Image default
Статтi

Від кожного керівника має бути результат. Неважливо, жінка це чи чоловік — мер Чорткова

«Не сприймаю жінок керівників. Вважаю, що чоловіки краще керують. Вони практичніші, швидше приймають рішення, – говорив у січні 2017 року міський голова Чорткова, що на Тернопільщині, Володимир Шматько. – Довго не розумів жінок сільських голів. Мені важко дається зрозуміти – навіщо це їм. Все таки є винятки, коли жінки дуже класні керівники. Але це рідкість. Вважаю, що жінка – це мама, вихователь, вчитель по життю. Але не керівник».

«Коли був молодшим, боявся стоматологів, змій і жінок за кермом. Десь до 20 років дивувався, як жінка може автомобіль водити. Це дитячі фобії», – розповідав Шматько місцевому виданню PRO.te.ua.

Після обговорення цих висловлювань у соцмережах партія «Сила людей», членом якої є Шматько, публічно засудила таку заяву. Наступного дня перепросив і сам міський голова.

«Я, Володимир Шматько, міський голова Чорткова, безумовно поважаю жінок, не заперечую рівних прав людини будь-якої статі займати будь-які керівні посади та чітко заявляю про це. Я недооцінив важливість і чутливість цієї теми та шкодую, що, не будучи в ній експертом, почав ці розмови», –  написав Володимир Шматько.

У липні цьогоріч до Чорткова приїхали гендерні експертки й у міській раді розповідали про проблеми гендерної рівності.

«Повага» зустрілась з міським головою Чорткова Володимиром Шматьком, аби запитати, що змусило його змінити свої погляди.

Володимир Шматько, фото: pro.te.ua

Діана Буцко: Ви досі боїтеся жінок за кермом?

Володимир Шматько: Ні, я вже на це увагу не звертаю. До цього вже звик.

Діана Буцко: Чому під час інтерв’ю ви про це сказали і звертали тоді увагу?

Володимир Шматько: Те інтерв’ю було спілкуванням двох хороших друзів. Це не було офіційне інтерв’ю. Ми давно товаришуємо з Наталею (Лазукою – журналісткою, яка записала інтерв’ю, – ред.). Вона сказала, що хоче написати про мене. Я сказав: «Напиши», і ми почали говорити. Це було емоційне трьохгодинне інтерв’ю увечері у кафе у Чорткові. Наталя була з маленькою дитиною.

Більшість тих слів, які образили жінок чи дівчат, – це були думки з попереднього етапу  життя – з молодості, коли я тільки пішов у політику і почав працювати. Емоційні спогади, скажемо так. Я зовсім інше мав на увазі. Я згадав тонкощі роботи, коли був сільським головою і були моменти спілкування з колегами-сільськими головами.

Діана Буцко: Тобто про сільських голів ви так досі думаєте?

Володимир Шматько: Ні, я взагалі змінив думку про ці речі. Працюйте, будь ласка, вибачте, якщо я вас образив.

Діана Буцко: Після розголосу інтерв’ю чи думали ви про те, як сформувався ваш тип мислення, принаймні на той час?

Володимир Шматько: Результат інтерв’ю і вся ця історія змусили задуматись про те, що не все можна сприймати буквально, ставитися до речей простіше. Я не є людиною з жорсткими переконаннями, яка сліпо в це вірить. У мене дуже мало часу на якісь там роздуми. Я живу, працюю, не встигаю над цим задуматися. Це були емоційні спогади – не більше. Те, що сталося потім, змусило мене сильно задуматися. Я перепросив і хотів, щоб мене правильно зрозуміли. Я не мав жодного злого умислу.

Діана Буцко: Що ви думали перед тим, як попросити вибачення? Як прийшли до цього?

Володимир Шматько: Було дуже важко читати цю критику. Це був легкий шок. Запитав у друзів і колег, як вчинити. Я перепросив і такі речі більше не дозволяю собі говорити не тому, що мене змусили обставини. Мусила бути якась моя публічна реакція, мені було реально соромно і неприємно

Діана Буцко: Ваші колеги-жінки щось вам говорили?

Володимир Шматько: Усе перевели на жарт. Місцеві мене знають. Якщо чесно, то у нас у міській раді працюють приблизно 75% жінок-керівників в установах, у комунальних підприємствах. Усі навколо мене – жінки-керівники. Їх у рази більше, ніж чоловіків. У результаті вийшов легкий тролінг. Постійно мені нагадують: «Ви пам’ятаєте»? Ми з цього зробили хороший жарт-нагадування.

Діана Буцко: У вашій роботі ви помічаєте різницю між тим, як керують жінки, а як чоловіки?

Володимир Шматько: Жінки краще працюють: вони більш старанні і відповідальні. У нас, у міськраді, усі начальники відділів – жінки, за винятком двох-трьох.

