Image default
Статтi

Сексизм, цькування і підкилимні ігри: від чого потерпають політикині напередодні виборів

Нині спостерігаємо на політичній арені чергове загострення. Чоловіки не добирають слів і розкидаються сексистськими висловлюваннями на всі боки. Чого тільки вартують репліки нардепів Сергія Власенка та Володимира Мисика про віце-спікерку Ірину Геращенко й депутатку Вікторію Пташник! Стрімке наближення виборів активізує злісних сексистів і змушує їх показувати своє справжнє обличчя. Однак є також речі, які залишаються «за кадром». А підкилимні інтриги це завжди страшніше, ніж публічні образи й напади.

Коли поступ жінок муляє очі чоловікам

Ольга Неманежина

Керівниця ГО «Рада Жіночих Ініціатив» Ольга Неманежина, яка також є членкинею однієї з політичних партій, розповіла про ситуацію, що виникла всередині політичної сили. За її словами, представниці «жіночого крила» партії потерпають від переслідувань із боку однопартійців-чоловіків. У хід уже пішли сексистські заяви, цькування в соцмережах і навіть психологічне насильство. Коли ж жінки спробували якось вирішити цю проблему, записали відеозвернення та написали скаргу, хтось із партійців видалив всі документи про рішення політради, а також скаргу й відео.

«На відкритих майданчиках у Facebook викладали неправдиву інформацію про мене та про членкинь «Ради Жіночих Ініціатив», ображали, ставили під сумнів легітимність нашої діяльності… Фактично вони нас почали атакувати, бо ми мали реальні результати роботи», – пояснила Ольга Неманежина.

Організація, яку вона очолює, працює з активними жінками в регіонах, проводить різноманітні тренінги, навчає, як брати участь у виборчій кампанії, захищати свої результати, проводити публічні виступи тощо. Впродовж останнього року «Рада Жіночих Ініціатив» почала активно розбудовуватися, з’явилося багато нових осередків у різних областях України. І виявилося, що деяким чоловікам такий розвиток дуже не до вподоби.

«Я подала скаргу до центральної контрольно-ревізійної комісії та політради, яка розглядає подібні питання, але поки ніякої реакції. Більше того – цих чоловіків навіть не засудило керівництво партії, намагалися їх «відбілювати», а вони тим часом представляють інтереси партії на різних публічних та міжнародних івентах, демонструючи, що в їхніх діях не бачать нічого поганого. Натомість навіть люди, які нас підтримували, почали мені казати: «Навіщо ти це робиш, ти ж шкодиш партії, ти не могла промовчати, це ж свій!». Мовляв, якщо це чужі роблять, то це погано. А якщо це зробила своя людина, то всі починають цю людину захищати й цькують тебе. Позиція така: він – правий, він нічого такого дуже страшного не сказав, а ти просто починаєш цю тему виносити на люди, отже це ти погана. Наразі я для них більший ворог», – констатує політикиня.

Спілкуючись із Повагою, вона також зауважила, що кількість проявів сексизму збільшується напередодні виборів.

«Тому що постає питання, хто буде в виборчому списку, і тоді рішення взагалі не на користь жінок, бо там їх формально ставлять у кінець списку. Жінки це розуміють, і це також ще одна з причин, чому вони не хочуть вступати в партії або балотуватися, відчувають безвихідь. Бо що залишається? Мажоритарка на окрузі, де конкурують чоловіки з фінансовим та адміністративним ресурсом?! Звичайно, жінкам важко!», – наголосила Ольга Неманежина.

Політикині мають навчитися давати опір

Олександра Голуб

На думку голови Ліги захисту прав жінок «Гармонія рівних» Олександри Голуб, нині в суспільстві спостерігається дуже високий рівень агресії щодо жінок, які займають керівні посади й представлені в політиці на різних рівнях.

«Це безпосередньо впливає на те, чи матимуть змогу й бажання жінки надалі йти в політику, коли вони бачать, як політикині потерпають від щоденних погроз і сексизму», – зауважує експертка.

