У Збройних силах України служать понад 42 тисячі жінок, ще 18 тисяч обіймають цивільні посади. За цей час українки здобули право воювати нарівні з чоловіками: у Міністерстві оборони розширили перелік бойових посад для жінок, намагаються розв’язати проблему жіночої форми, тестують бронежилети для військовослужбовиць.
Здавалося б, жінка вже не має доводити, що вона стала до лав ЗСУ захищати країну. Але періодично в соцмережах з’являються дописи про «берегинь в армії», де нафарбовані дівчата з розпущеним волоссям перебувають в окопах, що аж ніяк не відображає реальних умов служби українок на передовій, як-от, в останньому дописі Угруповання об’єднаних сил.
«Вони взагалі уявляють, який вигляд має людина в окопі? Зате гарний антураж — подивіться, наші дівчата найкращі, із чистими руками, у чистих бронежилетах, із вимитим волоссям і таке інше», — коментує військовослужбовиця ЗСУ Ольга Матвієнко.
Війна — це кров, бруд і піт, як би пафосно це не звучало
Про те, що світлини не відповідають дійсності, говорить і бійчиня Марина Молошна.
«Швидше за все, тих жінок привезли пофотографуватися в траншеях, яких вони, очевидно, не копали, бо це просто нереально з довгими нігтями. Коли я їду в зону бойових дій, то спилюю нігті «під нуль». Зараз, за місяць періодичного перебування в бліндажах, мої нігті точно не в найкращому стані: купа задирок, бруд із-під них доводиться довго вимивати, а така можливість не завжди є. Макіяж зробити в цих умовах реально, але яка в цьому доцільність — не знаю. Жінок із макіяжем я бачила тільки в штабах, але аж ніяк не на бойових посадах, — резюмує військовослужбовиця. — Розпущене волосся в армії, як у жінок, так і в чоловіків — це не практично, зокрема на бойових завданнях. Жінки, якщо мають час, то заплітають його, якщо не мають, то роблять нашвидкуруч «низькі» гульку або хвіст. Низькі, бо треба, ще й шолом нормально надягнути».
На думку бійчині, такі фото викривлюють реальність, адже війна — це не про красу.
«Війна — це кров, бруд і піт, як би пафосно це не звучало. Такі фото заспокоюють суспільство, але ми вже достатньо погралися в заспокоєння, потрібно показувати правду», — резюмує військовослужбовиця.
Жіноча військова форма — це про зручність, а не про красу
Підкладають дров до багаття й деякі виробники жіночої військової форми, відверто сексуалізуючи жінок у рекламі цього виду вбрання. Часто дівчат зображують з укороченою верхньою частиною одягу або намагаються сфотографувати у штанях так, щоб підкреслити сідниці тощо.
Самі ж військовослужбовиці наголошують: в окопах головне — щоб одяг був зручним, а не гарним.
«Є нормальні майстерні, які шили цивільне вбрання, потім перепрофілювалися на військовий одяг, зокрема на виготовлення форми для дівчат. Вони рекламують це просто як форму для жінок, виготовлену за лекалами з урахуванням анатомічних особливостей (штани з високою талією, нормально викроєний таз, кітель із виточками тощо). Я замовляла в таких і зимову, і літню польову форму. А є виробники, які шиють лише для штабних військовослужбовиць. І тут акцент не на тому, що тобі зручно в цьому рухатися. А «зручно» означає, що добре в цьому не лише папери в машині перевозити, а й щось робити на полігоні або в реальних умовах», — говорить Ольга Матвієнко.
Марина Молошна зазначає, що вона та її посестри неодноразово стикалися з об’єктивацією з боку чоловіків. А недобросовісна реклама посилює такі тенденції.
«Військову форму для жінок треба рекламувати так само, як чоловічу — чоловіків же не фотографують для цього з голим животом чи виставленою дупою, — каже бійчиня. — У формі головне — щоб вона була зручна, а це зокрема залежить і від того, як добре одяг «сидітиме». Тому фотографії моделей у військовій формі потрібні з різних ракурсів. Але ці світлини можна зробити звичайними, без акценту на жіночому тілі.
Читайте також: Жіноча форма: як fashion-індустрія допомогає військовослужбовицям
«Таким чином виробники, усвідомлюючи це чи ні, сексуалізують військову тему, просуваючи наратив «Не жінка у війську, а жінка для війська», — говорить Ольга Матвієнко. — Особисто мені це образливо, бо це все переноситься сюди, на службу, коли тебе сприймають винятково як дівчинку в тісних штанах. Тобто виробники описують зручність і функціональність чоловічого одягу, як він швидко сушиться, не протирається, а для дівчат першим пунктом іде «добре підкреслює дупу».
Жіноча уніформа — це насамперед про повагу до жінки
Варто нагадати виробникам, що об’єктивація в рекламі заборонена чинним законодавством. 2021 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №3427 «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі», тож за об’єктивацію, коли акцент роблять на тілі чи на фігурі, а не на людині, передбачені штрафи.
«Я дуже гостро й негативно реагую на таку рекламу. Це чистої води сексизм», — зазначає народна депутатка, засновниця соціальної ініціативи «ArmWomenNow» Ірина Никорак.
Читайте також: Міноборони тестує перші зразки бронежилетів для жінок
На її думку, така реклама принижує військовослужбовиць і посилює гендерні стереотипи в армії, з якими тяжко борються захисниці та її соціальна ініціатива.
«Давайте звернемося до Закону «Про рекламу». По-перше, натяки на сексуальність у рекламі дозволені лише тоді, коли вони безпосередньо стосуються рекламованого продукту. По-друге, пропагування насильства й сексизму забороняє закон, і споживач може звернутися до контролюючих органів, зокрема Держпродспоживслужби, і рекламодавець заплатить штраф, — підкреслює народна депутатка. — Я хотіла б звернутися до продавців. Якщо ви допускаєте об’єктивацію в рекламі жіночої уніформи, ви зневажаєте тисячі сімей, матерів, дружин, сестер, які нині захищають країну нарівні з чоловіками! Така реклама — точно не про креатив! Жіноча уніформа — це насамперед про повагу до жінки, її гідність, самовіддачу, вірність присязі, ефективність під час виконання бойових завдань. Доносьте до аудиторії ці якості наших українок-бійчинь. Бо реклама — це частина інформаційного простору. І зараз ви тиражуєте хибні меседжі, дискредитуючи військовослужбовиць й працюючи таким чином на ворога. Не пропагуйте стереотипи — пропагуйте повагу й толерантність».
Наталка Сіробаб
