Жінки, які хочуть вищої освіти будуть страждати від розладів шлунку, зтяжеління головного мозку і слабкого тіла. Таку сентенцію-нісенітницю висував в 19 сторіччі видатний гарвардський учений Едвард Кларк. Тому не дивно, що повний доступ до освіти жінки отримали набагато пізніше. І лише у 20 столітті вони вперше почати отримувати рівні права і в освіті, і у винахідництві. Так, серед жінок багато науковців та розумниць, які революційно змінили життя світу завдяки власним здібностям. Варто лише згадати Сару Уокер, Олів Денніс, Хеді Ламарр. Цей перелік можна продовжити і українками.
«Повага» презентує вам добірку Топ-10, на наш погляд, цікавих та впливових для світу науки жінок, що мають українське походження. Переважно, українки відзначилися у сферах хімії, фізики, біології та медицини. При чому у власній державі їхні революційні розробки часто незнані. А чи знаєте когось із них ви?
Велетенські устриці, які зазвичай мешкають на Далекому Сході та біля тихоокеанських берегів Сполучених штатів, стали доступніші українцям. Ще у 2005 році у Севастополі біологині Ганна Піркова та Людмила Ладигіна винайшли спосіб вирощувати їх у Чорному морі. За це дослідження вчені отримали золоту медаль Всесвітньої організації інтелектуальної власності при ООН у номінації «Жінка-винахідник року». Їхній метод вже впроваджується у кількох фермах світу. До того ж устриці не тільки делікатес, а й природний очищувач для води.
Ліпший за вітчизняні фільтри та усі закордонні аналоги. Кращий поглинний матеріал у світі створила у складі команди вчених Ірина Уварова з інституту проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича. На основі активованого вуглецевого волокнистого матеріалу (АВВМ) можна створити фільтри для стічних вод, системи очищення повітря і навіть засоби швидкої допомоги при аварійних ситуаціях на атомних станціях.
Для спортсменів та людей із зайвою вагою викладачка Луганського університету, докторка технічних наук Людмила Сєногонова у 2013-тому розробила солодощі, що змушують худнути. Серед складових — шоколад, горішки, сухофрукти, вітаміни та лікарські трави. Три види цукерок вже випробували на олімпійській збірній України.
Цілих п’ять революційних методик у сфері лікування то операцій при хворобах легенів створила та впровадила Заслужена лікарка України, відома Київська хірургиня та пульмунологиня — Ольга Авілова. Під її керівництвом створили службу невідкладної допомоги постраждалим з травмою грудей, спонтанним пневмотораксом та сторонніми тілами в дихальних шляхах та стравоході.
Аліна Романенко — Київська професорка та академчиня понад півстоліття вивчала онкопатології, лікування раку, чоловічого безпліддя, генетичних змін після Чорнобильської аварії. Разом із колегами з Швеції, Японії та Іспанії опублікувала ряд досліджень молекулярних особливостей процесу виникнення і розвитку злоякісної пухлини в нирках та сечовому міхурі.
Аби діти не хворіли, українська вчена-педіатр Олена Лук’янова у радянські часи виявила складні механізми розвитку захворювань через нестачу кальцію та фосфору. Під час роботи у Київському науково-дослідному інституті педіатрії, акушерства та гінекології розробила кілька методів лікування кісткових захворювань. Лікарка та професорка брала учать у створенні на той час революційного препарату Відеїн-3, який лікує рахіт у дітей, гіповітаміноз у вагітних та навіть остеопорози. Займалась, окрім іншого, і впровадженням методів ультразвукової діагностики у дітей. На її рахунку 18 патентів України. За внесок у науку Олена Лук’янова у 2003 отримала Оксфордську «Нагороду тисячоліття за заслуги перед людством».
Марина Родніна — уродженка Києва, професорка біохімії, директорка відділу фізичної біохімії Інституту біофізичної хімії Товариства Макса Планка в Геттінгензі. Вона вивчає механізми функціонування рибосоми — елемента, що міститься безпосередньо всередині клітини. Основна його функція — біосинтез білка. І тут нагорода знайде свою героїню вже зовсім скоро — 1 березня 2016 в Берліні відбудеться вручення премії Лейбніца, а Марину Родніну нагородять за дослідження функцій рибосом.
Ще одну науковицю відкрив Україні вже відомий нам Інститут проблем матеріалознавства імені Івана Францевича. Там у відділі фізики міцності і пластичності матеріалів працює Наталія Ульянчич. Жінка створює біоактивні кераміку, яка розчиняючись у кістках заміщується повноцінною кістковою тканиною. Важливо зауважити — такі матеріали не викликають відторгнення і не мають домішок важких металів. Крім того є в Наталії й інші розробки. В Інституті разом із іншими вченими створює нові сплави титану із покриттям біоактивною керамікою. Це допоможе створити вітчизняні якісні ендопротези суглобів.
А от Світлана Марченко, кандидатка біологічних наук, розробила портативний біосенсор для одночасного аналізу креатиніну і сечовини. За дві хвилини і навіть в домашніх умовах завдяки цьому приладу можна отримати значення показників, які можуть свідчити про наявність ниркової недостатності. Застосовувати планують під час проходження хворими процедури гемодіалізу, аби визначити тривалість процедури. Наразі аналогів в Україні не існує.
За рейтингом ООН, Україна за рівнем грамотності посідає 9 місце з 177 країн світу. Тож нам варто чекати на появу нових зірок на науковому небосхилі.
Галина Михайлова
1 comment
Коментарі закриті.