З якими складнощами, законодавчими прогалинами і колізіями юристи/ки та судді стикаються у випадку справ, пов’язаних з домашнім насильством.
Про це розповіли адвокатка Христина Кіт та суддя Віра Левко (Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”) під час події “Карантин не привід для домашнього насильства: як працює законодавчий захист в Україні?”, організованої Центром Громадянських свобод та МФО “Рівні можливості”.
Повага долучилася до проведення події та пропонує короткий виклад вебінару.
Міфи про домашнє насильство
За словами адвокатки Христини Кіт, існує міф, що випадки домашнього насильства можуть траплятися тільки в неблагонадійних сім’ях, де чоловік нарко- або алкозалежний.
“Я можу сказати, що у 70% випадків моїми клієнтками є жінки у яких чоловік не є ні алко-, ні наркозалежним. Часто це люди, які мають певний статус у суспільстві: є депутатами обласних чи місцевих рад, бізнесменами, активно ведуть громадську діяльність. І, відповідно, попри це, вчиняють вдома домашнє насильство”, — говорить Христина Кіт.
Також адвокатка відзначає, що такі справи є найбільш складними, оскільки під час їхнього розгляду стикаєшся із великою кількістю стереотипів.
“Наприклад, коли до мене приходить жінка, чоловік якої не є алкозалежним і ми ухвалюємо рішення подавати заяву до поліції чи досуду для розлучення чи введення обмежувальних приписів. Перше її попоювання, що їй ніхто не повірить і коли чоловіка викличуть до поліції чи суду, він скаже, що дружина все вигадала”, — розповіла Кіт.
Обмеження щодо кривдників
Як розповіла Христина Кіт, згідно із новим законодавством стосовно протидії домашнього насильства, існує дещо більше способів захистити жертву. Зокрема, ідеться про обмежувальні чи заборонні приписи.
“Такі приписи, які виносяться поліцією і судом можуть містити зобов’язання щодо кривдника полишити місце проживання постраждалої особи, навіть якщо ця квартира і цей будинок належить кривднику, тобто незалежно від того, хто є власником майна”, — розповіла адвокатка.
Також адвокатка зауважила, що у період карантину значно поменшало обмежувальних та термінових заборонних приписів.
“Телефонують клієнтки і говорять, що поліція не виносить термінові заборонні приписи тому що карантин і кривдник має перебувати на самоізоляції, бо є загроза інфікування коронавірусом. Тому постраждалі жінки, інколи з дітьми, вимушені залишатися в будинку з тим, хто вчиняє насильство”, — каже Кіт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи змінив коронавірус процес розлучень та виплати аліментів — коментує адвокатка
Колізії у законодавстві:
- Так, існує колізія, що не дозволяє затримувати кривдника. Оскільки працівники органів поліції позбавлені такого права, це унеможливлює розгляд відповідних протоколів судами протягом доби, як це встановлено законодавством.
- Також КпАП унеможливлює притягнення до відповідальності військовослужбовців, що вчинили акти домашнього насильства, адже такі справи мають розглядатися відповідно до дисциплінарного статуту.
- Штраф: хоча передбачається, що штраф має стягуватися лише при неможливості застосування інших санкцій, він залишається найбільш поширеним. А це часто покладає фінансовий тягар в тому числі і на постраждалу особу, адже часто штраф і судовий збір сплачується зі спільного судового бюджету.
- Громадські роботи: через незатверджені місцевими органами влади графіки та обсяги робіт, виконання даного виду покарання унеможливлюється.
- Адміністративний арешт: може бути виконаним лише після 10 днів, які даються на оскарження рішення до суду вищої інстанції.
Ратифікація Стамбульської конвенції
Крім того, обидві експертки зазначили, що ратифікація Стамбульської конвенції дозволить впровадити дієві інстрименти у запобіганні і боротьбі з явищем домашнього насильства.
Cеред іншого ратифікація документу сприяла б виділенню коштів на боротьбу із прблемою домашнього насильства, забороняла б примирення жертви з кривдником (зараз такий варіант жертвам часто пропонують судді чи поліціянти), відзначили фахівчині.
Більш детально про проблему домашнього насильства слухайте у відеозаписі вебінару.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Польщі створили “інтернет-магазин косметики”, у якому можна повідомити про домашнє насильство
Нагадаємо, раніше Повага писала, що Громадський Альянс “Політична дія жінок” разом з громадськими правозахисними та феміністичними організаціями звернувся до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з вимогою посилити реагування поліції на випадки домашнього насильства протягом карантину, запровадженого через поширення COVID19.
За інформацією Альянсу, жінки, які звертаються за допомогою до громадських організацій, повідомляють, що поліцейські, які приїжджають на виклики, часто схиляють жінок не писати заяви про насильство, відмовляються виносити термінові заборонні приписи, пояснюючи це карантином, а також вимикають нагрудні відеореєстратори під час спілкування.
Через це представники Альянсу припускають, що Нацполіція умисне викривлює чи замовчує інформацію щодо статистики із випадками домашнього насильства.
9 квітня запрацював чат-бот для протидії домашньому насильству під час карантину
