Він Дізель, Жерар Депардьє, Дастін Гоффман, Пласідо Домінго — ми й надалі читатимемо новини про звинувачення зірок у сексуальних домаганнях, поки хлопчиків навчатимуть «тиснути та не зважати». Бо тим часом жінки таки переборюють нав’язану їм роль бути покірними.
Читайте також: Жерара Депардьє звинуватили у сексуальних домаганнях
Жінки хочуть змін. Водночас чоловіки хочуть зберігати статус-кво, хочуть чіплятися за голоси й думки, які транслюють, про те, що добиватися, тиснути, переслідувати — ознака справжнього чоловіка. Ніби хороші хлопці не страждатимуть, якщо вчинятимуть гендерно зумовлене насилля. Бо система їх виправдає, як бувало раніше і як ще досі є, коли в українських школах пишуть гарні характеристики ґвалтівникам, а президент Франції вписується за «чудового актора».
Women empowerment можна оббріхувати, але його впливу не уникнути
«Хороші хлопці» щиро не розуміють, у чому проблема. Для них це несподіванка, оскільки вони певні, що фемінізм — це для окремих нечисленних жінок, це щось надто несерйозне, щоб на нього зважати. Але для пасіонарних людей безпека й захист прав жінок – не раптове явище, а еволюційна безупинна робота з кумулятивним ефектом. Незнання закону не звільняє від відповідальності. Ігнор і чоловікоцентричність не скасовує women empowerment. Жінки пам’ятають усі кривди. І тепер у них стає все більше слів і методів, щоб їх артикулювати, а значить –– оприявнити в соціумі.
Поки не буде культури згоди — посилюватиметься культура скасування
Раніше дівчата й жінки буквально помирали від домагань, насилля та несправедливості покривання харасменту. Але тепер, хай і не буквально, але «хороші хлопчики» теж помиратимуть за скоєні сексуальні злочини. Терези хитнулися. Ті попередні, на яких кидали життя жінок, були майже невагомими, коли йшлося про майбутнє «хороших хлопців» та його цінність. Ніби закон фізики тягнув чоловічу шальку вниз. Взагалі ці зважування проводили радше для формальності, щоб підтвердити непорушність затвердженого колись не природною закономірністю, а мізогінністю суспільства.
Але тепер терези добряче хитає. Саме лише це хитання жахає патріархат. Не рівносильна загроза фізичної смерті чоловікам за вбивства та каліцтва жінок, а підваження успіху токсичної маскулінності. Бо така поведінка матиме соціальну ізоляцію. Культуру зґвалтування ще не перемогла культура згоди, щоб усувати причини. Тож замість превентивних методів з’явилася культура скасування, яка хоча б у наслідках наближає справедливість щодо сексуальних злочинів.
Переживання за «хороших хлопців» має запобігати нормі домагань
«Хороші хлопці» почуваються обдуреними. Як же так раптом — карати за те, що було так довго дозволено?! Але ні, жодного «раптом». У них був час перелаштовуватися. Вони такі самі дорослі, як того завжди вимагає від жінок соціум, щоб нести відповідальність за свій вибір і рішення, а не ховатися за надумані інстинкти. Вони цей вибір не зробили. І якщо далі не почнуть, то програватимуть усе більше. Має лякати не викриття жінками, а це небажання чоловіків бути свідомими. Най жодні маніпуляції не обдурять, на кому має бути фокус.
Читайте також: «Фемінізм зупиняє овуляцію»: Олег Скрипка осоромовся,зробивши недолугу заяву
Фемінізм для всіх — це звучало як рекламна кампанія, щоб залучити до стейкхолдерів чоловіцтво. Але, як і в будь-якій рекламі, не все сказано як є. Фемінізм впливатиме на всіх. Ті, хто його демонізують, добре відчувають незворотність. Прикро, але демонізують за те, що змушені будуть ставати кращими. Тож фемінізм буде для тих, кого не лякає така перспектива.
Якщо жінки долають прірву гендерної соціалізації, чоловікам варто відступити від неї теж
Якщо мізогінія ще настільки сильна, щоб не рахуватися з життями жінок, то переживання за «хороших хлопчиків» хай стає мотивом уберігати їх від норми домагань. Якщо чоловіки противляться змінам через небажання бути об’єктом впливу, то в чому проблема бути суб’єктними, щоб ставати кращими з власного вибору?
Жінки долають прірву гендерної соціалізації, яка привчає їх бути підпорядкованими, бути для когось. А чоловіків ставить на п’єдестал тих, кому має догоджати весь світ. Щоб не падати з цього п’єдесталу в безодню соціального забуття, чоловіки теж мають не пасти задніх, а пригальмовувати роздування свого его. Інакше повалених божків буде все більше.
Ольга Костіна
