За 145 років існування найпрестижнішого оперного фестивалю світу в Байройті тут вперше диригуватиме жінка – українка Оксана Линів. Вона виступить з новою постановкою «Летючого голландця» Ріхарда Вагнера до відкриття фестивалю.
Де слухати?
25 липня о 18:45 аудіоверсія наживо на Радіо Культура, відеотрансляція (через VPN) на BR-KLASSIK або платна відеорансляція на Deutsche Grammophon (тут відео буде доступне для перегляду до 2 серпня).
Оксана Линів: чому варто знати це ім’я?
Оксана Линів – одна з найвідоміших диригенток світу. Вона засновниця і художня керівниця фестивалю «LvivMozArt», фундаторка та артдиректорка Молодіжного симфонічного оркестру України.
У 2020 році вона отримала німецьку нагороду Oper!Awards як найкраща диригентка.
З 2008 по 2013 рік очолювала Одеський оперний театр. Продовжила свою кар’єру в Західній Європі асистенткою Кирила Петренка в Баварській державній опері в Мюнхені.
А у 2017 році стала першою жінкою, яка очолила оперу в австрійському місті Ґрац.
Читайте також: Оксана Линів: Диригентський пульт – то останній чоловічий бастіон
Оксана Линів з міста Броди, що на Львівщині. Виросла у музикальній родині. Батьки викладали у музичній школі, а батько керував хором. З сімейним ансамблем вони гастролювали аж до Києва із народною музикою та українськими піснями в аранжуванні її батька. Оксана грала на українській сопілці.
Згодом викладачі Оксани Линів у Львівській музичній академії радили їй відмовитись від «нежіночої» професії диригентки. Казали: краще грати на флейті. Але вона їх не послухала.
Байройтський фестиваль
Перший Байройтський фестиваль відбувся влітку 1876 року. Опікуються фестивалем нащадки Ріхарда Вагнера.
Продюсерка Радіо Культури Наталія Попудрібко у коментарі Суспільному розповідає:
«Байройтський фестиваль — це мрія, яка стала реальністю. Реформа опери, яку здійснив Вагнер, вимагала не лише зміни підходу до виконавства, а й буквально іншого оперного театру. Вагнер не зміг його знайти, тому вирішив побудувати.
1872 року композитор завітав до невеликого містечка Байройт у Баварії, який і обрав місцем для свого дітища. Це мав бути не просто ще один оперний театр, а спеціально спроєктований театральний майданчик, адаптований до постановки монументального оперного циклу «Кільце нібелунга» Ріхарда Вагнера.
Архітектурний проєкт Готфріда Земпера врахував усі побажання композитора, зокрема, сховав оркестрову яму та диригента від глядачів. Фінансував проєкт шанувальник таланту Вагнера — король Баварії Людвіг Другий. Не дивно, що за таким амбітним задумом слідкувала вся тодішня музична спільнота і фестиваль став відомим буквально з моменту його відкриття».
