Боротьба з домашнім насильством, гендерні квоти, розрив у заробітній платі, залучення жінок в економічні процеси країни, дикунство та краса – такі та низку інших понять обговорили топ-політикині та політики на другому Українському жіночому конгресі. Що обіцяли, які акценти робили і що згадували – читайте у підсумковому матеріалі Поваги.
Перша віце-спікерка Верховної Ради Ірина Геращенко розпочала свою промову з того, що сьогодні важливим є не просто присутність жінок у Верховній Раді, а їхня можливість впливати на прийняття рішення.
«Своїм завданням ми сьогодні бачимо не лише збільшення жінок в політиці. Наше велике завдання – це подолання стереотипів, сексизму в тих сферах, які були дуже консервативними. Перш за все, ми говоримо про силові структури, про армію.
Однією з найбільш консервативних сфер для українських жінок на сьогодні залишається Міністерство закордонних справ. Попри те, що там багато жінок на середній ланці, ми маємо лише кілька жінок послів. Потрібно це долати. Сьогодні за контрактом в ЗСУ служать 25300 жінок. З них – 3300 офіцерок. Це не відповідає потенціалу українських жінок», – сказала Ірина Геращенко.
Головним досягенням Верховної Ради України в питанні гендерної рівності за 2018 рік віце-спікерка вважає прийняття закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях»:
«Ми радіємо, що нам вдалося прийняти закон, який прибирає такі ще радянські стереотипи неможливості призначення жінок на офіцерські посади, і одразу ж маємо перший успіх – жінку-генерала», – зазначила Геращенко.
Щодо обіцянок та зобов’язань – за словами віце-спікерки, нинішній Парламент повинен ратифікувати Стамбульську конвенцію, а наступний бюджет має бути прийнятий з урахуванням гендерної складової.
Міністерка фінансів України Оксана Маркарова зазначила, що цього року гендерне бюджетування уже вперше закладено у трьох міністерствах, а саме – Міністерстві освіти і науки України, Міністерстві культури та Міністерстві охорони здоров’я. За словами міністерки, гендерне бюджетування – це системне вирішення багатьох проблем, і одне із основних завдань уряду – впровадити його у всіх міністерствах.
«Це у наших планах – ми завершуємо в цьому році пілотність, і з наступного року будемо робити це бюджетним правилом», – сказала Оксана Маркарова.
Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко зізнався, що після першого Українського жіночого конгресу у міністерстві, очільником якого він є, провели експертизу – наскільки проекти по регіональному розвитку є гендерно орієнтованими.
«Вони виявилися абсолютно сліпі по гендерному орієнтуванню. Зараз ми запроваджуємо гендерну експертизу усіх нормативних актів», – розповів міністр.
У майбутньому він пообіцяв враховувати в моніторингах розвитку регіонів індекс гендерної нерівності.
«Хочу тут вам присянути на вірність, що Україна має бути рівною», – такими словами прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закінчив свою доповідь на другому Українському жіночому конгресі. А розпочалась його промова з того, що на питання гендерної рівності з часів незалежності не звертали уваги ні влада, ні суспільство. І, за його словами, сьогодні ще залишається «дика» частина суспільна, якій не потрібна гендерна рівність.
«Я думаю, що багато часу на це просто не звертали уваги, але напевне ще є частина суспільства, яка досі хвора, і яка вважає, що гендерна рівність непотрібна», – зазначив Володимир Гройсман.
На думку прем’єр-міністра, жінки-політикині завжди сумлінно виконують свою роботу.
«З власного досвіду можу сказати, що там, де за справу беруться жінки, завжди є ювелірна тонкість, абсолютна відповідальність, і висока якість, і не помічати це чи не визнавати цього було б абсолютно несправедливо», – сказав Гройсман.
