На початку літа в Парламенті відбулися знакові події, які, безумовно, позитивно вплинуть на реалізацію політики гендерної рівності в Україні, сприятимуть зміцненню демократичних процесів, розбудові держави на європейських цінностях справедливості, верховенства права, поваги до прав людини.
З ініціативи та за активного сприяння депутатів Міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» (МФО) у Верховній раді України були зареєстровані важливі законопроекти у сфері забезпечення гендерної рівності та недискримінації:
– щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи,
– про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству
– проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі».
Ці законопроекти надзвичайно значимі для суспільства, адже їх прийняття зможе забезпечити рівноправне представництво жінок і чоловіків у виборчому процесі, дозволить ефективно запобігати та протидіяти дискримінації за ознакою статі та гендерно зумовленому насильству.
Ні для кого не секрет, що жінки в Україні недостатньо представлені на рівні прийняття політичних і суспільних рішень. Серед депутатів Верховної Ради лише 12,1 % жінок, тоді як середній показник представництва жінок у національних парламентах країн Європи (членів ОБСЄ) станом на 1 червня 2016 року становить 25,6 %; у світі загалом – 22,7 %.
Не дивно, що за рівнем реального рівноправ’я – згідно індексу глобального гендерного розриву (Global Gender Gap Index) – Україна в 2015 році посіла 67 місце серед 145 країн світу, опустившись у рейтингу на 11 пунктів у порівнянні з 2014 роком, і причиною цього став низький показник рівності щодо політичного представництва. За субпоказником політичного представництва та повноважень жінок Україна посіла лише 107 місце!
Очевидно, що це зумовило необхідність удосконалення законодавчих механізмів, які б забезпечили розширення участі жінок у політиці – як для використання знань та досвіду жінок, так і для покращення якості управління.
Законопроект, підготовлений Підкомітетом з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету з прав людини, національних меншин та міжнародних відносин ВРУ, спрямований на забезпечення рівноправної участі жінок і чоловіків у виборчому процесі. Законопроектом передбачається застосування 40% гендерної квоти для всіх категорій списків кандидатів – з обов’язковим правилом розміщення – у кожній групі з 5 кандидатів має бути не менше 2-х осіб однієї з статей. Найважливіше те, що законопроект передбачає застосування юридичних санкцій у вигляді відмови в реєстрації виборчого списку кандидатів, якщо суб’єкт виборчого процесу впродовж трьох днів не змінює списку відповідно до норм закону.
Прийняття законопроекту дозволить збільшити представництво жінок у партіях, розширити можливості жінок щодо участі у прийнятті політичних та суспільних рішень. Це сприятиме формуванню позитивних рольових моделей у суспільстві, допоможе подолати негативні стереотипи стосовно ролі та призначення жінок, посилити значимість жіночої політичної участі.
Значні переваги отримають і партії. Дотримання паритетного представництва сприятиме покращенню іміджу й репутації партій у суспільстві; зміцненню виборчих стратегій; розширенню й оновленню партійних лав за рахунок залучення жінок-лідерок, жінок-фахівчинь у різних сферах; дозволить сформувати професійне політичне середовище, де створені умови для розширення політичного порядку денного, конкуренції ідей, нових сфер впливу, прийняття більш виважених рішень, більш відкритої політики, яка братиме до уваги потреби всіх груп населення.
Найголовніше – в основу партійної розбудови будуть закладені європейські цінності справедливості, верховенства права, поваги до прав людини, що стане вагомим внеском у зміцнення демократичного суспільства та прискорить інтеграцію України в ЄС.
Не менш актуальними і значимими для суспільства є законопроекти «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції) та «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Зважаючи на те, що в умовах збройного конфлікту, який сам по собі є насильством, різко підвищився рівень домашнього насильства, від якого переважно страждають жінки – через стрес, викликаний війною, тривогу і психологічний стан демобілізованих учасників бойових дій – постала необхідність імплементації положень Стамбульської конвенції в національне законодавство.
Прийняття законопроекту сприятиме гармонізації українського законодавства з європейським у частині доступу постраждалих від насильства до правосуддя та спеціалізованих послуг з реабілітації та соціальної інтеграції постраждалих; збору впорядкованих за категоріями відповідних статистичних даних; дозволить застосувати комплексний інтегрований підхід до державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству – для попередження та ліквідації насильства, захисту постраждалих від насильства та переслідування тих, хто вчиняє такі дії.
(Згідно з відомчою статистикою Міністерства соціальної політики України протягом 2015 року було зареєстровано 103 101 звернення з приводу насильства в сім’ї. З них – 88 551 звернень від жінок).
Беззаперечним є факт, що без дієвих механізмів відповідальності за вчинення дискримінаційних та насильницьких дій, без адекватного покарання та відновлення справедливості подолати гендерно зумовлене насильство неможливо, тому законопроект «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції)» передбачає посилення кримінальної відповідальності за зґвалтування, сексуальне насильство, домашнє насильство, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, малолітнього, інваліда або особи, що перебуває в безпорадному стані тощо.
