Повага
  • Головна
  • Статтi
  • «Сексуальні домагання впливають на рівень боєздатності армії»: як розв’язують проблему в ЗСУ
Статтi

«Сексуальні домагання впливають на рівень боєздатності армії»: як розв’язують проблему в ЗСУ

Громадська організація «Інститут гендерних програм» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні втілила проєкт «Невидимий батальйон 3.0. Сексуальні домагання у військовій сфері в Україні». Нещодавно команда незалежних гендерних дослідниць – Тамара Марценюк, Анна Квіт та Ганна Гриценко – презентувала результати соціологічного дослідження на цю тему.

Дослідження тривало з липня по листопад минулого року і складалося з кабінетної та емпіричної частини. У першій науковиці дослідили вітчизняний та світовий досвід врегулювання цієї тематики, правові засади розв’язання проблеми тощо. Друга ж частина передбачала репрезентативне опитування громадян щодо сексуальних домагань у ЗСУ, глибинні та експертні інтерв’ю з військовослужбовицями та військовослужбовцями, онлайн-опитування постраждалих від сексуальних домагань у військовій сфері.

Читайте також: Постсвятковий синдром

Опитування проводив Київський міжнародний інститут соціології у вересні 2020 року. Дослідження мало на меті дізнатися, що про сексуальні домагання в українському суспільстві та в ЗСУ думає громадськість. Людей запитували, чи стикалися їхні родичі чи знайомі з сексуальними домаганнями на робочому місці, як опитувані ставляться до харасменту в ЗСУ та чи треба, на їхню думку, такі факти робити публічними.

Про такі неодноразові випадки відомо 3,7% респондентів. Знають про поодинокі факти 5,5% опитуваних. До слова, жінки вдвічі частіше відповідали, що знають хоча б про один такий випадок. Нічого не відомо про це 87,9% осіб. Складно було відповісти 1,9% опитуваних. 1,1% відмовилися відповідати.

Щодо сексуальних домагань у ЗСУ 20% опитуваних погодилися, що це важлива, але замовчувана тема. 13,9% респондентів уважають цю проблему надуманою.

56% респондентів переконані, що цю тему треба виводити в публічну площину. 7% опитуваних вважає, що це шкодить іміджу ЗСУ. 16,9% переконані, що це може зашкодити постраждалим від сексуальних домагань.

Читайте також: «Поки триває війна, наша армія найкраща у світі»: чи говорять про сексуальні домагання у ЗСУ?

Невидимий батальйон 3.0.

Треба зазначити, що у відповідях були певні гендерні відмінності. Жінки більше підтримують ідею публічності, адже постраждалі зможуть домогтися справедливості. Чоловіки майже вдвічі частіше, ніж жінки, хвилюються за імідж ЗСУ, тому вважають, що таких випадків краще не розголошувати.

В анонімному онлайн-опитуванні серед військових та ветеранів проаналізували різні види сексуальних домагань та насильства, дискримінації за ознакою статі та шантажем на робочому місці у військовій галузі.

Дискримінації за ознакою статі на робочому місці зазнавали більше опитані жінки (82% респондентів), ніж чоловіки (17%). Також жінкам робили частіше сексистські зауваження.

Здебільшого серед кривдників називали осіб, вищих за статусом і рангом. 63% постраждалих нікому не повідомляли, що зазнали сексуальних домагань.

Глибинні інтерв’ю дали змогу дістати ширше уявлення про психологічну атмосферу в українському війську. Із цих розмов стає зрозуміло, що армія – ще не досить дружнє до жінок середовище. Кривдники – здебільшого чоловіки, вищі чи рівні за рангом, або особи під впливом алкоголю чи наркотичних речовин. Наслідки сексуальних домагань: звільнення, зниження мотивації до служби, зміни в поведінці. Усе це свідчить, що прояви сексуальних домагань впливають на якість служби. 

Остаточні результати дослідження будуть доступні в друкованому та електронному вигляді в березні.

Справи про сексуальні домагання в ЗСУ, які набули розголосу

Валерія Сікал та Ольга Деркач - військовослужбовиці, які публічно заявили про домагання

2018 року лейтенантка Валерія Сікал розповіла широкому загалу, що її домагався командир військової частини А-1358 Віктор Іванів. Це була перша заява про гарасмент у Збройних силах України. Втім кримінальна справа за заявою Валерії так і не потрапила до суду. Віктор Іванів досі служить у Збройних силах.

У січні цього року підполковниця Збройних сил України Ольга Деркач заявила, що зазнала сексуальних домагань на службі від її керівника, обласного військового комісара Олександра Криворучка. 

І це зараз перша справа про сексуальні домагання в українському війську, на яку керівництво ЗСУ відреагувало, й обвинуваченого звільнили з посади.

За повідомленням Генштабу ЗСУ 13 січня, Головнокомандувач Збройних сил України, генерал-полковник Руслан Хомчак поставив завдання Військовій службі правопорядку провести службову перевірку за цим фактом.

Для детального вивчення фактів, запобігання і протидії проявам дискримінації та сексуальних домагань на робочому місці серед військовослужбовців створили робочу групу. 

