жодного злого умислу.

Діана Буцко: Що ви думали перед тим, як попросити вибачення? Як прийшли до цього?

Володимир Шматько: Було дуже важко читати цю критику. Це був легкий шок. Запитав у друзів і колег, як вчинити. Я перепросив і такі речі більше не дозволяю собі говорити не тому, що мене змусили обставини. Мусила бути якась моя публічна реакція, мені було реально соромно і неприємно

Діана Буцко: Ваші колеги-жінки щось вам говорили?

Володимир Шматько: Усе перевели на жарт. Місцеві мене знають. Якщо чесно, то у нас у міській раді працюють приблизно 75% жінок-керівників в установах, у комунальних підприємствах. Усі навколо мене – жінки-керівники. Їх у рази більше, ніж чоловіків. У результаті вийшов легкий тролінг. Постійно мені нагадують: «Ви пам’ятаєте»? Ми з цього зробили хороший жарт-нагадування.

Діана Буцко: У вашій роботі ви помічаєте різницю між тим, як керують жінки, а як чоловіки?

Володимир Шматько: Жінки краще працюють: вони більш старанні і відповідальні. У нас, у міськраді, усі начальники відділів – жінки, за винятком двох-трьох.

Діана Буцко: Але не ваші заступники.

Володимир Шматько: Заступник зараз один. І є три вакансії. Немає керівника апарату. Зараз, до речі, буде жінка керівником апарату. Секретар ради – чоловік. Депутатів, здається, теж більше жінок. «Сила людей» – єдина зі всіх партій, політичних команд, які йшли у районну і міську ради, витримали цю норму закону про 30% жінок у списках.

Діана Буцко: Після цієї публікації керівники з партії дзвонили вам?

Володимир Шматько: Так, було багато спілкування. Цінності «Сили людей» і команди, яка сформувала цю партію, – ліберальність, рівність, проти жодної дискримінації. Ми за рівність. І Сашко Солонтай (голова політради, – ред.), і Світлана Сова (членкиня політради та Ради жіночих ініціатив партії, – ред.) сказали, що мені таке не можна думати, говорити.

Діана Буцко: Вони переконали вас аргументами чи це був тиск зверху?

Володимир Шматько: Вони мене знають. Я дуже публічна людина, емоційна, балакуча. Я, звісно, відповідаю за свої слова, але вони знають мій характер, тому мені простіше. Цю історію було складніше пояснити людям, які не знають мене у житті.

Діана Буцко: Публікацію видалили на ваше прохання (текст інтерв’ю видалили з сайту PRO.te.ua, – ред.)?

Володимир Шматько: Наташа сама видалила. Ми зідзвонилися. Я їй сказав: «Бачиш, я зовсім не те мав на увазі, як ти написала». Вона спочатку просто відкоментовувала, виправдовувалася: «Я знаю цю людину понад 10 років, ми з одного району, одного віку, багато спілкуємося». Потім зрозуміла, що дуже важко, і вирішила видалити. Хоча цей скріншот збережений, і політичні конкуренти і зараз використовують це фото і домальовують фотожаби.

Діана Буцко: Під час Маршу на захист життя і сім’ї у травні у Чорткові ви сказали: «Господь Бог, створивши жінку і чоловіка, велів їм стати батьками – продовжити життя. Сім’я в Україні і християнському світі – це чоловік і жінка, і ні в якому разі по-іншому». Чи вважаєте ви материнство обов’язковим для кожної жінки? Чи є це одним із шляхів до реалізації й успішності жінки?

Володимир Шматько: Я однозначно підписуюся під кожним словом, яке сказав. Я християнин. Мене мама з татом виховали саме так, я вірю, що Бог створив людину. Це моє переконання, у житті його ніколи не зміню. Я дуже твердий у цьому.  Що стосується права людини обирати своє життя і свою долю – це право людини. Мене останнім часом багато питали про Марші рівності у Києві, ЛГБТ, чи пройшов би парад у Чорткові. Звичайно, я відповів, що це право кожного. Нехай людина робить, що хоче, хай просто публічно не нав’язує свою думку іншим.

У цьому випадку я нав’язую свою думку про сім’ю, але як керівник я маю право на власну позицію. Знову ж таки: я толерую рівність. Робіть, що хочете, люди, це ваше життя, ваша справа. Нав’язувати комусь, зобов’язувати до якихось речей – це неправильно. Щодо материнства це право жінки, право сім’ї. Як чоловік, я за те, щоб було багато дітей, ми продовжували свій рід. Як керівник міста чи політик, я за те, щоб людей багато народжувалося, бо багато помирає і ми вмираємо українці як нація. Як у колеги, звичайно, у мене виникають труднощі, коли жінка йде у декрет. Але ми це вітаємо, бо Бог дає дитину, це понад усе. Якщо жінка не хоче народжувати, то це її справа. Я за те, щоб люди обирали собі те, чого хочуть.

Діана Буцко: Ви сказали, що проти того, щоб люди публічно навязували свою думку. Прайд є таким нав’язування чи це висловлювання за права людини?

Володимир Шматько: Це не нав’язливо, але з цього приводу є багато різних думок. Вони мають право робити, що хочуть, бути вільними. Мене це не хвилює. Тільки не можна людей принижувати поліцією. Коли у цьому році люди виступали за традиційні цінності, а їх там поліція намагалася розігнати (мова йде про Марш рівності, який пройшов у Києві 17 червня, – ред.). Це дуже нетолерантно.

