Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Обираючи найсексуальніших депутаток, політикинь дегуманізують — Трощинська
Статтi

Обираючи найсексуальніших депутаток, політикинь дегуманізують — Трощинська

Об’єктивація та сексизм — знову тренд одного з українських медіа. Видання «Коментарі» запускає всеукраїнське опитування, аби визначити найсексуальніших народних депутаток України.

Ось як вони пояснюють свою сексистську ініціативу:

«У Верховній Раді IX скликання налічується рекордна кількість жінок — 87 депутаток. Це становить приблизно 20,5% від загальної кількості парламенту. Серед них лікарки, юристки та громадські діячки.

Експерти видання «Коментарі» — цінителі та шанувальники жіночої краси — відібрали 25 претенденток на звання «Міс Верховна Рада України».

Ми пропонуємо вам взяти участь у складанні рейтингу «ТОП-25 найсексуальніших депутаток Верховної Ради України», які не поступаються за красою супермоделям. І при цьому не бояться брати на себе відповідальність і вирішувати долю країни. Багато з представниць прекрасної половини людства, які сидять під куполом Верховної Ради, вже виявили себе, прославившись на всю Україну. Хтось потрапив у скандал, опинившись у ТОП-новинах рейтингових ЗМІ…»

Головна редакторка Громадського радіо, докторка наук із державного управління Тетяна Трощинська у коментарі для Поваги пояснює 3 основні проблеми такого рейтингу.

1. Пряма об’єктивація

«Оголошення конкурсу «Найсексуальніші народні депутатки України» — це пряма об’єктивація жінок. Тобто ставлення до людини, як до товару чи інструменту. Насправді це не просто про те, що добре було б сприймати політикинь так само як і чоловіків у політиці. Проблема значно глибша: такий підхід та об’єктивація жінок у публічному просторі призводять до самооб’єктивації. І у політичній сфері в тому числі.

Формується переконання у тому, що краса жінки — це соціальна валюта.

Жінки, які мають високий рівень самооцінки через фізичну красу, можуть відчувати, що саме це принесе їм більше користі, ніж інші знання, вміння, таланти, навички. І це велика проблема суспільства, яке стереотипізує жінку за типом краси, вимагає від жінок бути красивими. Найчастіше йдеться про конвенційну красу. Відповідно у рамках цих стереотипів починає мислити частина жінок», — пояснює Тетяна Трощинська.

2. Знецінення політикинь

«Також виникає суспільний стереотип про те, що активність жінки у політичному житті чи житті загалом є своєрідною компенсацією за нижчу самооцінку щодо зовнішності. Хоча професійність не має жодного стосунку до зовнішності та фізичної краси. Сприйняття фізичної краси — це дуже суб’єктивна річ. Річ, пов’язана зі смаками, культурними контекстами та безліччю інших чинників», — пояснює журналістка.

«Краса» не має жодного стосунку до компетентності, соціальної ролі жінки. Обговорення зовнішності жінки в політиці — це дуже відома, стара тактика знецінення, форма дегуманізації. Заперечення права жінки на компетентність».

3. Подібні ініціативи — не поодинока проблема, а проблема суспільства

«Це не проблема цього медіа, а проблема суспільства. Ми навіть не розуміємо, що кожна жінка — ваша подруга, мама, сестра, дівчина — бачить цей конкурс та починає думати, що сприймати себе як товар — норма.

А ми, як суспільство, мали б нарешті зрозуміти, що політики та політикині — ці ті, хто представляють наші інтереси. Ми їх обираємо за компетентність і можливість представити наші інтереси. І ці інтереси точно лежать не у сфері сексу», додає Тетяна Трощинська.

Нагадаємо, в Україні стартувала кампанія #iamtrigger у TikTok. 25 блогерок та блогерів, за якими стежать від 100 тисяч до 5 мільйонів людей, зняли 75 роликів. Відео покликані зменшити вплив гендерних стереотипів та сприяти толерантності.

Схожі записи

Мами у 4,5 раза частіше відповідають за невиконання батьківських обов’язків — дослідження

Зміни до законодавства та вплив карантину: якими будуть місцеві вибори. Інститут «Республіка» запрошує до обговорення

Про найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок в Україні