«На світанку 25 серпня відбулася інша таємна церемонія. Більше 30 тисяч свазілендських незайманих віком від 14 до 20 років на національному стадіоні країни пiшли у великий колективний танець з оголеними грудьми, у самих лише коротких спідничках на стегнах. Глядачами цього дійства були королева-мати та Мсваті ІІІ – король африканської держави Свазіленд», – дикунство, описане у статті «України молодої» та багатьох інших видань по всьому світу, намагаються вмонтувати в українську політику.
Ну ви знаєте, хто щось подібне придумав зробити в Україні: кандидат у президенти України Ігор Шевченко і його штабістка Ярослава Коба. У цих людей виникла ідея провести кастинг на дружину для неодруженого кандидата. Може, комусь смішно, мовляв, сноби ви надуті. Але прикрість, завдана Шевченком і Ко, має кілька вимірів.
По-перше, це приниження жінок – прирівнювання до товару певних розмірів, до скакової кобили чи породистого пса – за словами Ярослави Коби претендентки мають відповідати критеріям «ноги+сісі+попа»… далі за текстом.
По-друге, це перетворення важливого процесу з обрання президента країни, головнокомандувача, гаранта наших конституційних прав на цирк, на шоу «Холостяк».
І от як цікаво виходить: що більше приниження жінок – то менше раціонального, менше шансів на успіх (я тут не про Шевченка, звісно) цілого суспільства. Бо приниження жінки неминуче прокладає прямі асоціації із найвідсталішими й найбіднішими країнами у світі.
До речі, у Свазіленді (торік перейменованому на Есватіні) найвищий у світі коефіцієнт розповсюдження ВІЛ та СНІДу. Посідає 144 місце в Індексі Людського розвитку (ООН) із 189 країн світу. Принагідно нагадаю, в України в цьому рейтингу – 88 місце. Лідер рейтингу – Норвегія. Цікаво, що в рейтингу Гендерного розриву (укладають експерти Світового економічного форуму, в якому вимірюють гендерну нерівність в економіці, політиці, освіті й науці) Норвегія теж на лідерських позиціях – 2-ге місце у світі.
Тому ця історія з конкурсом наречених для кандидата у президенти України – не просто жарт, це спроба повести суспільний дискурс у напрямку деградації. З нетерпінням чекаю на журналістські розслідування про джерела фінансування виборчої кампанії Ігоря Шевченка. Але це вже наступна тема.
Наталка Соколенко
