Працівниці виконавчого комітету Уманської міської ради заявили про тиск і цькування з боку народного депутата Антона Яценка. Вони оприлюднили листування, з якого видно, що нардеп називає їх «повіями», що надають інтимні послуги своїм керівникам та вдається до прямих грубих образ. Жінки поскаржилися до Верховної Ради, записавши відеозвернення. Пояснили, що вдалися до такого кроку, щоб змусити депутата поважати держслужбовиць і припинити тиск на них.
Тим часом Яценко вже встиг заявити, що все це провокації, а він ніякий не сексист, а борець із корупцією, що намагається «вивести на чисту воду» мера і його команду. Що стало причиною конфлікту й чому нардеп криє матом рядових працівниць виконкому, з’ясовували 50%.
«Ми стали на захист своєї гідності, тому що нардеп перейшов межу», – говорить Вікторія Роговенко із відділу кадрової роботи виконкому. Вона була однією із тих працівниць, які 11-12 січня опублікували в Фейсбуку новину, де журналісти «Телебачення Торонто» пояснюючи, що таке джинса, зокрема згадали про Антона Яценка, котрий обирався по округу, куди входить Умань. Каже, що нардеп якось надто болісно на це зреагував. Настільки болісно, що не полінувався піти під кожен перепост і залишити там образливий коментар.
«Я поширила інформацію, а вже зранку побачила коментар із ненормативною лексикою на свою адресу. Згодом він його видалив», – пригадує Вікторія Роговенко.
Активність і винахідливість народного обранця вражає. Розповідають, що щойно котрась із жінок публікувала пост чи писала коментар на захист своїх колежанок, як уже через п’ять хвилин Яценко міг зателефонувати їй або ж її чоловікові (!) з погрозами і вимогами негайно все видалити.
Листування між Яценком і держслужбовицями тривало впродовж вихідних. Головними «аргументами» депутата були тиск, образи та погрози. Причому погрози дуже конкретні. «Слідкуйте за пресою», – писав він, натякаючи, що невдовзі місцеві ЗМІ опублікують якийсь «компромат».
«Прийшовши на роботу наступного дня, я виявила, що схожі повідомлення з погрозами надходили ще декільком колежанкам. Але через кілька годин стало відомо про публікацію, і вона була саме про мене. Це мене дуже обурило і водночас налякало. Почала переживати за свою дитину – щоб через це вона не стала у школі жертвою булінгу. Відразу подумала, що її це може торкнутися, якщо всі цю статтю прочитають», – розповідає одна з працівниць, про яку уманське видання опублікувало кілька брудних текстів.
Так, у матеріалі, під яким не було підпису, її назвали «вдаваною тигрицею» і «екстравагантною жіночкою, що добре влаштувалася». Подавалося це все, як «розслідування корупційних дій керівництва мерії»:
«Наша редакція з’ясувала інформацію про те, що в Уманській міській раді працівників на посади відбирають не за конкурсом, а за власними критеріями, такими як жіноча стать, зовнішність, фігура та вік. А їхні послуги, звичайно ж, фінансуються за наші з вами гроші – з міського бюджету», – писало видання.
Далі натякалося, що працівниця нібито є коханкою першого заступника міського голови, і що це «хороша тема для розслідування для правоохоронних органів». На цьому перелік «вражаючих фактів» завершувався, а видання «перемикалося» на заступника мера.
Жінка почувається пригнічено. Просить не називати її й не оприлюднювати скріншоти матеріалів, бо там вказане прізвище і є її світлини.
«Зрозуміло, що це був тиск на працівниць міської ради. Ця ситуація обурила всіх жінок у нашому колективі, тому ми почали збиратися і гуртуватися, щоб більше такого не повторювалося», – пояснила наша співрозмовниця, розповідаючи про запис відеозвернення до Верховної Ради.
«За ці роки лилося багато бруду, але останньою краплею стала ця стаття про нашу колегу. Порядна дівчина. Має чоловіка та доньку-підлітка. Я зайшла до неї, а вона в сльозах. Боялася дитину відправляти до школи. Ми всі заступилися і почати активно коментувати ті пости з ганебною статтею», – каже начальниця відділу взаємодії з депутатами Уманської міської ради Тетяна Іванова.