Діана Буцко: Прайд можливий у вашому місті?

Володимир Шматько: Я думаю, він не можливий через те, що 99,9% людей у Чорткові ці цінності не підтримують. Ми, як влада, забезпечимо доступ і виступи, хоча розуміємо, що, якщо вони б це зробили, критики від усього міста, від священиків було би дуже багато. Це важко – нести відповідальність за ті речі, які ти не сповідуєш, але ти мусиш це робити, бо у житті ти за рівність людей. Я не думаю, що парад відбувся би у такій формі, бо це був би великий осуд. Я знаю, як налаштовані люди християнського формування. Можливо, такі люди (ЛГБТ, – ред.) у Чорткові є, і це їхнє право. Може, вони поки що не публічні і тримають це у таємниці.

Діана Буцко: Тобто якби така заявка надійшла, ви б її погодили?

Володимир Шматько: Я сам не погоджую – це розглядає виконком. Я впевнений, що вони би за це не проголосували, бо вони занадто християнських напрямків, але як керівник я б намагався їм пояснити, що люди мають право на право. Це тяжко пояснити, бо ви не знаєте нашої ментальності там.

Діана Буцко: В іншому інтерв’ю сказали: «Краще буду, як тато, мужиком». Що, на вашу думку, означає бути мужиком?

Володимир Шматько: У 16 років я хотів бути водієм-далекобійником і працювати важко, як батько, на техніці. Тоді емоційно переконував маму, що я ніколи не буду начальником, не буду ходити у краватці, білій сорочці, бо це неправильні чоловіки. Чоловік – це той, хто працює фізично. У мене батько дуже простий, прямий, правильний чоловік. Я на нього дуже рівнявся: якщо треба, зробимо, будемо мучитися, немає грошей – заробимо. Ми сільська сім’я. Дуже не розумів чиновників. Але сталося по-ішому.

Діана Буцко: Далі хотіла б поговорити про гендерних експерток, які приїжджали до вас у міськраду. Як виникла така ідея?

Володимир Шматько: Це була ідея Олі (Неманежиної – керівниці ГО «Жіночі Ініціативи», гендерної експертки, – ред.). Це класна ідея, правда, були лише жінки.

Діана Буцко: Я бачила на фотографіях чоловіків.

Володимир Шматько: Це спочатку, потім вони відлучилися. Я не був увесь день, виступив, привітав, почув деякі їхні позиції, а далі був змушений працювати. Ми дуже довго планували дати, коли можна ці виступи послухати. Я радий, що таке відбулося у Чорткові. Жінки, які вийшли після цього заходу, багато нових речей дізналися про свої права. Ще, напевно, днів зо два у міській раді обговорювали. У рутинному житті вони таких речей не помічають, а тут їм приїжджають експерти і розказують, як бути жінкою.

Діана Буцко: Що для вас було відкриттям із того виступу? Що ви, можливо, запроваджуєте у своїй роботі?

Володимир Шматько: Мова йшла про те, що жінки заробляють менше. Оля наводила статистику, що ми цього не помічаємо, але насправді робота жінок менш оплачувана, і називала посади жінок. Хоча у нас у міській раді жінки заробляють більше, ніж чоловіки.

Я тепер розумію, що маю велику відповідальність пояснити всьому суспільству публічно, бо я міський голова, публічна людина, як політик і як чоловік, чому це сталося. Це важко, бо я не сповідую тих речей, які там були написані. Зараз тяжко виправдовуватися чи пояснювати свою позицію, бо немає що.

Діана Буцко: Жінка може стати міською головою Чорткова?

Володимир Шматько: Була кандидатом, Оксана Тимофіївна (Чайчук, – ред.). Вона програла, тепер стала головою адміністрації. Вона дуже сильна і вольова. Мені з нею не просто – вона уже з досвідом. Цікава співпраця. Чи може бути мером? Була Марія Михайлівна, вона виконувала обов’язки. Ще у 50-х чи 60-х роках була жінка, але тоді ж призначали. А так переважно чоловіки.

Діана Буцко: Думаєте, це пов’язано з упередженням населення?

Володимир Шматько: Ні, зараз жінки входять у ділову сферу життя, проявляють професіоналізм. Це добре, жінок у природі більше. Коли їх залучають до праці, до розвитку країни, міста – це дуже класно.

Діана Буцко: Повертаючись до теми гендерної рівності: ви, як представник влади, як можете запроваджувати гендерну рівність? І чи вважаєте, що це потрібно?

Володимир Шматько: За 10 років у роботі політики місцевого рівня я не побачив проблем у цьому. Може, тому, що жінки про це вголос не говорять. Я не знаю жодної історії в нас, коли б жінки виступали за свої права, тому що їх образили чи не давали більшої зарплатні, а ми, представники влади, громадянського суспільства, це забороняли. Такого у нас не було. Я не знаю про проблему гендеру у нас. Має бути абсолютна рівність. Я за відповідальність, я за активність, професіоналізм, щоб усім було комфортно. Від кожного керівника має бути результат. Неважливо, чи це жінка, чи це чоловік. Має бути відповідальність за свою роботу.

Схожі записи

Бронежилет на скотчі та стерті зуби: історія жінки, що пройшла війну

«СВОЯ»: в Україні випустили календар з відомими неетнічними українками

НДІ відкриває одразу 4 вакансії (англ.)