Страшенною несправедливістю, чи навіть проявом дикунства Володимир Гройсман назвав розрив у заробітній платні між чоловіками та жінками. Однак з його слів стало зрозуміло, що поки плану дій з подолання цієї проблеми – не існує:
«Нам потрібно подолати ще одну, як я вважаю, страшенно несправедливу нерівність. Це питання оплати праці. Коли ми дивимось на статистику у тому, що жінки чомусь на 25% отримують менше грошей, то повірте, в мене на це питання немає відповіді. За одну і ту саму роботу платити менше? Це невідповідально. Тому я вважаю, що це – дикунство. Це те, що не може бути в цивілізованому суспільстві. На мій погляд ця проблема потребує негайного вирішення. Якщо будуть пропозиції системного врегулювання цієї проблеми, я думаю, що ми її дуже швидко вирішимо», – сказав прем’єр-міністр.
Що сказав Президент?
Свою промову Петро Порошенко почав з філософського визначення, що ж таке Woman power, і як це поняття реалізовується в Україні:
«Україна є країною, де цей термін дуже доречний. Українські жінки найсміливіше говорять про проблеми в країні, вони одні з перших прийняли на себе удари війни. Сестри Музичук принесли шахову корону в Україну. Саме в Україні запустили хештег Янебоюсьсказати задовго до того, як хештег #Meetoo потряс світові соціальні мережі. Цей перелік можна продовжувати безкінечно», – зазначив президент.
Петро Порошенко вважає, що в обороні України внесок жінок і чоловіків є рівноцінним. Так само як Ірина Геращенко, він згадав про прийняття та підписання Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях», згідно якого чимало бар’єрів в армії для жінок формально зникли.
Ключовими проблемами Президент назвав різницю в оплаті праці між чоловіками та жінками, низьке представництво жінок у політиці та домашнє насильство.
«Станом на сьогодні Стамбульську конвенцію вже ратифікували 33 держави. Із жалем констатую, що в нашому суспільстві досі існують певні маніпуляції на цю тематику, зокрема, розуміння терміну «гендер». Хотів би чітко наполягти і закликати спрямувати всі зусилля для того, щоб завершити всі внутрішні державні процедури і ратифікувати конвенцію. Це наше зобов’язання перед європейськими колегами. Бо коли ми говоримо про європейськість України, про європейський рух вперед – всі за. А як голосувати за конвенцію – то не хочуть. Цим ми підтвердимо відданість України і українців європейським цінностям», – зазначив президент.
Під час промови Петро Порошенко неодноразово згадував, що гендерна рівність є однією із вимог західних партнерів, і рух до Європи означає рух в напрямку гендерної рівності, зокрема це стосується питання гендерних квот.
«Запровадження квот у виборче законодавство – це європейська практика. Високий рівень представництва жінок в парламентах, наприклад, у Скандинавських країн, був досягнутий завдяки квотам. Тому я наполягаю на запровадженні гендерних квот», – сказав президент
Як і прем’єр-міністр, Петро Порошенко визнає, що жінки-політики працюють продуктивно та відповідально, принципово підходять до питань:
«Скрізь, де потрібні зміни, самовідданість, чесність, сила духу – ми точно побачимо жінок. Це і є українська Woman power, феномен, який ми, чесно кажучи, ще до кінця не усвідомили», – з усмішкою зізнався президент. І наче на підтвердження цих слів, запропонував привітати оплесками «красиву» народну депутатку:
«Я хочу подякувати співголовам Міжфракційного об’єднання “Рівні можливості”, і пані Олена Кондратюк, і пані Войцеховська, і Альона Бабак, Марія Іонова – подивіться, яка вона красива! Давайте оплесками Машу привітаєм!», – сказав президент. Звертання до народної депутатки «Маша» – не було виключенням у його промові, впродовж якої він «дружньо» звертався на «ти» до політикинь, називаючи їх Машами та Іванками. Подібної манери спілкування в бік президента з боку депутаток не було. Фемінітивів ні президент, ні прем’єр-міністр не використовували.
Катерина Мацюпа