У міській раді висловлюють припущення, що можливо, готувалися замовні статті й про інших працівниць, але через розголос кривдники дали задній хід. Обурення наростало, а коментарів на підтримку жінки, проти якої звели наклеп, було настільки багато, що через кілька днів сайт видалив матеріали.
Одна з ініціаторок звернення – секретар Уманської міської ради Людмила Кирилюк – каже, що це не вперше Яценко вдається до погроз та приписує комусь із працівниць виконкому сексуальні стосунки з посадовцями. Для відео крім останніх повідомлень спеціально обрали низку скріншотів за 2016-2017 роки, щоб продемонструвати, що подібна манера спілкування притаманна для нардепа.
«Крім відеозвернення ми також написали листи на Уповноважену з прав людини Верховної Ради та до підкомітету з питань депутатської етики Комітету з питань регламенту та організації роботи парламенту. А міський голова подав позов проти Яценка про захист ділової репутації через звинувачення працівників міськради у корупції. Щодо дівчат, то можливо, вони теж будуть позиватися. Я не можу за них говорити, бо знаю, що дехто боїться», – пояснила Людмила Кирилюк.
Тим часом працівниці виконкому без особливого захвату сприймають пропозицію захищати свою гідність у суді. Згадують про волонтерку Ольгу Ситник, яка нібито безрезультатно судиться із нардепом Яценком щодо захисту честі й гідності. Насправді, як нам вдалося дізнатися, йдеться про позов воїна АТО Олега Герваса. Це військовослужбовець, який захищав Донецький аеропорт. Яценко в листуванні назвав його мародером і насильником. Ольга Ситник є соратницею Герваса і підтримує його в судовій тяганині, яка триває ось уже кілька років. Нардеп судові засідання ігнорує.
«Чесно кажучи, я дуже добре розумію судовий процес, тому не бачу сенсу в тому, щоб позиватися. От уявіть собі: позов буде розглядатися в Печерському суді міста Києва. Судді, швидше за все, будуть максимально затягувати справу, тому засідання призначатимуть рідко. Яценко не з’являтиметься в суд. Навіть, якщо почнемо розглядати справу по суті без його участі, головним питанням буде, як підтвердити, що його сторінка не фейкова», – пояснила Тетяна Іванова.
Юристка, експертка з прав жінок, НГО «Центр «Розвиток демократії» Олена Зайцева, погоджується із тим, що коли мова йде про вислови у соціальних мережах, у суді справді виникають певні труднощі.
«Одна з них – доведення, що писала саме та людина, чиє ім’я є на скрінах. Не хочу розкривати усі моменти таких справ, щоб не ускладнювати роботу адвокатів, лише зазначу, що позитивні рішення у дещо схожих випадках в Україні є. Інша справа, через що доводиться проходити позивачці у таких справах: розголос, звинувачення жертви (дуже поширене в Україні явище), необхідність знов переживати травматичну ситуацію через повторення образливих висловів протягом судового розгляду, витрата часу та ресурсів. Причому сума компенсацій у таких випадках не дуже висока. Тому я б ні в якому разі не звинувачувала жінок, які вирішили не судитися у таких випадках, більше того, в нас немає права (у тому числі й морального) вимагати від постраждалої особи таких дій. Підкреслюю це, оскільки помічаю акцент на «вині» жінок в тому, що вони відмовляються розголошувати випадки сексуальних домагань або інших видів насильства. Не жінки тут крайні, не силами постраждалих це питання має вирішуватись. У першу чергу жінки мають бути певні, що звернувшись за захистом, вони отримають справедливе рішення, а не ретравматизацію, приниження та «сама винна», – зауважила юристка.
Вона також звернула увагу на особливості відеозвернення уманчанок:
«Що стосується юридичної сторони звернення, то хоча цілком правильно було визначено, що мало місце порушення честі і гідності, але це не є порушенням прав «берегині», «матері» або «дружини» – це порушення прав людини. Якщо жінка не є ні матір’ю, ні «берегинею» (і загалом неважливо, яку роль в житті вона собі обрала) – поширення недостовірної інформації, або конфіденційної інформації без її згоди – не допускається. Тобто захист честі і гідності особи базується на правах людини, і не залежить від статі, соціального статусу, наявності шлюбу чи дітей», – наголосила Олена Зайцева.
Вікторія Кобиляцька, 50%