Діана Буцко: Але не ваші заступники.

Володимир Шматько: Заступник зараз один. І є три вакансії. Немає керівника апарату. Зараз, до речі, буде жінка керівником апарату. Секретар ради – чоловік. Депутатів, здається, теж більше жінок. «Сила людей» – єдина зі всіх партій, політичних команд, які йшли у районну і міську ради, витримали цю норму закону про 30% жінок у списках.

Діана Буцко: Після цієї публікації керівники з партії дзвонили вам?

Володимир Шматько: Так, було багато спілкування. Цінності «Сили людей» і команди, яка сформувала цю партію, – ліберальність, рівність, проти жодної дискримінації. Ми за рівність. І Сашко Солонтай (голова політради, – ред.), і Світлана Сова (членкиня політради та Ради жіночих ініціатив партії, – ред.) сказали, що мені таке не можна думати, говорити.

Діана Буцко: Вони переконали вас аргументами чи це був тиск зверху?

Володимир Шматько: Вони мене знають. Я дуже публічна людина, емоційна, балакуча. Я, звісно, відповідаю за свої слова, але вони знають мій характер, тому мені простіше. Цю історію було складніше пояснити людям, які не знають мене у житті.

Діана Буцко: Публікацію видалили на ваше прохання (текст інтерв’ю видалили з сайту PRO.te.ua, – ред.)?

Володимир Шматько: Наташа сама видалила. Ми зідзвонилися. Я їй сказав: «Бачиш, я зовсім не те мав на увазі, як ти написала». Вона спочатку просто відкоментовувала, виправдовувалася: «Я знаю цю людину понад 10 років, ми з одного району, одного віку, багато спілкуємося». Потім зрозуміла, що дуже важко, і вирішила видалити. Хоча цей скріншот збережений, і політичні конкуренти і зараз використовують це фото і домальовують фотожаби.

Діана Буцко: Під час Маршу на захист життя і сім’ї у травні у Чорткові ви сказали: «Господь Бог, створивши жінку і чоловіка, велів їм стати батьками – продовжити життя. Сім’я в Україні і християнському світі – це чоловік і жінка, і ні в якому разі по-іншому». Чи вважаєте ви материнство обов’язковим для кожної жінки? Чи є це одним із шляхів до реалізації й успішності жінки?

Володимир Шматько: Я однозначно підписуюся під кожним словом, яке сказав. Я християнин. Мене мама з татом виховали саме так, я вірю, що Бог створив людину. Це моє переконання, у житті його ніколи не зміню. Я дуже твердий у цьому.  Що стосується права людини обирати своє життя і свою долю – це право людини. Мене останнім часом багато питали про Марші рівності у Києві, ЛГБТ, чи пройшов би парад у Чорткові. Звичайно, я відповів, що це право кожного. Нехай людина робить, що хоче, хай просто публічно не нав’язує свою думку іншим.

У цьому випадку я нав’язую свою думку про сім’ю, але як керівник я маю право на власну позицію. Знову ж таки: я толерую рівність. Робіть, що хочете, люди, це ваше життя, ваша справа. Нав’язувати комусь, зобов’язувати до якихось речей – це неправильно. Щодо материнства це право жінки, право сім’ї. Як чоловік, я за те, щоб було багато дітей, ми продовжували свій рід. Як керівник міста чи політик, я за те, щоб людей багато народжувалося, бо багато помирає і ми вмираємо українці як нація. Як у колеги, звичайно, у мене виникають труднощі, коли жінка йде у декрет. Але ми це вітаємо, бо Бог дає дитину, це понад усе. Якщо жінка не хоче народжувати, то це її справа. Я за те, щоб люди обирали собі те, чого хочуть.

Діана Буцко: Ви сказали, що проти того, щоб люди публічно навязували свою думку. Прайд є таким нав’язування чи це висловлювання за права людини?

Володимир Шматько: Це не нав’язливо, але з цього приводу є багато різних думок. Вони мають право робити, що хочуть, бути вільними. Мене це не хвилює. Тільки не можна людей принижувати поліцією. Коли у цьому році люди виступали за традиційні цінності, а їх там поліція намагалася розігнати (мова йде про Марш рівності, який пройшов у Києві 17 червня, – ред.). Це дуже нетолерантно.

Діана Буцко: Прайд можливий у вашому місті?

Володимир Шматько: Я думаю, він не можливий через те, що 99,9% людей у Чорткові ці цінності не підтримують. Ми, як влада, забезпечимо доступ і виступи, хоча розуміємо, що, якщо вони б це зробили, критики від усього міста, від священиків було би дуже багато. Це важко – нести відповідальність за ті речі, які ти не сповідуєш, але ти мусиш це робити, бо у житті ти за рівність людей. Я не думаю, що парад відбувся би у такій формі, бо це був би великий осуд. Я знаю, як налаштовані люди християнського формування. Можливо, такі люди (ЛГБТ, – ред.) у Чорткові є, і це їхнє право. Може, вони поки що не публічні і тримають це у таємниці.

