Лучанка Майя Москвич у складі Національної збірної України цієї осені серед 15 ветеранів військових дій поїде змагатися на Invictus games до австралійського Сіднея.
Напевне, вперше в Україні про громадську активістку почули, коли вона разом з іншими учасниками революції 2 грудня 2013-го винесла з Волинської ОДА портрети екс-президента Віктора Януковича. Зображення гаранта пронесли в перевернутому вигляді вулицями міста й повісили на новорічній ялинці луцького Майдану. Після цього Майю Москвич звинуватили в хуліганстві.
На той час дівчина очолювала Волинський обласний центр національно-патріотичного виховання молоді й громадську організацію «Національний Альянс».
– Ми проводили багато вишкільних таборів, вивчали тактику, виживання в природних умовах, історію боротьби УПА. Таким чином готувалися захищати Україну від ворога. Виявилося, що не даремно, – розповідає пані Москвич.
На війну дівчина пішла доброволицею влітку 2014-го. Спочатку служила в батальйоні НГУ імені генерала Кульчицького. Згодом перейшла в добровольчий підрозділ «Гарпун», а після його розформування восени 2015 року потрапила до полку «Миротворець», де й завершила службу за станом здоров’я в грудні 2017-го.
Ветеранка АТО говорить, що за час служби на Сході нашої держави в її бік не лунало закидів на кшталт «війна – не жіноча справа»:
– Можливо, хтось зі старших чоловіків спочатку таке й казав, але я не реагувала. Я хотіла потрапити на фронт, щоб теж долучитися до захисту держави зі зброєю в руках. Це єдине, що мало тоді для мене значення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто швидше? Як гонщиця з Полтави стала однією з найкращих
Після участі в бойових діях відновити здоров’я й спокій на мирній території частково допомогли курси психологічної допомоги, які проводить для учасників АТО Спілка ветеранів війни з Росією.
– Конкретно мені вони допомогли перейти з піврічного сну на таблетках до природного відпочинку, – розповідає Майя Москвич.
Але навчання для ветеранки АТО стало найкращою психологічною реабілітацією.
– Ще до від’їзду в зону АТО я вчилася малювати на планшеті. Цього року завершила навчання на Програмі підприємницької діяльності в Київській школі економіки й вивчаю англійську в Британській раді в межах програми НАТО з перепідготовки. Зміна середовища й спілкування з позитивними людьми виявилися найкращою реабілітацією. До речі, ці навчальні програми, як і курси психологічної підтримки, ще актуальні, тож на них можна подавати заявки.
Узяти участь цьогоріч в «Іграх нескорених» Майї Москвич запропонував знайомий. Спочатку вона не була впевнена, але після спортивних тестувань у Львові вирішила готуватися до змагань.
– Мені сподобалась атмосфера заходу. У мене тоді був складний період. Після звільнення відчувала, що надто змінилася, мені було складно комунікувати з людьми. Але я розуміла, що треба «витягувати» себе з цього. Участь у «Іграх нескорених» уже дає результат – соціалізацію, – каже учасниця АТО.
Тож Майя розпочала зміни саме з регулярних тренувань. Оскільки тренування вимагали перебування в Києві, дівчина паралельно запланувала навчання.
Нині завдання Майї Москвич дуже просте – докласти максимум зусиль, щоб гідно представити Україну в Австралії.
– Зараз я розумію, що почати заново жити в нових умовах, з новою собою можливо й потрібно. Я повернулася з війни з поразкою, а участь в «Іграх нескорених» – це моя можливість трансформувати її в перемогу, насамперед перемогу над собою і своїми слабкостями, – резюмує учасниця національної збірної.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Полтавська байкерка хоче створити у своєму місті офіційну жіночу спільноту
«Ігри нескорених» відбуватимуться в Сіднеї з 20 до 27 жовтня. Минулого року наші спортсмени привезли з Торонто 14 медалей. Цьогоріч тестування пройшли 198 людей. Уже 12 травня 2018 року за право бути в команді, яка представлятиме Україну, боролися 172 спортсмени. Врешті обрали 15 ветеранів, які поїдуть у вересні до Австралії. Усі учасники пройшли війну й отримали поранення чи захворювання під час бойових дій. Вони змагатимуться в шести видах спорту. Це легка атлетика, пауерліфтинг, плавання, стрільба із лука, велосипедний спорт тощо. Майї Москвич вдалося потрапити до п’ятнадцятки найвправніших спортсменів.
– Хто потрапить до збірної, вирішували тренери й організатори. Наскільки я знаю, там було багато критеріїв. Я лише показала свій результат зі стрільби й бігу, – скромно зазначає спортсменка.
Майя Москвич виступатимете в категорії «Стрільба з лука»
Говорить, що вперше їй довелося взяти лук у руки в середині лютого цього року, коли, власне, їй і запропонували взяти участь у «Іграх нескорених». Тоді дівчина просто спробувала стріляти на відстані три метри.
– Ще було кілька тренувань перед тестуваннями у Львові, а повноцінно тренуватись я розпочала лише в кінці березня. Змагання відкрили для мене цей вид спорту, бо раніше я бачила стрільбу з лука хіба що в фільмах, – розповідає учасниця військових дій.
Зараз триває перерва між тренувальними зборами, і кожен учасник національної збірної тренується окремо. Майя Москвич зазначає, що в її рідному Луцьку немає де тренуватися, тому вона повернулася до Києва і сподівається підвищити свій рівень стрільби до наступних зборів у столиці.
Єдина жінка серед ветеранів-учасників «Ігор нескорених» каже, що в команді їй працювати комфортно й жодних упереджень від чоловіків вона щодо себе не відчувала:
– Було би дуже кумедно, якби вони почали мірятися силами з єдиною дівчиною в збірній. У команді лучників Сергій з Андрієм поки що стріляють краще, ніж я, однак для мене це лише стимул покращувати свій результат, та й хлопці в цьому зацікавлені – на змаганнях ми виступатимемо як команда.
Наталка Сіробаб