За її словами, українкам, які йдуть у політику, треба усвідомлювати й бути готовими до того, що це сфера, де часто ігноруються загальноприйняті морально-етичні установки.

«Однією із запорук успішного протистояння спробам витіснити жінку з політичної сфери є солідарність жінок-політиків для відстоювання власного представництва. При цьому вони можуть сповідувати різні політичні погляди, але водночас підтримувати одна одну, коли йдеться про дискримінацію за гендерною ознакою. Наразі ми маємо вже значну плеяду українських жінок-політиків, які здатні успішно конкурувати з чоловіками. І їхня кількість поступово зростає. Тому з часом інцидентів щодо дискримінації жінок в політиці меншатиме, а політикині навчаться давати гідний опір подібним нападам», – переконана Олександра Голуб.

Вона також вказала на позитивні зрушення, адже сьогодні досить поширеною є практика створення так званих «жіночих крил» у деяких великих партіях.

«Зокрема, такі структури існують у «Солідарності» та «Самопомочі». «Жіночі крила» виступають з власними ініціативами, які не суперечать загальній лінії партії, але акцентують увагу на питаннях, що пов’язані з проблемами, які турбують жінок. Це нормальний цивілізований підхід, адже половина громадян України – жінки. Й вони повинні мати виразників власних інтересів у політичній сфері. На жаль, «жіноче лобі» в політиці сьогодні лише формується, бракує спільних дій, чітких реалістичних ідей та послідовних кроків заради їх втілення. Але це питання переростання кількості в якість. Чим більше жінок прийде в політику, тим більше шансів, що вони зможуть сформувати новий порядок денний для України, де питання боротьби з гендерною дискримінацією займатимуть чільне місце», – підсумувала голова Ліги захисту прав жінок «Гармонія рівних».

Партії повинні формувати внутрішню політику для попередження дискримінації

Згідно з даними громадської організації «Ла Страда-Україна», 59% жінок потерпають від проявів сексизму в українській політиці, 47% – від сексуальних домагань, 59% – від психологічного насильства, 58% – від словесних образ, 62% від приниження через соціальні мережі та ЗМІ. Такі дані були оприлюднені під час презентації дослідження «Насильство по відношенню до жінок в політиці. Україна» в Українському кризовому медіа-центрі. Дослідження охоплює період з 2010 по 2018 рік і має на меті оцінити ступінь поширення насильства й дискримінації щодо політикинь.

При цьому, опитування народних депутаток, а також жінок, які мають відношення до політики (працівниць Верховної Ради та помічниць народних депутатів), і тих, хто займає керівні державні посади, показало, що 76,5% респонденток вказали на відсутність у політичних партій внутрішньої політики попередження насильства та дискримінації жінок.

Катерина Черепаха

У цьому контексті віце-президентка «Ла Страда Україна» Катерина Черепаха озвучила рекомендації, напрацьовані в рамках цього дослідження:

«Політичним партіям рекомендується формувати внутрішні політики протидії та запобігання внутрішній дискримінації та гендерному насильству по відношенню до жінок-політиків. Проводити міжпартійні навчання по розробці та використанню таких політик, тому що тільки розробити – цього мало, треба їх використовувати й упроваджувати в свою діяльність. Також досить важливим є внесення змін до законодавства та запровадження адміністративної відповідальності фізичних і юридичних осіб за сексизм і дискримінацію. Крім того, потрібно сприяти вживанню та поширенню фемінітивів у публічній сфері для візуалізації діяльності жінок, а також проводити тренінги для представників ЗМІ з питань гендерної рівності, недопущення дискримінації та ідентифікації сексистської мови», – наголосила експертка.

Вікторія Кобиляцька

фото Facebook, uacrisis.org

Схожі записи

«Якщо чоловік стоїть осторонь, це не чоловік»: розмова з п’ятьма феміністами

admin

«Прекрасна стать»: як українські медіа розповідають про жінок?

admin

Проблема ранніх шлюбів у світі та в Україні

admin

Залишити коментар