Діана Буцко: Тобто якби така заявка надійшла, ви б її погодили?

Володимир Шматько: Я сам не погоджую – це розглядає виконком. Я впевнений, що вони би за це не проголосували, бо вони занадто християнських напрямків, але як керівник я б намагався їм пояснити, що люди мають право на право. Це тяжко пояснити, бо ви не знаєте нашої ментальності там.

Діана Буцко: В іншому інтерв’ю сказали: «Краще буду, як тато, мужиком». Що, на вашу думку, означає бути мужиком?

Володимир Шматько: У 16 років я хотів бути водієм-далекобійником і працювати важко, як батько, на техніці. Тоді емоційно переконував маму, що я ніколи не буду начальником, не буду ходити у краватці, білій сорочці, бо це неправильні чоловіки. Чоловік – це той, хто працює фізично. У мене батько дуже простий, прямий, правильний чоловік. Я на нього дуже рівнявся: якщо треба, зробимо, будемо мучитися, немає грошей – заробимо. Ми сільська сім’я. Дуже не розумів чиновників. Але сталося по-ішому.

Діана Буцко: Далі хотіла б поговорити про гендерних експерток, які приїжджали до вас у міськраду. Як виникла така ідея?

Володимир Шматько: Це була ідея Олі (Неманежиної – керівниці ГО «Жіночі Ініціативи», гендерної експертки, – ред.). Це класна ідея, правда, були лише жінки.

Діана Буцко: Я бачила на фотографіях чоловіків.

Володимир Шматько: Це спочатку, потім вони відлучилися. Я не був увесь день, виступив, привітав, почув деякі їхні позиції, а далі був змушений працювати. Ми дуже довго планували дати, коли можна ці виступи послухати. Я радий, що таке відбулося у Чорткові. Жінки, які вийшли після цього заходу, багато нових речей дізналися про свої права. Ще, напевно, днів зо два у міській раді обговорювали. У рутинному житті вони таких речей не помічають, а тут їм приїжджають експерти і розказують, як бути жінкою.

Діана Буцко: Що для вас було відкриттям із того виступу? Що ви, можливо, запроваджуєте у своїй роботі?

Володимир Шматько: Мова йшла про те, що жінки заробляють менше. Оля наводила статистику, що ми цього не помічаємо, але насправді робота жінок менш оплачувана, і називала посади жінок. Хоча у нас у міській раді жінки заробляють більше, ніж чоловіки.

Я тепер розумію, що маю велику відповідальність пояснити всьому суспільству публічно, бо я міський голова, публічна людина, як політик і як чоловік, чому це сталося. Це важко, бо я не сповідую тих речей, які там були написані. Зараз тяжко виправдовуватися чи пояснювати свою позицію, бо немає що.

Діана Буцко: Жінка може стати міською головою Чорткова?

Володимир Шматько: Була кандидатом, Оксана Тимофіївна (Чайчук, – ред.). Вона програла, тепер стала головою адміністрації. Вона дуже сильна і вольова. Мені з нею не просто – вона уже з досвідом. Цікава співпраця. Чи може бути мером? Була Марія Михайлівна, вона виконувала обов’язки. Ще у 50-х чи 60-х роках була жінка, але тоді ж призначали. А так переважно чоловіки.

Діана Буцко: Думаєте, це пов’язано з упередженням населення?

Володимир Шматько: Ні, зараз жінки входять у ділову сферу життя, проявляють професіоналізм. Це добре, жінок у природі більше. Коли їх залучають до праці, до розвитку країни, міста – це дуже класно.

Діана Буцко: Повертаючись до теми гендерної рівності: ви, як представник влади, як можете запроваджувати гендерну рівність? І чи вважаєте, що це потрібно?

Володимир Шматько: За 10 років у роботі політики місцевого рівня я не побачив проблем у цьому. Може, тому, що жінки про це вголос не говорять. Я не знаю жодної історії в нас, коли б жінки виступали за свої права, тому що їх образили чи не давали більшої зарплатні, а ми, представники влади, громадянського суспільства, це забороняли. Такого у нас не було. Я не знаю про проблему гендеру у нас. Має бути абсолютна рівність. Я за відповідальність, я за активність, професіоналізм, щоб усім було комфортно. Від кожного керівника має бути результат. Неважливо, чи це жінка, чи це чоловік. Має бути відповідальність за свою роботу.

Схожі записи

6 зимних стипендий и грантов для женщин

admin

Гендерна рівність у вищій освіті Німеччини: як втілюють політику рівних прав і можливостей

Марценюк Тамара

Сексуальні домагання на робочому місці — що говорить закон

admin

Залишити коментар