Звільнені з полону українські жінки-військові, яким рашисти поголили голови, — це, безсумнівно, ще одне з вражаючих свідоцтв і символів цієї війни.
Волосся — дуже потужний символ особистості. Воно не тільки символізує «самість», воно і є самістю у прямому сенсі, проростаючи з фізичного тіла і залишаючись навіть поза смертю.
Свята Жанна Д‘Арк, французька бунтівниця, вкорочувала волосся і носила чоловічий одяг. Зрештою вона була засуджена за єресь через перевдягання. Перед тим, як спалити її на вогнищі, кати поголили їй голову.
Легендарний командувач британським флотом адмірал Нельсон, вмираючи, просив: «Будь ласка, нехай моя люба леді Гамільтон отримає моє волосся і все інше, що належить мені».
Марія Магдалина, що омила сльозами та витерла своїм волоссям ноги Христу,
Рапунцель, волосся якої мало неймовірну магічну силу, Волос або ж «Велес» — український бог достатку, ім’ям якого клялися прадавні кияни, укладаючи договори з іноземцями — всі ці образи тісно переплітаються із символізмом волосся.
Цей символізм дуже складний та витончений, він несе в собі внутрішнє напруження — від сорому до слави — і використовується як для маніпуляцій і контролю, так і для маркування важливих соціальних станів та змін.
Гоління голови перш за все символічно пов’язують із облисінням як символом віку і фізичної смерті. Також гоління може виражати релігійну відстороненість від мирського життя, як поголені голови буддійських монахів, що прямують в інший духовний світ, вмираючи для буденності. І, зрештою, мова може йти про гоління як прагнення соціальної смерті. Як от, наприклад, у звільненій під час Другої світової війни Франції, коли жінок, яких підозрювали у так званій «горизонтальній колаборації» під час окупації з офіцерами та солдатами Вермахту, масово голили, принижуючи та роздягаючи, малюючи на грудях свастику їхньою ж помадою. Прикметно, що серед стригалів не було членів руху спротиву. Здебільшого, це були самі колабораціоністи, які намагалися в такий спосіб відвернути увагу від власного обличчя. Що ж до жінок-жертв їхніх переслідувань, то часто це були молоді матері, чоловіки яких перебували у німецькому полоні. І щоб прогодувати дітей, жінки змушені були погодитися на зв’язок із німецькими солдатами.
Отже гоління голови нашим військовополоненим дівчатам — це спроба нав’язати їм девіантність. Це засіб соціального контролю, який окупанти використовують для атаки на людську гідність. Із доби середньовіччя кати використовували гоління як важливу частину ритуалу катування. Його завданням було принизити людину.
В сучасній практиці міжнародних судових установ є рішення, які визнають, що примусове гоління голови може визнаватися жорстоким поводженням. Так, Міжамериканський суд із прав людини у справі Rodríguez Vera підкреслив, що примусова стрижка потерпілої чи погроза таким діянням означає зміну зовнішнього вигляду особи без її згоди, що залежно від обставин справи може становити жорстоке поводження. Також суд наголосив, що потерпіла зазнала такого поводження саме через те, що вона є жінкою, і дане поводження мало конотації та наслідки, пов’язані з її жіночністю, а також впливало на її самооцінку. В даному рішенні суд спирався в аргументації також на рішення Європейського суду з прав людини у справі Yankov v. Bulgaria, де зазначено, серед іншого, що «примусове збривання волосся ув’язнених у принципі є актом, який може призвести до приниження їх людської гідності або може викликати у них почуття меншовартості, здатне принизити їх».
Тож, правові інструменти для притягнення до державної відповідальності рф, а також до індивідуальної кримінальної відповідальності винних у катуваннях, існують і можуть надалі розвиватися. Справедливість вимагає відсутності безкарності. Що ж стосується символізму — фото сильних звільнених наших дівчат говорять самі за себе. І за славу України.
Олена Харитонова