«Ми тут всі разом, щоб сказати: світ має перестати бути суто чоловічим», – із такими словами розпочала перший в історії України жіночий конгрес народна депутатка та співголова МФО «Рівні можливості» Олена Кондратюк.
У залі конгресу зібралось близько 300 жінок і чоловіків, які досягли успіху в політиці та бізнесі, а також представників та представниць неурядових організацій і медіа. «Повага» відібрала найяскравіші цитати, сказані упродовж першого дня Українського жіночого конгресу.
Першим спікером заходу став прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він заявив, що вважає себе соратником тих, хто прагне забезпечення рівноправ’я в Україні.
«Напевно, ще не всі у владі, усвідомлюють важливість рівності, захисту прав. Ми почали змінювати законодавство в українському парламенті для забезпечення вперше 30 % бар’єру для участі у місцевих виборах, тому що потрібно рухатись далі. Нам треба забезпечувати таку ж участь, а, можливо, і більшу, на національних виборах», – заявив прем’єр-міністр.
Володимир Гройсман відзначив, що сьогодні в українському парламенті є тільки 12% жінок, але навіть такий «скромний» відсоток компенсований їхньою енергією.
«Але тимчасово компенсовано… На моєму професійному житті доводилось працювати, де є жіночі колективи, і це є зовсім інший рівень відповідальності, компетентності, наполегливості. Тільки так ми можемо забезпечити якісні зміни у країні».
Прем’єр-міністр також наголосив, що теперішній уряд став першим, який почав запроваджувати правові інструменти для досягнення гендерних питань. Зокрема, за його словами, було створено уповноваженого з питань гендерної рівності і почали формувати офіс у цих питаннях.
Водночас віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що сьогодні 75% жінок-держслужбовців не мають керівних посад.
«Ми рухаємося далі по сходинках, і, коли доходимо до заступників міністра, ми маємо в принципі набагато кращу картину, стосовно їхньої участі: 40% жінок є заступницями міністрів. Раніше у нас такого не було»
Також на думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, незважаючи на те, що в українському парламенті 12% жінок, «деколи складається враження, що їх 50%».
«Чому так? Через те, що жінки небайдужі, активніше беруть участь у виконанні своїх і повноважень і поза своєю сферою відповідальності намагаються простягнути руки допомоги тим, до кого можуть добратися, чого немає у чоловіків. Напевно, це зараз ті жінки у парламенті, які прокладають шлях для всіх тих інших, хто прийде далі, і кому вже не треба буде розсувати ці межі, а просто почати працювати професійно», – поянює віце-прем’єр-міністерка.
Директорка Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ Інгібйорг Гісладоттір розповіла, що раніше працювала у політиці близько 30 років. І одна із причин, чому вона прийшла у цю сферу, це щоб вирішити питання гендерної рівності.
«Коли жінки збираються разом, дійсно об’єднують свої зусилля, показують солідарність. І коли збираються з усіх сфер життя, усіх дискусійних платформ – тоді вони можуть рухати гори. Я вірю, що зараз є такий момент в Україні», – зазначила Інгібйорг Гісладоттір.
Директорка Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ також поділилась із українськими жінками та чоловіками рецептом «гендерного успіху».
«Перший компонент – сильний рух жінок, те що зрушує цей порядок денний з місця. Другий – політичний вплив того, хто хоче дійсно рухати вперед цей порядок денний. І той, хто, може від імені жіночого руху ризикнути. Тому що, з політичної точки зору, це великий ризик дійсно говорити про ґендерну рівність жінок і не соромитись цієї роботи. Третій компонент – гроші. Тому що потрібні гроші, щоб зміните це на краще», – пояснює Інгібйорг Гісладоттір.
За словами першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко, сьогодні уже вдалося трошки подолати сексизм в українській політиці.
«Тому що сьогодні, коли ти говориш колезі, що він сексист, то це для нього найстрашніший ляпас. Ми примусили деяких підстаркуватих ловеласів за те, що «в 45 років баба згорблена там десь стоїть» – цього вже не можливо сказати у політиці. Але стереотипів ще дуже багато», – каже Ірина Геращенко.
Перша заступниця голови Верховної Ради пояснює, що, у першу чергу, ці стереотипи існують щодо сприйняття жінки у політиці.
«Немає жодної української жінки у політиці, яка би не чула у свою спину секситських висловлювань щодо віку, статі, зовнішності, ваги, кольору волосся, щодо «а де вона була до цього, а як вона зробила цю кар’єру». Та запитайте у себе, дорогі наші, іноді пузаті, неспортивні, без вищої освіти», – каже пані Геращенко.
Вона переконана, що українські жінки повинні бути більше долучені до миротворчого процесу.
«Так було в Хорватії, північній Ірландії. Де саме жінки, коли вони сіли за стіл переговорів, змогли підштовхнути усі політичні партії підписати мирні угоди. Не тому, що жінка більш компромісна і мотивована на мир. Жінка, як правило, більш жорсткий переговорник, бо вона буде захищати свої принципи і не буде боятися. Я впевнена, що миротворчі зусилля українських жінок і потенціал ще не до кінця розкриті».
Державна міністерка Грузії з питань примирення та громадської рівності Кетеван Ціхелашвілі переконана, що роль жінки у мирі та стабільності світу сьогодні є провідною.
На її думку, окрім уразливості під час конфліктів, жінки також є дуже стійкими та сміливими.
«Декілька років тому, коли я прийшла на цю посаду, то одні з перших людей, які прийшли до мене, це були матері, які втратили своїх синів в Абхазії у 90-ті роки. Вони прийшли і говорили до мене про важливість примирення і діалогу, щоб більше ніколи не було таких трагедій і такого болю. І вони дали можливість допомогти у перших цих роках. Я черпаю звідти натхнення і вірю, що це є найміцніші фактори змін. Тому що у такому турбулентному світі, який не стає більш безпечним, принаймні у наших країнах, де є і суспільні негаразди, і негаразди з безпекою. Тим не менше, ми можемо об’єднувати зусилля, і ми маємо вкладати у себе. Чи це світ був би інший, якби жінок було жінок залучено? Я думаю, що так, було би краще».
Слідкуйте он-лайн за Першим українським жіночим конгресом тут.
Наталія Роп
