Image default
Статтi

Медіарух виступив за безпеку журналістів та журналісток і репутацію StopFake

Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» закликав Незалежну медійну раду і Комісію журналістської етики дати оцінку трьом матеріалам «Заборони» про StopFake, а правоохоронні органи – розслідувати особистісні нападки на журналістів і журналісток «Заборони» і StopFake.

Публікуємо повний текст заяви Медіаруху.

Медіарух висловлює свій жаль та обурення хейтерством та булінгом відносно співзасновниці «Заборони» Катерини Сергацкової. А також погрозами співробітникам фактчекерської організації StopFake.

Ця ситуація виникла після публікації онлайн-виданням «Заборона» статті, в якій StopFake звинувачувався у причетності до блокування їхнього тексту з критикою неонацистів адміністрацією Фейсбуку. Також стверджувалося, що, начебто, самі фактчекери тісно товаришують з неонацистами.

Цей матеріал «Заборони» викликав неабиякий резонанс в Україні та закордоном. Адміністрація Фейсбуку повідомила про те, що текст був видалений помилково. StopFake відкинув у власній заяві всі звинувачення, але вони завдали суттєвої шкоди його репутації. Відповідь StopFake «Заборона» на своїх сторінках не опублікувала, але дала ще два власних матеріали, в яких наполягала на своїх звинуваченнях.

Ця полеміка також викликала бурхливу реакцію в соціальних мережах, у тому числі мову ненависті та особисті образи, насамперед на адресу Катерини Сергацкової, співавторки матеріалу зі звинуваченнями проти StopFake.

Ми вважаємо, що журналістика має бути не лише вільною, а й відповідальною. Будь-які намагання ставити під сумнів роботу колег мають бути ретельно обґрунтовані та базовані на беззаперечних фактах. Водночас і критика з будь-якого боку має сприйматися як частина відкритої дискусії й саме в такому ключі коментуватися. Тобто конфлікт через публікації «Заборони» мав би бути вирішений виключно всередині професійної спільноти.

Медіарух жорстко засуджує особистісні нападки на журналістів. Закликаємо правоохоронні органи розслідувати цей інцидент та притягнути винних до відповідальності згідно з українським законодавством. Особиста безпека журналістів та свобода слова мають бути у пріоритеті.

Важливою також є й репутація української фактчекінгової організації StopFake, яка заявляє, що сьогодні проти неї триває системна дискредитаційна кампанія.

Вважаємо, що ця ситуація завдає шкоди журналістській спільноті та громадянському суспільству України. Публічне з’ясування особистих стосунків, безпідставні звинувачення, образи та погрози, до яких вдалися коментатори цього конфлікту у соцмережах, є неприпустимими. Закликаємо припинити таку практику та повернутися в рамки цивілізованого обговорення.

Для початку професійної дискусії звертаємося до Незалежної медійної ради та Комісії журналістської етики з проханням надати висновок щодо відповідності трьох матеріалів «Заборони» щодо StopFake стандартам професійного журналістського розслідування. Тільки після відстороненого експертного висновку може відбутися дискусія по суті конфлікту, а не його інтерпретацій з різних боків.

Зазначимо, Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» започатковано 5 лютого 2019 року. Серед підписантів Меморандуму ініціативи: «UA: Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», «Новое Время», «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації Незалежна медійна рада, «Детектор медіа», Інститут масової інформації, «Інтерньюз Україна», Центр демократії та верховенства права, Фундація «Суспільність», Незалежна асоціація телерадіомовників, «Донецький інститут інформації», «Інститут демократії імені Пилипа Орлика», Центр прав людини Zmina та інші організації, окремі журналісти — загалом понад 70 учасників. 

Нагадаємо, 3 липня «Заборона» опублікувала статтю, у якій йдеться про нібито зв’язок між лідерами ультраправих та неонацистських груп з керівництвом фактчекінгового проєкту StopFake. У відповідь організація розкритикувала матеріал і назвала його частиною тренду «цькування та залякування від проросійського медіа».

Коментатори в соцмережах почали погрожувати Сергацковій через нібито проросійську пропаганду. 11 липня український журналіст та блогер Роман Скрипін опублікував у Facebook фото Сергацкової з сином. У дописі були сексистські коментарі стосовно Сергацкової та деталі її біографії. Також Скрипін припустив, що вона працює на російську розвідку. У коментарях дописувачі погрожували співзасновниці «Заборони» вбивством та фізичним насиллям, публікували її адресу та фотографію її будинку. Пост згодом видалили.

У багатьох дописах згадується, що вона була громадянкою Росії. Український паспорт журналістка отримала у 2015 році.

Видання Independent 15 липня повідомило, що Сергацкова разом з родиною 13 липня залишила Київ, відчуваючи небезпеку для свого життя. Де нині перебуває Сергацкова — невідомо.

Схожі записи

Мар’яна Садовська: «Моя професія асоціюється з жіночою»

admin

Світлана Тихановська виїхала з Білорусі у Литву

admin

Уривок із книги Ганни Улюри «Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»

admin

Залишити коментар