Повага
Статтi Це зробила вона

Найбільше досягнення? Я просто працюю полковницею!

Наразі жінки в українській армії становлять 8,5% усіх військових, тоді як в армії США ця цифра майже вдвічі більша – 15%. Але проблеми й виклики часто є однаковими як для українських, так і для американських жінок-військових.

Сильні жінки в лавах військових поділилися своїм досвідом та роздумами про особливості роботи в армії на відкритій зустрічі, яку організував Американський дім у Києві.

dscn0373

Касанда Харріс, капітанка, тренує українських військових на Яворівському полігоні, що на Львівщині. Касандра вирішила стати військовою, бо прагнула робити добро для своєї країни та свого суспільства. Обіймала різні посади в армії, працювала й у десантних військах, і в морській піхоті. Жінка наголосила: попри те, що сексуальні домагання трапляються в американській армії, загалом ця тема не надто активно обговорюється. Проте в подібних випадках із жертвами одразу ж починають працювати психологічна служби допомоги, надається юридична підтримка. Дівчатам, які мріють про військову кар’єру, Касанда Харріс радить запитати себе самих: «Чи зможете Ви робити все нарівні з чоловіками? Чи зможете впоратися в екстремальній ситуації?».

Сержантка  Туркеша Мот також наразі працює з українськими військовиками на Яворівському полігоні, займається системним адмініструванням, тобто відповідає за технічну частину тренування солдатів. Туркеша долучилася до армії у 2012 році, адже прагнула цього ще зі шкільної парти. Жінка вважає, що військова кар’єра –  це передовсім стабільність для її сім’ї, чоловіка й чотирьох дітей. Але, за словами військової, армія дала їй другу сім’ю. Справжнім викликом для сержантки стали  перші тренування: вона носила важкі сумки з обладнанням та спецодягом і запитувала саму себе: невже ніхто їй не допоможе? Таки довелося все робити самій! Туркеша впоралася й засвоїла урок: в армії ти можеш покладатися тільки на себе, незалежно від того, чоловік  ти чи жінка.

Полковниця  Генштабу Збройних Сил України Тетяна Остащенко починала свою військову кар’єру як медик. Зізнається, що багато знайомих дивуються: чому вирішила стати військовою? Але в її випадку все просто, як каже сама пані Тетяна: у родині аж 4 покоління військовослужбовців! Полковниця переконана: покращити ситуацію в Україні можна тільки політичними методами через міжнародне співробітництво.

Що є найбільшим викликом для жінки в армії? «Ти маєш бути вдвічі краща, ніж чоловік, і це – все!» – відверто розповідає пані Тетяна. Умови в армії часто не пристосовані для жінок. Але, як це не дивно, війна покращила ситуацію з жінками, отже, ми на правильному шляху. Більше жінок долучилися до лав військових від початку війни на Сході, і це – добре, адже армія стає дисциплінованішою, і збільшуються можливості незбройного вирішення конфліктів. За словами Тетяни, тепер у нашій армії близько 50-ти жінок-полковниць. Українська полковниця закликає: «Дівчата, якщо ви хочете цього – робіть! Ви відчуєте гордість, що можете це зробити, а також  користь, яку принесете країні».

20160929_203038

Катріна Селф, майорка в запасі, юристка, наголосила, що навіть в армії США для жінок досить непрості умови виживання. Коли Катріну відправили як юристку-консультантку на військову базу в Ірак, із нею працювало тільки 10 жінок, і вони ділили 1 туалет на всіх. «Це завжди проблемне питання в армії», – зізнається жінка.

В Іраку вона працювала з реформою судової системи з метою встановлення верховенства права, тренувала суддів. Якось із Катріною трапився курйозний випадок. Один місцевий багатий землевласник прямо під час робочих переговорів запропонував їй одружитися, стати його сьомою дружиною і почав торгуватися з перекладачем, скільки дасть за неї кіз. «Місцева культура цінувала мене не як юристку-професіоналку, а  як потенційну наречену»,  – підсумовує майорка.

Аташе з питань оборони, полковниця Керол Нортрап долучилася до армії, оскільки прагнула робити щось важливе для підтримання демократії, а залишилася, бо їй подобається понад усе її робота. Керол – професійна десантниця, одружена з колишнім десантником. Уперше, коли Керол відправили на військову базу, вона була єдиною жінкою в команді 45 військових. Жінка наголосила, що, на її погляд, люди повинні перестати сприймати жінок-військових як «вискочок», які хочуть щось комусь довести, а сприймати як професіоналок, що просто люблять свою роботу.

Відео події:

Підготувала Оксана Хомей

Схожі записи

Просто не гнобіть інших жінок

Надія Дюк: «Жінки – це не меншість. Жінки – це половина населення»

Кнопкодавство і лавочки — до чого тут сексизм?