Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Українські винахідниці та діячки науки, що просували світ уперед та продовжують це робити
Статтi

Українські винахідниці та діячки науки, що просували світ уперед та продовжують це робити

Жінки, які хочуть вищої освіти будуть страждати від розладів шлунку, зтяжеління головного мозку і слабкого тіла. Таку сентенцію-нісенітницю  висував в 19 сторіччі видатний гарвардський учений Едвард Кларк. Тому не дивно, що повний доступ до освіти жінки отримали набагато пізніше. І лише у 20 столітті вони вперше почати отримувати рівні права і в освіті, і у винахідництві. Так, серед жінок багато науковців та розумниць, які революційно змінили життя світу завдяки власним здібностям. Варто лише згадати Сару Уокер, Олів Денніс, Хеді Ламарр. Цей перелік можна продовжити і українками.

Ілюстрація: science.spb.ru
Ілюстрація: science.spb.ru

«Повага» презентує вам добірку Топ-10, на наш погляд, цікавих та впливових для світу науки жінок, що мають українське походження. Переважно, українки відзначилися у сферах хімії, фізики, біології та медицини. При чому у власній державі їхні революційні розробки часто незнані. А чи знаєте когось із них ви?

Велетенські устриці, які зазвичай мешкають на Далекому Сході та біля тихоокеанських берегів Сполучених штатів, стали доступніші українцям. Ще у 2005 році у Севастополі біологині Ганна Піркова та Людмила Ладигіна винайшли спосіб вирощувати їх у Чорному морі. За це дослідження вчені отримали золоту медаль Всесвітньої організації інтелектуальної власності при ООН у номінації «Жінка-винахідник року». Їхній метод вже впроваджується у кількох фермах світу. До того ж устриці не тільки делікатес, а й природний очищувач для води.

Фото: niklife.com.ua
Ганна Піркова та Людмила Ладигіна. Фото: niklife.com.ua

Ліпший за вітчизняні фільтри та усі закордонні аналоги. Кращий поглинний матеріал у світі створила у складі команди вчених Ірина Уварова з інституту проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича. На основі активованого вуглецевого волокнистого матеріалу (АВВМ) можна створити  фільтри для стічних вод, системи очищення повітря і навіть засоби швидкої допомоги при аварійних ситуаціях на атомних станціях.

Ірина Уварова, фото nas.gov.ua
Ірина Уварова, фото nas.gov.ua

Для спортсменів та людей із зайвою вагою викладачка Луганського університету, докторка технічних наук Людмила Сєногонова у 2013-тому розробила солодощі, що змушують худнути. Серед складових — шоколад, горішки, сухофрукти, вітаміни та лікарські трави. Три види цукерок вже випробували на олімпійській збірній України.

Людмила Сєногонова, фото: Фейсбук
Людмила Сєногонова, фото: Фейсбук

Цілих п’ять революційних методик у сфері лікування то операцій при хворобах легенів створила та впровадила Заслужена лікарка України, відома Київська хірургиня та пульмунологиня — Ольга Авілова. Під її керівництвом створили  службу невідкладної допомоги постраждалим з травмою грудей, спонтанним пневмотораксом та сторонніми тілами в дихальних шляхах та стравоході.

Ольга Авілова, фото: thoracic-surgery.com.ua
Ольга Авілова, фото: thoracic-surgery.com.ua

Аліна Романенко  Київська професорка та академчиня понад півстоліття вивчала онкопатології, лікування раку, чоловічого безпліддя, генетичних змін після Чорнобильської аварії. Разом із колегами з Швеції, Японії та Іспанії опублікувала ряд досліджень молекулярних особливостей процесу виникнення і розвитку злоякісної пухлини в нирках та сечовому міхурі.

Аби діти не хворіли, українська вчена-педіатр Олена Лук’янова у радянські часи виявила складні механізми розвитку захворювань через нестачу кальцію та фосфору. Під час роботи у Київському науково-дослідному інституті  педіатрії, акушерства та гінекології  розробила кілька методів лікування кісткових захворювань. Лікарка та професорка брала учать у створенні на той час революційного препарату Відеїн-3, який лікує рахіт у дітей, гіповітаміноз у вагітних та навіть остеопорози. Займалась, окрім іншого, і впровадженням методів ультразвукової діагностики у дітей. На її рахунку 18 патентів України. За внесок у науку Олена Лук’янова у 2003 отримала Оксфордську «Нагороду тисячоліття за заслуги перед людством».

Марина Родніна — уродженка Києва, професорка біохімії, директорка відділу фізичної біохімії Інституту біофізичної хімії Товариства Макса Планка в Геттінгензі. Вона вивчає механізми функціонування рибосоми — елемента, що міститься безпосередньо всередині клітини. Основна його функція — біосинтез білка.  І тут нагорода знайде свою героїню вже зовсім скоро — 1 березня 2016 в Берліні відбудеться вручення премії Лейбніца, а Марину Родніну нагородять за дослідження функцій рибосом.

Марина Родніна, фото: www.5.ua
Марина Родніна, фото: www.5.ua

Ще одну науковицю відкрив Україні вже відомий нам Інститут проблем матеріалознавства імені Івана Францевича. Там у відділі фізики міцності і пластичності матеріалів працює Наталія Ульянчич. Жінка створює біоактивні кераміку, яка розчиняючись у кістках заміщується повноцінною кістковою тканиною. Важливо зауважити — такі матеріали не викликають відторгнення і не мають домішок важких металів. Крім того є в Наталії й інші розробки. В Інституті разом із іншими вченими створює нові сплави титану із покриттям біоактивною керамікою. Це допоможе створити вітчизняні якісні ендопротези суглобів.

Наталя Ульянчич
Наталя Ульянчич, фото: volynnews.com

А от Світлана Марченко, кандидатка біологічних наук, розробила портативний біосенсор для одночасного аналізу креатиніну і сечовини. За дві хвилини і навіть в домашніх умовах завдяки цьому приладу можна отримати значення показників, які можуть свідчити про наявність ниркової недостатності. Застосовувати планують під час проходження хворими процедури гемодіалізу, аби визначити тривалість процедури. Наразі аналогів в Україні не існує.

За рейтингом ООН, Україна за рівнем грамотності посідає 9 місце з 177 країн світу. Тож нам варто чекати на появу нових зірок на науковому небосхилі.

Галина Михайлова

Схожі записи

Щоб досягнути гендерної рівності, треба 134 роки — Global Gender Gap Report

Секс-просвіта і презерватив, як лінія розмежування

Із другорядної персонажки — у головну: «Гамнет» Меґґі О’Фаррелл як голос Енн Гетевей, а не Вільяма Шекспіра

Валерія Сергєєва

1 comment

Коментарі закриті.