Військова служба правопорядку Збройних сил України провела перевірку за фактом звинувачень у сексуальних домаганнях з боку полковника. Анонімне анкетування, яке провели в обласному військкоматі, частково підтвердило цю інформацію.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «Примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з іншою особою».

Згідно з наказом Головнокомандувача Збройних сил України від 30 січня полковника Олександра Криворучка звільнили з військової служби в запас.

Що треба змінити в українському законодавстві

Акція проти сексуальних домагань у Києві

То чи так мало насправді фактів сексуальних домагань в українському війську? Соціологічне дослідження доводить протилежне. І прикладів позитивного розв’язання цієї проблеми не надто багато.

– Здебільшого проблема постраждалої – це її проблема, яка також впливає на рівень боєздатності нашої армії, – зазначила незалежна гендерна дослідниця Ганна Гриценко під час ще одного онлайн-обговорення результатів дослідження в межах проєкту «Невидимий батальйон 3.0. Сексуальні домагання у військовій сфері в Україні», яке відбулося 27 лютого цього року.

За її словами, справи про сексуальні домагання в українській армії часто вирішують звільненням постраждалої або переведенням до іншої військової частини.

«Гарячі лінії» не анонімні, постраждалі здебільшого бояться туди звертатися, адже про дзвінок просто може дізнатися вище військове керівництво або й безпосереднє командування постраждалих. 

Гендерні дослідниці дають рекомендації, що можна змінити в українському законодавстві, щоб запобігти сексуальним домаганням та насильству в українському війську.

– Насамперед важливо вдосконалити термінологію, яка стосується сексуальних домагань, гармонізувати її в законах України та інтегрувати її у військові статути та кодекс доброчесної поведінки й професійної етики, – зазначає незалежна гендерна дослідниця Анна Квіт. – Також потрібно налагодити механізм подання скарг про випадки сексуальних домагань, щоб це було безпечно для постраждалих. Офіційна статистика говорить, що в Україні зараз майже немає випадків сексуальних домагань у військовій сфері. 

Окрім того, треба налагодити механізми реагування на сексуальні домагання: визначити алгоритм дій постраждалих, командирів, тих, хто розслідує ці випадки тощо.

Постраждалі від сексуальних домагань мають вчасно отримувати професійні юридичні, медичні та психологічні послуги. 

Важливо також підвищувати рівень обізнаності громадян із цієї теми та формувати нульову толерантність у суспільстві до сексуальних домагань.

Яких заходів для запобігання сексуальним домаганням вживають у ЗСУ

Ні - значить ні: фото з акції проти сексуальних домагань

Керівництво Збройних сил України намагається бути в курсі останніх досліджень про сексуальні домагання в армії.  «Відповідно до доручення керівництва Міністерства оборони України, представники відомства брали участь у презентації попередніх результатів соціологічного дослідження «Невидимий батальйон 3.0. Сексуальні домагання у військовій сфері в Україні», який проводили 16 грудня в онлайн-форматі», – йдеться у відповіді Міністерства оборони на запит «Поваги».

Окрім того, як зазначила в коментарі виконавча директорка ГО «Інститут гендерних програм», координаторка проєкту «Невидимий батальйон» Марина Лазаренко, громадська організація систематично надсилає міністерству оборони та Генштабу ЗСУ проміжні результати цієї кампанії.

У жовтні 2020 року Міноборони провело власне соціологічне дослідження «Стан реалізації у Збройних Силах України гендерної політики держави».

Читайте також: «Ні – значить ні»: у Києві відбулася акція проти сексуальних домагань в армії

«У Міністерстві оборони та Збройних силах України розробили Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» до 2025 року, який передбачає низку завдань і заходів стосовно запобігання та протидії сексуальним домаганням, насильству за ознакою статі та сексуальному насильству», – ідеться у відповіді на запит.

Окрім того, працює «гаряча лінія» з питань реагування на факти гендерної дискримінації та насильства за ознакою статі у військових частинах.

На інформаційних ресурсах структурних підрозділів органів військового управління й Генерального штабу Збройних Сил України та в соцмережах систематично розміщують інформацію, спрямовану на глибше усвідомлення у суспільстві ролі жінок у збройному протистоянні з агресором на Сході України.

За підтримки громадської організації «Інформаційно-консультаційний жіночий центр» розробили Індивідуальну інформаційну картку з гендерних питань, яку поширюють у війську.

Аби врегулювати питання реагування, запобігання та протидії проявам дискримінації та сексуальних домагань серед військовослужбовців, у Міністерстві оборони розробили проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання, запобігання та протидії проявам дискримінації та сексуальних домагань серед військовослужбовців», який проходить зовнішнє погодження з центральними органами виконавчої влади.

Наталка Сіробаб,

фото з акції проти сексуальних домагань, Цензор.нет

Схожі записи

NDI шукає координаторів/ок програми по роботі з політичними партіями (англ.)

Які жінки вам подобаються? — 90% ефірного часу перед виборами медіа віддали чоловікам

Баба Охрім

Залишити коментар