Ратифікація Стамбульської конвенції та реалізація її норм сприятиме подоланню всіх форм гендерно зумовленого насильства, забезпечить більшу рівність між жінками й чоловіками, адже насильство, спрямоване на жінок, витікає з відносин нерівності між жінками й чоловіками в суспільстві й закріплюється через культуру терпимості до насильства та його ігнорування.
Досить результативною виявилася діяльність Громадської ради з гендерних питань при МФО «Рівні можливості», до якої ввійшли представники організацій громадянського суспільства, науково-дослідних установ, міжнародних інституцій.
Враховуючи те, що організації громадянського суспільства є локомотивом змін і джерелом позитивної практики забезпечення рівності та розширення повноважень жінок у політиці, економіці, вирішенні конфліктів та миробудівництві, члени МФО активно співпрацюють з організаціями ГС за різними напрямками діяльності, що забезпечує більшу ефективність і дієвість зусиль парламентаріїв.
МФО в партнерстві з Громадською гендерною радою підготували пропозиції стосовно змін та доповнень до Закону України «Про регламент ВРУ» в частині забезпечення гендерної рівності та недискримінації в роботі Парламенту; пропозиції щодо законодавчого забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері безпеки й оборони.
Питання розширення повноважень жінок, більш повного використання інтелектуального, особистісного та професійного потенціалу жінок у підтримці миру та безпеки набуло особливої актуальності в період військового конфлікту, у час, коли Україна затвердила план дій із виконання Резолюції Ради безпеки ООН 1325.
Відповідно, депутати/ки МФО «Рівні можливості» спільно з міжнародними та національними експертами Громадської гендерної ради з питань безпеки та миробудівництва спрямували свої зусилля на підготовку змін та доповнень як до спеціальних нормативно-правових актів оборонної сфери, так і до законодавства з питань забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та недискримінації.
У результаті правового аналізу дотримання в Україні рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у сфері безпеки й оборони були розроблені Пропозиції щодо внесення змін у Закони України в частині забезпечення гендерної рівності у сфері військової безпеки й оборони.
Після доопрацювання й широкого суспільного обговорення ці пропозиції будуть винесені на розгляд Парламенту, що дозволить розширити можливості рівного доступу до військової служби; участі жінок у вирішенні конфліктів та миробудівництві.
Зміни та доповнення до регламенту ВРУ, напрацьовані членами МФО в партнерстві з експертами Громадської гендерної ради, дозволять забезпечити паритетне представництво жінок і чоловіків у складі парламентських структур (керівництві ВРУ, комітетах, робочих групах, делегаціях); включити принципи гендерної рівності та недискримінації до Кодексу етичної поведінки депутатів; запровадити гендерно-правовий аналіз законопроектів, що сприятиме врахуванню гендерного підходу в діяльності всіх комітетів, у всіх сферах чинного законодавства.
Безумовно, для забезпечення гендерної рівності та недискримінації лише законодавчих змін недостатньо.
Вкрай важливим є розвиток гендерної культури, чутливості до порушення прав людини на гендерній основі, обізнаність громадян з механізмами просування рівності між жінками й чоловіками; протидія та захист від гендерної дискримінації та гендерно зумовленого насильства.
У цьому контексті особливої ваги набуває інтеграція питань гендерної рівності у сферу освіти.
Представники/ці МФО «Рівні можливості» – спільно з членами Громадської ради з питань гендерної освіти – підготували ряд пропозицій до Стратегії впровадження гендерної рівності та недискримінації у сфері освіти «Освіта: гендерний вимір – 2020», зокрема, щодо включення гендерного компоненту до загальної компетенції фахівців; включення неформальної освіти до Стратегії «Освіта: гендерний вимір – 2020», у першу чергу – програм гендерної просвіти державних службовців, які приймають важливі для всього суспільства рішення, адже від того, наскільки гендерно чутливими будуть ці рішення, наскільки вони враховуватимуть потреби та інтереси як жінок, так і чоловіків, великою мірою залежатиме добробут і якість життя громадян.
Гендерна просвіта журналістів у свою чергу зможе суттєво вплинути на пропагування гендерної культури, подолання гендерних стереотипів, які часто стають на заваді рівноправній участі жінок і чоловіків у різних сферах життєдіяльності суспільства.
Беручи до уваги комплексність гендерної освіти, депутати-члени МФО «Рівні можливості» виступили з пропозицією затвердити Стратегію «Освіта: ґендерний вимір – 2020» розпорядженням Кабінету міністрів України, що надасть Стратегії більшої значимості й забезпечить її ефективнішу реалізацію.
Окрім цього, депутати – члени МФО «Рівні можливості» звернулися до Прем’єр-міністра України з пропозицією покласти обов’язки Уповноваженого з питань ГР на одного з членів Кабінету міністрів України.
Призначення особи, відповідальної за впровадження політики гендерної рівності, сприятиме об’єднанню зусиль Парламенту та Уряду, координації міжвідомчої співпраці у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; дозволить поставити питання гендерної рівності в центр політичного порядку денного, що в свою чергу призведе до зміни парадигми розвитку країни, в основі якої – європейські цінності справедливості, верховенства права, поваги до прав людини.
Людмила Чернявська
